Рішення

від 08.09.2016 по справі 911/2192/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2192/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-Техно-СервісВ» , Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Кавказ

до Державного підприємства В«Племінний завод В«ПлосківськийВ» , Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске

про стягнення 55513,22 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 4 від 10.01.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Агро-Техно-СервісВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства В«Племінний завод В«ПлосківськийВ» (далі - відповідач) про стягнення 72308,27 грн., з яких 32563,71 грн. заборгованості за договором поставки запасних частин № 145 від 09.08.2011 р., 22735,92 грн. пені, 1525,23 грн. 3% річних та 15483,41 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки запасних частин № 145 від 09.08.2011 р. в частині оплати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 32563,71 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 4.2. договору нараховано 22735,92 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 1525,23 грн. 3% річних та 15483,41 грн. інфляційних втрат.

08.09.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла уточнена позовна заява та заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить прийняти уточнену заяву про стягнення заборгованості. Подана позивачем уточнена позовна заява за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 55513,22 грн., з яких 32563,71 грн. заборгованості, 5940,87 грн. пені, 1525,23 грн. 3% річних та 15483,41 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 32563,71 грн. заборгованості, 5940,87 грн. пені, 1525,23 грн. 3% річних та 15483,41 грн. інфляційних втрат, всього 55513,22 грн.

Представник позивача у судових засіданнях 28.07.2016 р., 16.08.2016 р. та 08.09.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 28.07.2016 р., 16.08.2016 р. та 08.09.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103248370827, № 0103255679698 та № 0103252295740. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«Агро-Техно-СервісВ» (продавець) та державним підприємством В«Племінний завод В«ПлосківськийВ» (покупець) було укладено договір № 145 поставки запасних частин (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця запасні частини для сільськогосподарської техніки виробництва фірми «КЛААС КГаА мбХ» (надалі - товар), а покупець зобов'язується приняти товар та оплатити його на умовах даного договору ( п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума цього договору розраховується з урахуванням податку на додану вартість і складається із сум, вказаних у видаткових накладних або актах приймання-передачі (додатках) до цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору виконанням обов'язків продавця по передачі товару вважається момент отримання товару покупцем в місці передачі товару, вказаному у п. 3.1. цього договору, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акта приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі повинні бути підписані повноважним представником продавця та покупця, особа якого повинна посвідчуватись паспортом чи документом, який його замінює та наявністю доручення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами істотних умов договору (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 4452 від 17.10.2014 р., № 4475 від 17.10.2014 р., № 4981 від 17.10.2014 р., № 5163 від 17.10.2014 р., № 7132 від 17.10.2014 р. та № 5982 від 29.10.2015 р. на загальну суму 34939,20 грн.

Для отримання товару відповідачем було видано довіреності № 109 від 15.10.2014 р. на ім'я ОСОБА_2 та № 53 від 29.10.2015 р. на ім'я ОСОБА_3.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, відповідач за поставлений товар 26.10.2015 р. розрахувався частково у сумі 2000,00 грн.

04.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 136, що підтверджується фіскальним чеком від 04.02.2016 р., в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість та курсову різницю. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

06.07.2016 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія-вимога від 04.07.2016 р., що підтверджується фіскальним чеком № 4909 від 06.07.2016 р. та описом вкладення у цінний лист від 06.07.2016 р., в якій позивач просив відповідача сплатити наявну заборгованість, пеню, 3% річних та інфляційні. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач зобов'язання за договором в частині оплати вартості товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 32563,71 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за видатковими накладними № 4452 від 17.10.2014 р., № 4475 від 17.10.2014 р., № 4981 від 17.10.2014 р., № 5163 від 17.10.2014 р., № 7132 від 17.10.2014 р. та № 5982 від 29.10.2015 р. у повному обсязі не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 32563,71 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, на підставі п. 4.2. договору позивач просить стягнути з відповідача 5940,87 грн. пені.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. договору у випадку прострочення в здійсненні платежів проти строків, передбачених цим договором , покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки, установленою Національним банком України від суми простроченого платежу (заборгованості) за кожен день допущеного прострочення.

Згідно з п. 2.2. договору платежі за цим договором за кожну окрему партію товару здійснюються покупцем згідно з підписаних специфікацій або виписаних рахунків-фактур.

Оскільки договором не визначено строк оплати, а в матеріалах справи відсутні специфікації та рахунки фактури, то щодо строків здійснення відповідачем оплати, судом застосовано приписи статті 692 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5940,87 грн. пені не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1525,23 грн. 3% річних та 15483,41 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1525,23 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 18.10.2014 р. по 04.07.2016 р., проте наданий розрахунок 3 % річних є невірним.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за заборгованість відповідача у сумі 32563,71 грн., з врахуванням дат її виникнення та часткової оплати, сума 3% річних за загальний період з 18.10.2014 р. по 04.07.2016 р. становить 1524,86 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вже зазначалось, позивач просить стягнути з відповідача 15483,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 18.10.2014 р. по 04.07.2016 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, що становить менше місяця.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за загальний період з листопада 2014 р. по червень 2016 р., відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 16129,38 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15483,41 грн. інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства В«Племінний завод В«ПлосківськийВ» (07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, код 00849652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-Техно-СервісВ» (08436, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, село Кавказ, вул. Історична, буд. 1, код 36298163) 32563,71 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят три грн. 71 коп.) заборгованості, 1524,86 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять чотири 86 коп.) 3% річних, 15483,41 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят три грн. 41 коп.) інфляційних втрат та 1230,52 грн. (одну тисячу двісті тридцять грн. 52 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 21.09.2016 р.

Суддя О.О. Рябцева