Постанова

від 14.09.2016 по справі 805/2740/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 р. Справа №805/2740/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 17 годин 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молочної І.С.

при секретарі судового засідання Зимі М.О.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства В«УкравтогазВ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0006781302/3933 від 06.05.2016 року, -

встановив :

19 серпня 2016 року Дочірнє підприємство В«УкравтогазВ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Регіонального виробничого управління «Донецькавтогаз» (Далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0006781302/3933 від 06.05.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, при винесенні оскаржуваного рішення № 0006781302/3933 від 06.05.2016 року, яким позивачу нараховано штраф за період з 23.12.2014 року по 19.02.2015 року у розмірі 44635,07 грн. (10%), штраф за період з 21.01.2015 року по 27.02.2015 року у розмірі 129982,97 грн. (20%) та пеню у розмірі 32205,78 грн. (0,1%), відповідачем як контролюючим органом не враховано приписи Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» . Адже, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються.

Підставою прийняття спірного рішення контролюючим органом визначено порушення термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, втім позивач зазначає, що своєчасно виконував зобов'язання передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та своєчасно здійснював перерахування обов'язкових платежів до Державного бюджету України, незважаючи на перебування на території проведення антитерористичної операції, що підтверджується платіжними дорученнями, що спростовує правомірність застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, наголошуючи, що згідно ч. 8 ст. 9 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, та з урахуванням пункту 11 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953, (яка діяла на момент застосування штрафної санкції), згідно якого у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останній день строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Оскільки позивачем несвоєчасною сплачено єдиний внесок за листопад 2014 року, за грудень 2014 та за січень 2015 року податковим органом прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

При цьому, посилання позивача на приписи Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» відповідач вважає необґрунтованими, оскільки за період, з дати перебування за основним місцем обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (з 21.11.2014 року) позивач не надавав заяву про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, та Сертифікат Торгово-промислової палати України. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зареєстроване в якості юридичної особи 22.01.2009 року (код ЄДРПОУ 36265925, 03134, м.Київ, вул. Григоровича-Барського, будинок 2) має відокремлений підрозділ Регіональне виробниче управління «Донецькавтогаз» Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ: 37099176, 84300, Донецька обл., місто Краматорськ, бульвар Краматорський, будинок 41-З), який з 21.11.2014 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» .

06.05.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області винесено рішення №0006781302/3933 про застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким позивачу - Регіональному виробничому управлінню «Донецькавтогаз» Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» нараховано штраф за період з 23.12.2014 року по 19.02.2015 року у розмірі 44635,07 грн. (10%), штраф за період з 21.01.2015 року по 27.02.2015 року у розмірі 129982,97 грн. (20%) та пеню у розмірі 32205,78 грн. (0,1%).

За результатами адміністративного оскарження спірного рішення позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України вказане рішення залишено без розгляду.

Як підтверджено матеріалами справи та сторонами не оспорюється, позивач до 21.11.2014 року перебував на обліку у Державній податковій інспекції Ворошиловського району міста Донецька.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що на виконання Указу Президента України №875/2014 від 14.11.2014 року щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічних ситуації в Донецькій та Луганській областях» та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 щодо затвердження Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецькій та Луганській областей, він змінив місце реєстрації, та з 21.11.2014 року зареєструвався в Державній податковій інспекції міста Краматорська Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник податків. В грудні 2014 року ним були перераховані єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період листопад, грудень 2014 року на загальну суму - 753179,78 грн. за попереднім місцем реєстрації - до Державної податкової інспекції Ворошиловського району міста Донецька, що відповідачем не оспорюється.

Разом з тим, податкова звітність зі сплати єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначеного періоду була надана до Державної податкової інспекції міста Краматорська Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. В результаті виникла переплата зі сплати єдиного внеску в Державній податковій інспекції Ворошиловського району міста Донецька і недоїмка в Державній податковій інспекції міста Краматорська Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій.

