Рішення

від 07.09.2016 по справі 911/2357/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р. Справа № 911/2357/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім В«БудлендВ» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельна Компанія В«Виробництво та БудівництвоВ» , Київська обл.., м. Бровари

про стягнення 44 837,27 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.06.2016;

відповідача - не з'явилися.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім В«БудлендВ» звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельна Компанія В«Виробництво та БудівництвоВ» про стягнення 44 837,27 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 16.06.2016 №1606-1 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 26.07.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім «Будленд» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Виробництво та Будівництво» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1606-1, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість, ціна і вартість товару зазначені в видатково-прибуткових накладних на товар, що після складання і підписання є невід'ємними частинами даного договору.

Оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною, зазначеною по кожному виду товару в рахунку-фактурі. Оплата товару, зазначеного в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця умовах 100% попередньої оплати. Загальна вартість товару, що відпускається в рамках даного договору, складається із сумарної вартості усіх товарів, включаючи ПДВ, вказаних у видатково-прибуткових накладних (п.п. 2.1.-2.2. договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2014. Строк дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менш ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40 420,36 гривень, що підтверджується наступними видатковими накладними: №ТД-0001194 від 17.08.2015 на суму 26 757,56 гривень, №ТД-0001356 від 15.09.2015 на суму 6 381,20 гривень, №ТД-0001442 від 24.09.2015 на суму 7 281,60 гривень, які підписані в двосторонньому порядку представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Покупцем товар, що отриманий за договором, не оплачений, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 40 720,36 гривень, 1 031,8 гривень - 3% річних та 3 385,11 гривень - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата товару, зазначеного в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця умовах 100% попередньої оплати.

Позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактури №ТД-0001835 від 24.09.2015 на суму 7 281,60 гривень зі строком дії рахунку до 24.09.2015, рахунок-фактури №ТД-0001750 від 14.09.2015 на суму 6 775,01 гривень зі строком дії рахунку до 14.09.2015, рахунок-фактури №ТД-0001543 від 14.08.2015 на суму 26 757,56 гривень зі строком дії рахунку до 14.08.2015.

В матеріалах справи відсутні докази направлення рахунків-фактури відповідачеві по справі.

Водночас, в матеріалах справи наявні копії підписаних видаткових накладних, а саме: видаткова накладна №ТД-0001194 від 17.08.2015 на суму 26 757,56 гривень, видаткова накладна №ТД-0001356 від 15.09.2015 на суму 6 381,20 гривень, видаткова накладна №ТД-0001442 від 24.09.2015 на суму 7 281,60 гривень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що з моменту підписання видаткових накладних відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений товар.

18.03.2016 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою погасити борг у сумі 40 420,37 гривень, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати відповідачем поставленого йому товару суду не надано, з огляду на що, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у вигляді боргу за видатковою накладною №ТД-0001194 від 17.08.2015 на суму 26 757,56 гривень, №ТД-0001356 від 15.09.2015 на суму 6 381,20 гривень, №ТД-0001442 від 24.09.2015 на суму 7 281,60 гривень, а загалом 40 420,36 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 031,8 гривень за період з 18.08.2015-04.07.2016 та 3 385,11 гривень інфляційних втрат за загальний період з 18.08.2015-04.07.2016.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення розрахунки є арифметично невірними, оскільки позивачем невірно визначена дата порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим стягненню підлягає 1 031,47 гривень -3% річних та 3 035,85 гривень інфляційних втрат.

Різниця утворилася внаслідок того, що позивач, розраховує інфляцію та 3% річних з моменту отримання товару, коли як підставним можна вважати таке нарахування з наступного дня після отамання відповідачем товару.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Судовий збір, у розмірі 1 367,25 гривень відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Виробництво та Будівництво» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, код 39075382) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Будленд» (04071, м. Київ, вул. Константинівська, 57, код 37826673) 40 420,36 гривень основного боргу, 1 031,47 гривень - 3% річних, 3 035,85 гривень інфляційних втрат та 1 367,25 гривень судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.09.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник