Ухвала

від 20.09.2016 по справі 805/1588/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року справа №805/1588/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 р. у справі № 805/1588/16-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 року №Ю-11-23 в сумі 3 777 486,59 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2016 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (надалі - позивач) звернулось до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 року № Ю-11-23 року в сумі 3 777 486,59 грн. (а.с. 4-9).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 року №Ю-11-23 в сумі 3777486,59 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 68-71).

Відповідач із вказаним судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, ст.ст. 6,7 Закону України від 08 жовтня 2014 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині про звільнення платника податків від виконання обов'язків своєчасно сплачувати єдиний внесок, а також п. 94 вищезазначеного Закону в частині дотримання строків подання заяви про звільнення від нарахування єдиного внеску за несвоєчасну сплату (а.с. 75-77).

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Апелянт у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглядати справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, б.177, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 51).

Центральні ремонтно-механічні майстерні Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" без статусу юридичної особи, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи - 35397895, місцезнаходження: 85300, Донецька область, місто Красноармійськ (Покровськ), вулиця Дніпропетровська, будинок 11 та зареєстровано у відповідача як платник єдиного внеску, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 23-24).

Відповідач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

02 лютого 2016 року Красноармійською ОДПІ, відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ю» №11-23, у зв'язку з тим, що станом на 31 січня 2016 року за рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 3 777 486 грн. 59 коп. (а.с.10).

25 лютого 2016 року позивач звертався до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області зі скаргою № 133 на вимогу «Ю» №11-23 від 02.02.2016 року про сплату боргу (недоїмки), в якій просив вищезазначену вимогу скасувати, але рішенням № 1427/10/05-99-10-01-12-1 від 21 березня 2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу Красноармійської ОДПІ залишено без змін (а.с. 11-15).

До того ж, 11 квітня 2016 року позивач звертався також до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 233 на вимогу «Ю» №11-23 від 02.02.2016 року про сплату боргу (недоїмки), в якій також просив вищезазначену вимогу Красноармійської ОДПІ скасувати, але рішенням № 10789/6/99-99-11-02-02-25 від 18 травня 2016 року Державною фіскальною службою України скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу Красноармійської ОДПІ залишено без змін (а.с. 16-17).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 року №Ю-11-23 в сумі 3 777 486 грн. 59 коп. винесена відповідачем всупереч приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669, а що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття спірної вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що дії самі по собі не створюють певних правових наслідків, зазначивши, що в цій частині має місце неправильно обраний позивачем спосіб судового захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірним питанням даної справі є звільнення суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати єдиного внеску за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року, та як наслідок, правомірність винесення відповідачем спірної вимоги від 02 лютого 2016 року №Ю-11-23.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VІ), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст. 9 Закону № 2464-VІ, зокрема, ч. 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

При цьому, підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Красноармійськ (зараз - м. Покровськ), яке відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації Центральних ремонтно-механічних майстерень Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (а.с. 23-24).

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), м. Красноармійськ (зараз - м. Покровськ) також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО) та сертифікату Торгово-промислової палати, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, 28 січня 2016 року звернувся до відповідача із заявою № 59 про звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення проведення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а саме, від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подання звітності (а. с. 18), тобто, вищезазначена заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом № 2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску.

Проте, відповідач, листом №2800/10-05-16-13-02-13-2 повідомив позивача, що з 01.01.2016 р. набув чинності Закон України від 24.12.2015 р. № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено пп.8 п.4 ст.11 Закону України від 02.09.2014р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відповідач також зазначив, що вищевказана норма Закону № 1669 діяла з 15.10.2014 року по 31.12.2015 року (а.с.20).

Колегія суддів зазначає, що дійсно, пп.8 п.4 ст.11 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ в період з 14 квітня 2014 р. до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану виключено з набуттям з 01 січня 2016 року чинності Закону України від 24.12.2015 р. № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим, слід зазначити, що спірним періодом щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є період з вересня 2014 року по грудень 2015 року, тобто, до 01 січня 2016 року позивач, в силу положень ч. 2 ст. 6 Закону № 1669-VII звільнявся від обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому вимога № Ю-11-23 від 02.02.2016 року є протиправною на момент її формування та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, позивачу, Торгово-промисловою палатою видано сертифікат від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с. 24-25).

Як зазначалось вище, Відокремлений підрозділ Центральні ремонтно-механічні майстерні Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", який розташований у м. Красноармійськ (зараз - м. Покровськ), знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводиться антитерористична операція.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Враховуючи, що позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VІ, та перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває, а також ту обставину, що позивач здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, ним до контролюючого органу подано заяву про звільнення від обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитеростичної операції, а також надано сертифікат Торгово-промислової палати, яким засвідчено настання обставин непереборної сили, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VІ в період з вересня 2014 року по грудень 2015 року.

Посилання апелянта на те, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 6,7 Закону України від 08 жовтня 2014 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині про звільнення платника податків від виконання обов'язків своєчасно сплачувати єдиний внесок, а також п. 94 вищезазначеного Закону в частині дотримання строків подання заяви про звільнення від нарахування єдиного внеску за несвоєчасну сплату, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач, у спірний період, а саме, з вересня 2014 року по грудень 2015 року, в силу Закону № 1669-VII був звільнений від виконання обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вимоги Красноармійської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 року № Ю-11-23 в сумі 3 777 486,59 грн.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі № 805/1588/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць