Постанова

від 26.04.2007 по справі 11/414-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2007

р.                                                           

Справа № 11/414-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі Євтушенко Є.В.

за

участю представників сторін:

позивача - Осипової Н.В., копія пост. дов. №22426 від 28.12.06 р.

відповідача -  ОСОБА_1,

приватного підприємця,

прокурора - Малінки В.Є., посв. №9 від 02.02.07 р., прокуратура м.

Харкова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача

(вх. № 903 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від

23.02.07 р. у справі № 11/414-06

за позовом прокурора м.

Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна та

приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської

ради

до суб"єкта підприємницької

діяльності-фізичної особиОСОБА_1, м. Харків,

про стягненння 463,49 грн., виселення та

повернення приміщення

встановила:

Прокурор м. Харковав інтересах держави в особі управління

комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна

Харківської міської ради звернувся з позовною заявою до господарського суду

Харківської області про розірвання договору оренди НОМЕР_1, укладеного

24.09.2002 р. між управлінням комунального майна та приватизації Харківської

міської ради, позивачем, та суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною

особою ОСОБА_1, відповідачем, стягнення з відповідача на користь позивача

заборгованості з орендної плати у розмірі 439,66 грн. та 23,83 грн. пені,

виселення відповідача з приміщення площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою:

АДРЕСА_1, та повернення приміщення позивачеві.

В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України

позивач надав уточнення позовних вимог: просив стягнути  з відповідача 439,66 грн. основної

заборгованості, 37,55 грн. пені; щодо розірвання договору оренди- позивач

просив припинити провадження у справі, так як строк дії договору закінчився;

просив виселити відповідача із займаного ним приміщення. Прокурор підтримав

уточнення до позовних вимог. 

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2007 р.

у справі №11/414-06 (суддя Білоусова Я.О.) в частині позовних вимог про

розірвання договору орендиНОМЕР_1, укладеного між позивачем та відповідачем,

провадження у справі припинено; в частині позовних вимог щодо стягнення з

відповідача 439,66 грн. основної заборгованостіта. 37, 55 грн. пені провадження

у справі припинено; в частині виселення відповідача із займаного приміщення

площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та повернення його

позивачеві в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не

погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить це рішення в частині відмови у задоволенні

позову про виселення СПД ФО ОСОБА_1 із займаного приміщення площею 22,3 кв.м.,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передачі його позивачеві скасувати,

прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора про виселення

відповідача з приміщення площею 22,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

та повернення  його позивачеві.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що

згідно з пунктом 8.9 договору орендиНОМЕР_1 договір оренди припиняється,

зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, а у

відповідності з пунктом 4.16 цього договору та статті 785 Цивільного кодексу

України у разі припинення договору оренди орендар зобов"язаний повернути

орендодавцеві нежитлове приміщення у стані, в якому вона була одержана з

урахуванням зносу або у стані, обумовленому в договорі.

Також вказує на те, що нежитлове приміщення, яке було об"єктом

оренди за вищевказаним договором оренди, відносяться до об"єктів

комунальної власності територіальної громади м. Харкова та не належить до

категорії допоміжних приміщень, які передаються безоплатно у спільну власність

громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, що

підтверджується висновком спеціаліста НОМЕР_2, а відповідачем не було надано

жодних доказів віднесення зазначеного приміщення до допоміжних. Крім того

зазначає, що довідка житлово-експлуатаційної дільниці НОМЕР_6, згідно з якою

ОСОБА_1 з 1994 р. займає частину підвального приміщення будинку по АДРЕСА_1 не

є належним доказом набуття гр-м ОСОБА_1 одночасно з правом на квартиру  державного житлового фонду права власності на

належні до неї житлові приміщення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну

скаргу.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу проти доводів

апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду першої

інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а

апеляційну скаргу - без задоволення.

Обгрунтовує свою позицію по справі, зокрема, тим, що підвальне

приміщення по пр. Правди, 7 у м. Харкові він використовує, починаючи з 1994 р.

і це використання здійснювалось ним на підставі того, що вказане приміщення

було передано йому як мешканцю відповідного будинку, що підтверджується

довідкою НОМЕР_6, що відповідач протягом розгляду справи в суді першої

інстанції не виявив бажання  провести

судову експертизу з питання приналежності вищевказаного підвального приміщення

до категорії допоміжного. Також вказує на те, що виходячи з положень статті 12

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у даній справі

не має можливості виселити відповідача з підвального приміщення як громадянина.

У судовому засіданні 26.04.2007 р. представником відповідача було

заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з

наданим прокурором відзивом на апеляційну скаргу.

