Рішення

від 07.09.2016 по справі 127/17158/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/17158/16-ц

Провадження № 2/127/5483/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 вересня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді Гуменюка К.П.,

секретаря Маснюк В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

10 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що 18 грудня 2015 року між сторонами було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1826, в який, в подальшому, 03 серпня 2016 року, було внесено зміни на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору позики.

Відповідно до умов договору позики, з урахуванням змін та доповнень, позивач, як позикодавець, надала у тимчасове користування (позику), а відповідач, як позичальник прийняла грошові кошти в розмірі 235 000 грн. з зобов'язанням повернути таку ж суму до 05 серпня 2016 року включно.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 договору позики, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 грудня 2015 року було укладено договір іпотеки у відповідності до умов якого відповідач ОСОБА_3, як іпотекодавець, в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики надала позивачу ОСОБА_2, як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме:

-Комплекс будівель та споруд під номером 4, що розташований по вулиці Фрунзе в місті Вінниці, до складу якого входять: склад літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», огорожа літ. «Г», склад літ. «Е», склад з прибудовами та рампою літ. «Ж», «Ж 1», склад літ. «З», магазин-офіс літ. «К», огорожа № 1-2, загальною площею 4 741, 2 м 2 ;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,3932 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0003, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,5509 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0004, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,0468 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0005, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

Однак, станом на 05 серпня 2016 року та станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, кошти за договором позики позивачу не повернуто, у зв'язку із чим позивач звернулась до суду із даним позовом у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики в розмірі 235 000 грн. та стягнення заборгованост з відповідача провести зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі ОСОБА_2 предмета іпотеки у власність та визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_2 за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вимоги позову підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, хоча повідомлялась судом про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. При цьому, під час розгляду справи по сутті, відповідач вимоги позову не визнала, посилаючись на те, що у неї відсутні кошти на погашення заборгованості.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1826, в який, в подальшому, 03 серпня 2016 року, було внесено зміни на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору позики (а.с. 6-8).

Відповідно до умов договору позики, з урахуванням змін та доповнень до нього, позивач, як позикодавець, надала у тимчасове користування (позику), а відповідач, як позичальник прийняла грошові кошти в розмірі 235 000 грн. з зобов'язанням повернути таку ж суму до 05 серпня 2016 року включно.

Позикодавець передала, а позичальник прийняла вищевказану суму грошових коштів в повному обсязі до підписання договору, про що сторонами було обумовлено у пункті 2 Договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

10 серпня 2016 року відповідач отримала адресовану їй позивачем вимогу про повернення боргу (а.с. 23), однак, сума грошових коштів за договором позику в розмірі 235 000 грн. позивачу відповідачем не повернута.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене вище, позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, в порушення взятих на себе зобов'язань, позику в розмірі 235 000 грн. не повертає, тому, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання ОСОБА_3 умов договору позики, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 грудня 2015 року було укладено договір іпотеки, який посвідчено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1827 із змінами та доповненнями відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 03 серпня 2016 року (а.с. 9-14) у відповідності до умов якого відповідач ОСОБА_3, як іпотекодавець, в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики надає позивачу ОСОБА_2, як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме:

-Комплекс будівель та споруд під номером 4, що розташований по вулиці Фрунзе в місті Вінниці, до складу якого входять: склад літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», огорожа літ. «Г», склад літ. «Е», склад з прибудовами та рампою літ. «Ж», «Ж 1», склад літ. «З», магазин-офіс літ. «К», огорожа № 1-2, загальною площею 4 741, 2 м 2 ;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,3932 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0003, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,5509 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0004, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,0468 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0005, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

У зв'язку із посвідченням вказаного договору іпотеки, нотаріусом, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», накладено заборону на відчуження майна, що є предметом іпотеки та зареєстровано в реєстрі за № 1828, 1829, 1830, 1831.

З вимог позову слідує, що позивач просить застосувати спосіб звернення стягнення предмета іпотеки, шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно пункту 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Пунктом 4.2 договору іпотеки передбачено, що даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя і визнається сторонами та діючим законодавством України як договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що надає право іпотекодержателю в порядку позасудового регулювання звернути стягнення на майно на підставі даного договору. Звернення стягнення на предмет на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на майно в рахунок виконання всіх зобов'язань іпотекодавця, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця.

У Постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року по справі № 6-124цс13 висловлена правова позиція, відповідно до якої зазначено, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Судом також встановлено, що станом на день розгляду справи в суді предмет іпотеки належить відповідачу на праві власності на підставі договорів дарування від 05 грудня 2015 року, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованих в реєстрі за № 3996, 3997, 3998, 3999 та 18 грудня 2015 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, як державним реєстратором, були зареєстровані обтяження на предмет іпотеки у зв'язку із посвідченням ним договору іпотеки від 18 грудня 2015 року, де іпотекодержателем є ОСОБА_2, а іпотекодавцем - ОСОБА_3 Інших зареєстрованих обтяжень щодо нерухомого майна відповідача, яке є предметом іпотеки Державний реєстр іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, не містить, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого від 07 вересня 2016 року (а.с. 50-61).

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір, понесений позивачем у розмірі 2 901 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією від 09 серпня 2016 року, підлягає стягненню з відповідача, так як у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 33, 36, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610-612, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 158, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість по договору позики від 18 грудня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 18 грудня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1826 в сумі 235 000 (двісті тридцять п'ять тисяч) 00 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за договором позики від 18 грудня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 18 грудня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1826, в розмірі 235 000 (двісті тридцять п'ять тисяч) 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18 грудня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1827, а саме:

-Комплекс будівель та споруд під номером 4, що розташований по вулиці Фрунзе в місті Вінниці, до складу якого входять: склад літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», огорожа літ. «Г», склад літ. «Е», склад з прибудовами та рампою літ. «Ж», «Ж 1», склад літ. «З», магазин-офіс літ. «К», огорожа № 1-2, загальною площею 4 741, 2 м 2 ;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,3932 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0003, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,5509 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0004, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

-Земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (торгово-офісні приміщення), площею 0,0468 га, кадастровий номер 0510136300:01:023:0005, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4;

шляхом передачі ОСОБА_6 предмета іпотеки у власність та визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_2 за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 901 (дві тисячі дев'ятсот одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_7