Рішення

від 31.08.2016 по справі 910/13489/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016Справа №910/13489/16

За позовом Приватного підприємства «Захід Агро Корм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВР»

про відшкодування збитків 79 020,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Бандура І.С. - за довіреністю №31 від 29.08.2016 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Захід Агро Корм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВР" про відшкодування збитків 79 020,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність позивачу якісного товару, який оплачено позивачем, відповідно до умов Договору поставки №0082/16 від 29.01.2016 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 79 020,00 грн . - повернення вартості сплаченого товару, 1 378,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року, в зв'язку з нез'явленням представників сторін, відкладено розгляд справи на 31.08.2016 року.

В судове засідання 31.08.2016 року представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.07.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2016 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2016 року між Приватним підприємством «Захід Агро Корм» (далі по тексту - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МВР» (далі по тексту - відповідач, постачальник) укладено Договір поставки №0082/16 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію для тварин, надалі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.

Якість товару, що є предметом поставки за цим Договором, має відповідати державним стандартам України та технічним умовам (п. 2.1. Договору).

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що найменування та кількість товару, що підлягає поставці на протязі дії договору вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна (з урахуванням ПДВ) однієї кількісної одиниці (тони), включає ціну доставки та вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору, датою поставки партії Товару є дата у видатковій накладній або у іншому належним чином оформленому первинному документі, який підписано повноважними представниками Сторін.

Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах попередньої оплати в обсязі 100 (сто)% від суми вказаної в рахунку-фактурі отриманої Покупцем для оплати.

Відповідно до специфікації №1 (додаток №1 до Договору) вартість товару становить 79 020,00 грн. із ПДВ.

На виконання умов Договору позивачем здійснено попередню оплату вартості товару в розмірі 79 020,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №19 від 02.02.2016р. на суму 79 020,00 грн. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Відповідачем поставлено та передано у власність позивача, а позивачем прийнято товар на суму 79 020,00 грн., що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною №22 від 04.02.2016 року.

Разом з поставленим товаром відповідач передав позивачу сертифікат якості №2801 від 26.12.2014 року, згідно якого масова доля усього фосфору фактично по аналізу становить не менше 22,6 %.

Відповідно до експертного висновку №010881 д.т./к/16 від 17.02.2016 року проведеного Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, фосфор у поставленому товарі становить лише 0,1%.

11.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів за неякісний товар.

Листом від 14.04.2016 року вих. №5 позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну неякісного товару або приведення товару у відповідність до умов Договору.

Вищевказані листи залишені без відповіді, кошти за неякісний товар не повернуті, товар відповідачем не замінений.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив умови Договору та не поставив позивачу товар належної якості, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 79 020,00 грн. в якості повернення вартості сплаченого товару

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно з частинами 1-4 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ГК України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив 100% передоплату за товар, а відповідач в порушення умов Договору поставив та не передав у власність позивачу товар більш низької якості, ніж передбачена сертифікат якості №2801 від 26.12.2014 року, в зв'язку з чим зобов'язаний на підстав ч. 5 ст. 268 ГК України повернути позивачу сплачену суму (в розмірі 79 020,00 грн.) за неякісний товар.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 79 020,00 грн . - повернення вартості сплаченого товару, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВР» (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12; код ЄДРПОУ 39654337) на користь Приватного підприємства «Захід Агро Корм» (48201, Тернопільська обл., Гусятинський район, селище міського типу Гусятин, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА, будинок 3; код ЄДРПОУ 38795039) 79 020 (сімдесят дев'ять тисяч двадцять) грн. 00 коп . - повернення вартості сплаченого товару, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 14.09.2016 року.