Колегія суддів розглянула дане клопотання та дійшла висновку про

його відхилення як необгрунтованого, оскільки зміст відзиву прокурора співпадає

зі змістом апеляційної скарги позивача та, крім того, головуючим в судовому

засіданні було  оголошено сторонам зміст

відзиву прокурора на апеляційну скаргу.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення

представників сторін та прокурора, перевірила правильність застосування

місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм

матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна підлагає

задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати в

частині відмови у задоволенні позову про виселення СПД ФО ОСОБА_1 із займаного

приміщення лощею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передачі

його позивачеві та прийняти в цій частині нове рішення про виселення

відповідача з вищевказаного приміщення та повернення його позивачеві, виходячи

з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2002 р. між управлінням

комунального майна та приватизації Харківської міської ради (правонаступником

якого є позивач), орендодавцем, та суб"єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди

нежитлового приміщення (будівлі) НОМЕР_1 (далі договір оренди), відповідно до

умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове строком до

24.09.2003 р.  платне користування

нежитлове підвальне приміщення площею 22.3 кв.м., розташоване за адресою :

АДРЕСА_1, право на оренду якого отримано орендарем на підставі рішення

виконкому Харківської міської ради НОМЕР_3

24.09.2002 р. на виконання договору оренди сторонами було

підписаного  акт прийому-передачі

нежитлового приміщення (будівлі), згідно з яким орендодавець передав орендареві

орендоване приміщення в санітарно-технічно задовільному стані.

Строк договору оренди неодноразово продовжувався сторонами на той

самий строк і на тих самих умовах відповідно до пункту 8.8 цього договору у

зв"язку із відсутністю заяви однієї із сторін про його припинення або

зміну протягом 30 днів після закінчення строку дії договору оренди, а

останнього разу - до 24.07.2006 р.

Відповідно до пункту 8.1 договору оренди строк його дії

встановлений з 24.09.2002 р. до 24.09.2003 р., а згідно з пунктом 8.8. договору

оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про  припинення або зміну договору протягом 30

днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий

строк і на тих самих умовах.

Пунктом 8.9 встановлено, що дія договору оренди припиняється

внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, а згідно з

пунктом 4.16 договору оренди  у разі

припинення договору оренди орендар зобов"язаний повернути орендодавцеві

приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з

урахуванням фізичного зносу.

Крім того, згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди,

закінчення строку його дії та відвоми від його продовження або банкрутства

орендаря він зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди на

умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що

зобова"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння

змінаи його умов відповідно до вимог статті 525 цього Кодексу, не допускається,

якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що до спливу

встановленного пунктом 8.8. договору оренди 30-денного строку після закінчення

строку дії договору позивач листом НОМЕР_4. повідомив відповідача про своє

небажання продовжувати дію договору оренди, то 24.07.2006 р. договір

орендиНОМЕР_1 припинив свою дію, а 

відповідач як сторона за договором оренди згідно зі статтею 27 Закону

України "Про оренду державного та комунального майна" та пунктом 4.16

договору оренди був зобов"язаний звільнити орендоване приміщення у стані,

не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

А тому позовні вимоги про виселення СПД ФО ОСОБА_1 із займаного

приміщення лощею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передачі його

позивачеві є такими, що підлягають задоволенню, а висновок місцевого

господарського суду про відмову в їх задоволенні є необгрунтованим, оскільки

прийнятий при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи

та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилання господарського суду першої інстанції в оскаржуваному

рішенні як на підставу відмови в задоволенні вищезазначених позовних вимог  на те, що після придбання Криловим

Олександром Владиславовичеи квартири в будинку АДРЕСА_1 відповідно до положень

статті 13 Закону України "Про приватизацію державного житлового

фонду", статті 1 Закону України "Про об"єднання співвласників

багатоквартирного будинку" та рішення Конституційного Суду України від

02.03.2004 р. №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 р. він став співвласником

допоміжних приміщень в будинку АДРЕСА_1, не можуть вважатися обгрунтованими,

оскільки права ОСОБА_1 на приміщення підвалу в будинку АДРЕСА_1 як громадянина

не звільняють СПД ФО ОСОБА_1 як сторону за договором оренди НОМЕР_1 від

виконання обов"язку звільнити орендоване приміщення у разі припинення

договору оренди, а місцевий господарський суд, виходячи зі змісту статті 12

Господарського процесуального кодексу України, не мав  права вирішувати питання про цивільні права

ОСОБА_1 як громадянина на приміщення підвалу.

Таким чином, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні

позову в частині  виселення СПД ФО

ОСОБА_1 із займаного приміщення площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 та передачі його позивачеві, неповністю дослідив обставини, які мають

значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а

тому рішення господарського суду першої інстанції в цій частині підлягає

скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про виселення відповідача

із займаного приміщення площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1

та передачі його позивачеві.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 77, 33, 43, 99,

101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2007 р.

у справі №11/414-06 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо

виселення відповідача.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Виселити суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (

АДРЕСА_2. код НОМЕР_5) з приміщення площею 22.3 кв.м,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та

повернути це приміщення Управлінню комунального майна та приватизації

Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м.

Харків, пл. Конституції, 16, р/р 255563012847 Київська філія АКБ

"Укрсоцбанк" в м. Харкові, МФО 351298, код 14095412).

В іншій частині рішення від 23.02.2007 р. залишити без змін.

         Головуючий суддя                          (підпис)                               

                                 Судді                          (підпис)                               

(підпис)