Рішення

від 16.09.2016 по справі 603/494/16-ц

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/494/16-ц

Провадження №2/603/223/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2016 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

за участю секретаря Смолінчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 17.01.2013 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19.05.2011 року померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на: земельну ділянку площею 0,90 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0019; земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0591; земельну ділянку площею 0,24 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0737. Спадщину прийняв його батько ОСОБА_3, який помер 17.01.2013 року, нотаріально не оформивши спадкових прав. Після смерті батька відкрилась спадщина на: житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: вул. Шевченка, 31 у с. Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області; земельну ділянку площею 0,90 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0019; земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0591; земельну ділянку площею 0,24 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0737.

Після смерті батька ОСОБА_3 позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як батько нотаріально не оформив своїх спадкових прав та будинковолодіння, що підлягає спадкуванню, належить до суспільної групи - колгоспний двір.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, однак подали суду заяву, в якій просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Судом встановлено наступні обставини.

Батьками позивача ОСОБА_1були: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР №738651 від 14.11.1957 року.

Згідно ксерокопії державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782 від 16.09.2003 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 1,33 га в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,90 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 0,19 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 0,24 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД № 121990, виданого 19.05.2011 року ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_4 померла 19.05.2011 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на: земельну ділянку площею 0,90 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0019; земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0591; земельну ділянку площею 0,24 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0737.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки №344, виданої 29.07.2016 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті ОСОБА_4 19.05.2011 року разом з нею були зареєстровані і проживали: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_3 успадкував майно, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_4, проте нотаріально не оформив своїх спадкових прав.

Зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори № 1003/01-16 від 13.09.2016 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру після смерті 19.05.2011 року ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.

Згідно витягу з рішення третьої сесії двадцять другого скликання ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» № 16 від 13.12.1995 року, ОСОБА_3 (батьку позивача) передано безкоштовно у приватну власність на постійне користування земельну ділянку загальною площею 0, 59 га, а саме: 0,13 га - для будівництва та обслуговування житлових будинків (присадибна ділянка); 0,46 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності від 11.11.1988 року спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по вул. Шевченка, 31 у с. Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області, належав колгоспному двору, який складається із двох членів, головою якого був ОСОБА_3

Станом на 15.04.1991 року у даному будинковолодінні були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що 29.07.2016 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області видано довідку № 345.

Згідно довідки комунального підприємства «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» №288 від 08.08.2016 року, виданої ОСОБА_1, у с. Горішня Слобідка по вул. Шевченка, 31 Монастириського району Тернопільської області, розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 128,3 кв.м, житловою - 62,8 кв.м під літерою «А».

На даний житловий будинок 05.08.2016 року КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

ОСОБА_3 помер 17.01.2013 року, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії І-ИД №148957 від 17.01.2013 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Шевченка, 31 у с. Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області; земельну ділянку площею 0,90 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0019; земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0591; земельну ділянку площею 0,24 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0737.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1, про що 30.03.2006 року складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляв, а прийняв спадщину, звернувшись у встановлений шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте, як вбачається із письмової відповіді Монастириської державної нотаріальної контори в Тернопільській області №902/01-16 від 29.07.2016 року, оскільки спадкуванню підлягає житловий будинок, який належить до суспільної групи - колгоспний двір та у зв»язку з тим, що за життя ОСОБА_3 не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_4, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР ( 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був останнім членом колгоспного двору.

Згідно інформаційного листа №1016/01-16, виданого 14.09.2016 року Монастириської державної нотаріальної контори, до майна померлого 17.01.2013 року ОСОБА_3 заведено спадкову справу №151 за 2013 рік. Дані про інших спадкоємців в спадковій справі відсутні (копія спадкової справи додана до матеріалів справи).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання про підставність позову, позивач є спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за заповітом після померлого 17.01.2013 року ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 392, 1217, 1218, 1223, 1225, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 120, 121, 123 ЦК УРСР , суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Шевченка, 31 у с. Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області, загальною площею 128,3 кв.м, житловою - 62,8 кв.м під літерою «А»;

- земельну ділянку площею 0,90 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0019;

- земельну ділянку площею 0,19 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0591;

- земельну ділянку площею 0,24 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №058782, кадастровий номер 6124282800:01:001:0737, в порядку спадкування за заповітом після померлого 17.01.2013 року ОСОБА_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючийсуддя: ОСОБА_7