Ухвала

від 09.09.2016 по справі 609/1263/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 609/1263/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Ящук Т.М. Провадження № 22-ц/789/994/16 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про захист прав споживача.

Вказав, що 31 серпня 2016 року відвідав кафе В«ФламінгоВ» за адресою м. Тернопіль, вул. Живова,7, де здійснює господарську діяльність відповідачка ОСОБА_2, та замовив продуктів харчування на суму 108 грн.

Проте йому був пред'явлений розрахунок на суму 110 грн.

В процесі перевірки вартості замовлених продуктів за вказаним в розрахунковому чеку було виявлено, що вартість сиропу, що значився в меню інгредієнтом кави В«ЛатеВ» , насправді не входить до вартості цього продукту та оплачується окремо, про що його не було повідомлено офіціантом закладу в момент замовлення.

Таким чином, відповідачем були порушені права, встановлені п.6 ч.1 ст.15 Законом України В«Про захист прав споживачівВ» та отримано дохід у розмірі 2 грн. шляхом введення його в оману.

У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка з урахуванням індексу інфляції за час прострочення сплати боргу та трьох процентів річних від простроченої суми, становить 4 грн. 61 коп. та стягнути з відповідача на його користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка завдана бездіяльністю відповідача, який не вжив заходів для відновлення порушених його прав, як споживача.

Також просив постановити окрему ухвалу за фактом виявлених порушень суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 та направити її до відповідних контролюючих органів та органів МВС України.

Рішенням Шумського районного суду від 20 травня 2016 року вирішено:

В«Позов задовольнити частково.

Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2 грн. 01 коп. та моральну ( немайнову) шкоду в сумі 200 грн.

В решті позовних вимог відмовити.В»

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі і стягнути з відповідача 10000 грн., посилаючись на те, що в порушення норм матеріального та процесуального права, положень Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд не врахував всіх обставин, якими він обґрунтовував заподіяння моральної шкоди і визначив її розмір, який не є співмірним з глибиною страждань, яких він зазнав від неправомірної поведінки відповідача.

Крім того, суд не вирішив питання про постановляння окремої ухвали за фактом виявлених порушень суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 скористався послугами кафе В«Фламінго", що знаходиться у м. Тернопіль вул. Живова,7, на суму 110 грн.

Також встановлено, що згідно наданого меню він вважав, що вартість замовлення становить 108 грн.

В наступному було виявлено, що додатково до оплати включено сироп, вартістю 2 грн, який позивачу було надано, але окремо ним не замовлявся. Він вважав, що сироп значився в меню інгредієнтом кави В«ЛатеВ» і окремій оплаті не підлягав.

Згідно наданого меню в склад В«ЛатеВ» , вартістю 21 грн. входить В«сироп в асортиментіВ» і даних про те, що сироп є продуктом окремого замовлення не має.

Згідно змісту ст. 15 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» , споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивач фактично був введений в оману щодо кількості та вартості замовлення, оскільки ні в меню, ні в чеку, не було відомостей про сироп, вартістю 2 грн., яким чином він подавався та в якій кількості, відповідають обставинам справи та вимогам Закону.

В частині відшкодування матеріальної шкоди рішення суду не оскаржується, а тому в силу вимог статті 303 ЦПК України не переглядається.

Вирішуючи спір про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, окрім положень Закону України В«Про захист прав споживачівВ» керувався положеннями статті 1167 ЦК України, якою встановленні правові підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Згідно частини першої цієї статті, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодиВ» від 31 березня 1995 року N 4 (з відповідними змінами) зазначено, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував те, що конфліктна ситуація, яка виникла із відповідачем через порушення ним Закону України В«Про захист прав споживачівВ» призвела позивача до душевних страждань, йому було соромно перед іншими відвідувачами кафе, в присутності яких він повинен був захищати свої права, вимагати книгу відгуків і пропозицій, зустрічі із адміністратором, втрата бажання користуватись послугами відповідача.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та давши правильну оцінку всім зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 200 грн.

Доводи ОСОБА_1 про те, що розмір стягнення не є співмірним моральній шкоді, заподіяній неправомірними діями відповідача, апеляційний суд відхиляє, оскільки обставини, на які посилався ОСОБА_1 в позовній заяві, були у повній мірі враховані судом першої інстанції.

Окрім того колегія суддів не вбачає достатніх підстав для постановляння окремої ухвали.

Відповідно до частини першої статті 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Підстав для винесення окремої ухвали не має, оскільки в матеріалах справи, окрім встановленого факту порушення, відсутні докази про наявність об'єктивних причин та умов, що сприяли допущенню вчиненню даного порушення та інших подібних порушень.

Тому, доводи апелянта про наявність підстав для постановляння окремої ухвали є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.211, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді