Рішення

від 06.09.2016 по справі 911/2682/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа № 911/2682/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ», м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс», с.Крюківщина, Києво-Святошинського р-ну, Київської області

про стягнення 1692720,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» про стягнення 1692720,00 грн.

Провадження у справі № 911/2682/16 порушено ухвалою від 23.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 06.09.2016 року.

В судовому засіданні 06.09.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.09.2016 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 10.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» (відповідач) був укладений Договір № 13, згідно р. 1 якого продавець (відповідач) зобов'язується поставити Ліки, зазначені в Специфікації до даного Договору (додаток №1) далі - Товар, а покупець повинен прийняти поставлений Товар, та оплатити в термін та в порядку встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, поставка Товару здійснюється зі складу продавця на склад покупця в термін не пізніше 18.04.2016 року.

Сторони погодили, що поставка здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок продавця на склад покупця, на умовах DDP-Київ, Україна (згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року), що передбачено п. 2.2 Договору.

Пунктом 2.3 Договору Сторони передбачили, що приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, а по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом 3 цього Договору (сертифікат якості). Право власності від продавця до покупця переходить у момент передачі Товару.

Згідно з п.2.4. Договору приймання-передача Товару оформлюється видатковою накладною продавця (в двох примірниках), яка підписується матеріально-відповідальними особами продавця та покупця. В накладній обов'язково зазначається: торгівельна назва, дозування, форма випуску, фасування, номери серій, кількість, назва виробника, ціна за одиницю Товару та загальна вартість поставки.

Моментом передачі Товару Сторони вважають належне оформлення (підписання і скріплення печаткою) уповноваженою особою покупця видаткової накладної, що передбачено п. 2.9 Договору.

Згідно з р. 5 Договору оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок продавця (п.5.1 Договору). Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили відтермінування платежу, а саме: строк оплати покупцем поставленого товару становить 30 календарних днів з дати видаткової накладної.

На виконання п.1.1 Договору Сторонами складена Специфікація (Додаток № 1), в якій Сторони передбачили асортимент, кількість та ціну Товару. При цьому, зі Специфікації вбачається, що загальна сума Товару, що підлягає передачі покупцю не пізніше 18.04.2016 року (п.2.1 Договору), складає 56 424 000,00 грн.

Проте, в порушення умов п 2.1. Договору Продавець поставку Товару не здійснив, на дату складання позову Товар відповідачем не поставлений.

Згідно з п. 7.2 Договору у разі прострочення поставки Товару в термін, зазначений в п. 2.1. Договору понад 10 календарних днів, Продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 3 % відсотків від вартості непоставленого Товару в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення Покупця.

У зв'язку з нездійсненням поставки Товару позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 119/16/0331/232 від 28.04.2016 року) про оплату штрафу, розрахованого відповідно до умов п. 7.2. Договору в розмірі 1 692 720,00 грн. (56 424 000,00 грн. (загальна вартість товару згідно специфікації) х 3% = 1 692 720,00 грн.).

У відповідь на направлену позивачем вимогу, відповідач - ТОВ «Фармадіс» надав лист (вих. № 811/1 від 16.06.2016 року), яким визнав порушення умов Договору щодо термінів поставки товару, однак зважаючи на довгострокове співробітництво, за відсутністю коштів, гарантував добровільну оплату штрафу до 30.06.2016 року.

Однак, відповідачем не здійснена оплата штрафу згідно з п. 7.2 Договору, у зв'язку з чим, позивач повторно звертався до відповідача з вимогами від 08.06.2016 року (вих. № 160/16/0283/232) та від 05.07.2016 року (вих. № 187/16/0278/16), які залишені без задоволення.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем термінів поставки Товару на суму 56 424 000,00 грн., що згідно з п. 7.2 Договору є підставою для вимоги про сплату штрафу в розмірі 3% від суми простроченої поставки, про що Покупець (позивач) надсилав відповідачу відповідну вимогу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що штраф нарахований у відповідності до п. 7.2 Договору в розмірі 3% від суми простроченої поставки (56 424 000,00 (загальна вартість товару згідно специфікації) х 3%) в сумі 1 692 720,00 грн., про сплату якого на виконання вимог п. 7.2 Договору позивач надсилав відповідачу вимогу, яка залишена без задоволення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 692 720,00 грн. обґрунтована, відповідачем не заперечена та не спростована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Вишнева, 26, код 37195587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (49005, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код 31816235) 1692729,00 грн. штрафу та 25391 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 20.09.2016 р.