Рішення

від 15.09.2016 по справі 911/2255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Справа № 911/2255/16

Суддя А.С. Грєхов , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Торговий дім Поляков"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ЗОНА"

про стягнення 6 931,46 грн

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - довіреність № 313 від 26.08.2015 року

від відповідача : не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ЗОНА" (надалі - відповідач) про стягнення 6 931,46 грн, з яких 4 935,55 грн основного боргу, 288,20 грн 20% річних, 1480,67 грн штрафу, 227,04 грн інфляційних втрат з покладенням на відповідача сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару за Договором поставки №5028 від 12.02.2016.

15.09.2016 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав документи, які були витребувані ухвалою суду від 04.08.2016 року.

В судове засідання 15.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання 15.09.2016 не забезпечив явку свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України сумами першої інстанції".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилались відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

У судовому засіданні 15.09.2016 після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні повноважного представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФУД-ЗОНА" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №5028 від 12.02.2016 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, продукти харчування та інші товари надалі по тексту "товар", а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п.1.2. Договору сума товару, що передається Покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника у зазначені у заявці терміни.

Як зазначається в п.п.3.1., п.3.3. Договору замовлення на придбання товару здійснюється Покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника Постачальника. Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної Постачальника за участю експедитора Постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару Покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість, та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню не підлягає.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, буд. 27, приміщення 5.

Як встановлено п.3.5. Договору при прийомі товару оформлюється видаткова накладна, що підписується представниками сторін. Видаткова накладна засвідчує факт поставки товару його якість та кількість.

Відповідно до п.п.4.2., 4.4. Договору Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника, на протязі 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу Постачальника, на протязі 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається оплаченим Покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси Постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товари на загальну суму 4 935,55 грн за видатковими накладними №АКФ-026593 від 13.02.2016 на суму 3334,03 грн, №АКФ-026594 від 13.02.2016 на суму 647,16 грн, №АКФ-028725 від 17.02.2016 на суму 488,70 грн, №АКФ-033834 від 24.02.2016 на суму 465,66 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань розрахунків за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 4 935,55 грн основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525,526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що факт поставки товару та заборгованості за вказаними видатковими накладними Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач повну оплату поставленого товару не здійснив, основна заборгованість під час розгляду спору не погашена, а тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 4 935,55 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором позивач заявляє до стягнення з відповідача 1 480,67 грн штрафу, 288,20 грн 20% річних, а також за загальний період прострочки з березня 2016 року по травень 2016 року 227,04 грн інфляційних втрат.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.5.2. Договору при порушенні Покупцем п.4.2. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, крім цього, збитки від інфляції та 20% річних суми боргу за весь час прострочення. При порушенні Покупцем умов п.4.2. Договору на строк 10 днів, на Покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30% від простроченої суми заборгованості.

Судом встановлено, що сума штрафу відповідно до умов Договору становить 1 480,67 грн, тож наведені нарахування штрафу в розрахунках позивача відповідають вимогам чинного законодавства, тому суд зазначає, що вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1 480,67 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати товару, встановлений судом та заявлений позивачем період нарахування 20% річних, суд здійснив перевірку розрахунку позивача, що наведено нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів №АКФ-026593 від 13.02.2016 3334.03 06.03.2016 - 21.06.2016 108 20 % 197.30 №АКФ-026594 від 13.02.2016 647.16 06.03.2016 - 21.06.2016 108 20 % 38.30 №АКФ-028725 від 17.02.2016 488.70 10.03.2016 - 21.06.2016 104 20 % 27.85 №АКФ-033834 від 24.02.2016 465.66 17.03.2016 - 21.06.2016 97 20 % 24.75 Оскільки, розрахунок 20% річних здійснено позивачем правильно, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 288,20 грн 20% річних підлягає задоволенню.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати товару, встановлений судом та заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат, суд здійснив перевірку розрахунку позивача, що наведено нижче:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 06.03.2016 - 31.05.2016 4935.55 1.046 228.99 5164.54 Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду складає 228,99 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 227,04 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 935,55 грн основного боргу, 1 480,67 грн штрафу, 228,20грн 20% річних та 227,04 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг банку по сплаті судового збору є безпідставною та необґрунтованою, адже відшкодування даних витрат не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Тож, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ЗОНА" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру,27, код 38591072) на користь приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код 32268131) 4 935,55 грн (чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок) основного боргу, 1 480,67 грн (одну тисячу чотириста вісімдесят гривень шістдесят сім копійок) штрафу, 288,20 грн (двісті двадцять вісім гривень двадцять копійок) 20% річних, 227,04 грн (двісті двадцять сім гривень чотири копійки) інфляційних втрат та 1 378,00 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 20.09.2016 року

Суддя А.С. Грєхов