17.02.2016 року позивач звернувся до Орджонікідзевського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (яка виконувала обов'язки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) з проханням перерахувати суму помилково сплаченого єдиного внеску в розмірі 753179,78 грн. на рахунок Державної податкової інспекції міста Краматорська Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Сторонами визнається та підтверджено матеріалами справи, що 27.02.2015 року податковим органом здійснено перерахунок коштів у сумі 753179,78 грн. з одного бюджетного рахунку на інший.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (Далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до положень статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

При цьому, частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

За для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, законодавцем були розроблені Тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» №1669 (далі - Закон №1669) зазначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Разом з тим, Законом №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд констатує, що місцезнаходженням підприємства позивача до 21.11.2014 року було місто Донецьк, так як Дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до 21.11.2014 року перебувало на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, а з 21.11.2014 року - у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

30.10.2014 року на виконання Закону №1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за №1053-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операціяВ» . Відповідно до Додатку до Розпорядження м. Донецьк та м. Краматорськ внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону №1669.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р В«Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-рВ» було зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015року по справі № 826/18330/14, яка була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015року, визнано нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р В«Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-рВ» .

За результатами касаційного оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/19984/15 від 30.09.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів УкраїниВ» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053В» .

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Донецьк та м. Краматорськ.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач незважаючи на можливість бути звільненими від сплати єдиного внеску, сплачував необхідні платежі до Державного бюджету України, що передбачено частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 3630 від 10.12.2014 року, № 3631 від 10.12.2014 року, № 3632 від 10.12.2014 року, № 3633 від 10.12.2014 року, № 3634 від 10.12.2014 року, № 3690 від 15.12.2014 року, № 3692 від 15.12.2014 року, № 3699 від 15.12.2014 року, № 3700 від 15.12.2014 року, № 3762 від 29.12.2014 року, № 3763 від 29.12.2014 року, Дочірнім підприємством «Укравтогаз» здійснено сплату вказаних сум єдиного внеску до Державного бюджету України одночасно з виплатами заробітної плати, сум винагород за договорами цивільно-правового характеру, компенсації за невикористану відпустку та компенсації за невикористану відпустку при звільнені, як того вимагає частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем, зобов'язання з ЄСВ згідно поданому підприємством Звіту за січень 2015 року за кодом платежу 71010000 за терміном сплати 20.02.2015 року склали 243073,73 грн., в результаті виникла заборгованість по вказаному платежу на суму 243073,73 грн., яка була погашена платіжним дорученням № 7 від 24.02.2016 року, а саме перерахована з одного бюджетного рахунку на інший, з ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до ДПІ у м. Краматорську.

Відповідно до частини 13 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Так на заяву позивача від 17.02.2015 року помилково сплачені кошти були перераховані з рахунків ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на рахунки ДПІ у м. Краматорську.

Водночас, суд зазначає, що підприємством позивача здійснено сплату єдиного внеску за спірний період до Державного бюджету України, порушення термінів сплати даного обов'язкового платежу в період за грудень 2014 року - лютий 2015 року, встановлених відповідачем, було викликано технічною помилкою позивача у частині зазначення реквізитів сплати.

Враховуючи те, що позивач вчасно сплачував єдиний внесок до Державного бюджету України, перебуває на території проведення антитерористичної операції, що триває по теперішній час, до нього не може застосовуватися відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, адже в порядку Закону № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, як до платників єдиного внеску.

До того ж суд критично ставиться до посилань відповідача на виключення Законом України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» із Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» норми стосовно внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнення його пунктом 9-3, оскільки Закон України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» набрав чинності 01.01.2016 року, тоді як періодом, за який позивачу оскаржуваним рішенням нараховано штрафні санкції, є грудень 2014 року - лютий 2015 року.

В свою чергу, суд не приймає до уваги твердження відповідача, як підставу правомірності прийняття оскаржуваного рішення, що позивач не надавав заяву про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, оскільки, по-перше, позивач як платник єдиного внеску виконує обов'язки, визначені Законом № 2464. По-друге, тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, якими запроваджено звільнення від відповідальності за Законом № 2464, не визначають додаткових умов для їх застосування, крім періоду антитерористичної операції та перебування платника єдиного внеску на території її проведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску прийнято без дотримання принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем всупереч приписів Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» та Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» № 1669.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006781302/3933 від 06.05.2016 року.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39900454) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства В«УкравтогазВ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 36265925) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3102 (три тисячі сто дві) гривні 36 копійок.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

5. Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2016 року.

6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

7. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.