Рішення

від 20.09.2016 по справі 912/2750/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 рокуСправа № 912/2750/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув справу № 912/2750/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція"

про стягнення 115 707,64 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не був присутнім;

від відповідача: не був присутнім.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція" (надалі - ТОВ "ВО "Теплоізоляція") на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 711/003 від 17.01.2008 в розмірі 115 707,64грн, з яких: 34 357,70грн заборгованості за кредитом, 35 021,78грн заборгованості за відсотками, 8 142,77грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5 558,54грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 10311,64грн заборгованості за комісіями, 13 262,07грн інфляційних втрат у зв'язку із несплатою кредиту, 9 053,14грн інфляційних втрат у зв'язку із несплатою відсотків.

Ухвалою від 20.07.2016 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено о 12год. 00 хв. 03.08.2016, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

У зв'язку із неподанням витребуваних доказів ухвалою від 03.08.2016 відкладено розгляд справи до 15 год. 30 хв. 20.09.2016.

Позивач отримав ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, враховуючи таке.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у пункті 3.9.Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у пункті 3.9.1 вищезазначеної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті64та статті87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштовий конверт із вкладенням (копія ухвали від 03.08.2016) направлений відповідачу за юридичною адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Витяг щодо відповідача. Такий поштовий конверт повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "Такого підприємства немає".

За наведених обставин вважається, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи господарським судом.

У зв'язку із зазначеним розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.

Відповідно до пункту 1.2. Статуту позивача, Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) позивача на публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк". Банк є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

17.01.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі - Банк, Кредитор) та ТОВ "ВО "Теплоізоляція" (надалі - Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 711/003 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі - Кредит).

Відповідно до пункту 1.1.1. Договору надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - Транш, а у сукупності - Транші, зі сплатою 15,5 % річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку № 1 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною Договору, надалі за текстом - Тарифи, в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за Кредитом, в сумі 52 000 грн, з графіком зниження максимального ліміту заборгованості, що зазначений у пунктах 1.1.12.-1.1.1.35. Договору. Кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитом визначений не пізніше 16.01.2011 на умовах визначених Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів.

Порядок надання кредиту та сплати відсотків врегульовано сторонами у статті 2 Договору.

Так, згідно пункту 2.1. Договору, видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № 20632711339421 в Полтавській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" на поточний рахунок Позичальника № 26003720339421 в Полтавській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату видачі Кредиту (відповідного Траншу Кредиту) на підставі письмової заяви Позичальника.

Кредит вважається наданим в момент (день) списання суми Кредиту (Траншів Кредиту) з позичкового рахунку, зазначеного в пункті 2.1. цього Договору, на підставі письмової заяви Позичальника (пункт 2.2. Договору).

На виконання вказаної умови Договору відповідач звернувся із листом-заявкою на кредит № 1 від 17.01.2008, відповідно до якої просить перерахувати на рахунок 26003720339421 52 000 грн, із призначенням платежу "Зарахування позичкових коштів згідно договору відновлювальної кредитної лінії № 711/003 від 17.01.2008 для оплати платіжного доручення № 3 від 17.01.2008".

Пунктами 2.4., 2.5. Договору встановлено, зокрема, що нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі, за методом "факт/360", де "факт" - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а "360" - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту. Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок № 20687711339421, відкритий в Полтавській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк". У випадку, якщо день сплати процентів за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день Кредитора.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками Банку та Позичальника.

Шляхом підписання Додатку № 1 до Договору сторонами погоджено тарифи банку, пов'язані з наданням кредиту.

Банк виконав свої зобов'язання, надавши Позичальнику Кредит у розмірі 52 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника.

У зв'язку із припиненням Позичальником погашення кредиту та відсотків (остання дата погашення - 04.11.2008) позивач звернувся із даним позовом.

Розглядаючи даний спір господарський суд бере до уваги такі положення чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За твердженням позивача, Банк свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 52 000,00 грн.

Дані обставини підтверджуються випискою по рахунку відповідача та розрахунком заборгованості станом на 22.02.2016. Такі докази у відповідності до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не спростовані.

Однак, всупереч умов Договору, відповідачем свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати відсотків в обумовлений Договором строк виконано лише частково.

В результаті викладеного, сума заборгованості Позичальника за кредитом складає 34 357,70 грн, сума заборгованості за відсотками складає 35 021,78 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, наданим до суду позивачем.

Оскільки Позичальник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 661 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів сплати заборгованості за кредитом в сумі 34 357,70 грн та заборгованості за відсотками в сумі 35 021,78 грн відповідач господарському суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 142,77 грн, пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5 558,54 грн, а також інфляційні втрати за кредитом в сумі 13 262,07 грн та інфляційні втрати за відсотками в сумі 9 053,14 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, якою відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України є пеня.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що у разі прострочення Позичальником строків погашення Кредиту та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд враховує правову позицію, викладену у пункті 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якої щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

При нарахуванні пені за несвоєчасне погашення кредиту та повернення відсотків позивач обрав період 21.08.2015-21.02.2016, тоді як відповідач мав повернути кредит та відповідно нараховані відсотки до 16.01.2011.

Враховуючи зазначене, позивач при нарахуванні пені неправомірно змінив шестимісячний строк нарахування пені на суми неповернутого кредиту та відсотків.

Належний період позивачем не включений до зазначеного ним періоду, а тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені, нарахованої за неповернення кредиту та непогашення відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок пред'явлених до стягнення сум інфляційних втрат за кредитом в розмірі 13 262,07 грн та інфляційних втрат за відсотками в розмірі 9 053,14 грн є обґрунтованим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню господарським судом.

Крім того до загальної суми заборгованості позивачем включено суму комісії у розмірі 10 311,64 грн. Розрахунку такої комісії та правового обґрунтування її стягнення господарському суду не подано ні в позовній заяві ні на неодноразові вимоги господарського суду в ухвалах від 20.07.2016, 03.08.2016. Слід зауважити, що двохмісячний строк розгляду спору, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України збігає 20.09.2016, а тому у господарського суду відсутня можливість відкласти розгляд справи для витребування таких доказів від позивача втретє. Жодних пояснень неподання таких доказів позивачем не надано.

Господарський суд в ухвалах від 20.07.2016 та від 03.08.2016 звертав увагу позивача, що у разі неподання ним витребуваних документів, господарський суд вправі залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Так відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання залишення позову без розгляду в чатсині стягнення 10 311,64 грн комісії господарський суд враховує правову позицію викладену у пункті 4.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Господарський суд вважає за необхідне дослідити всі вищевказані умови.

Так у даній справі документи витребувані господарським судом, оскільки це зазначено в ухвалах від 20.07.2016 та від 03.08.2016, такі документи дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності господарський суд позбавлений можливості вирішити спір в частині стягнення комісії в сумі 10 311,64 грн по суті. Господарському суду так і не подано розрахунок такої суми та обгрунтування виникнення заборгованості по комісії, без яких господарський суд не має можливості розглянути в цій чатсині спір по суті.

05.08.2016 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача без додання жодних доказів, що витребовувались госпоадрським судом, 13.09.2016 від позивача надійшов супровідний лист, до якого додано лише виписку по особовому рахунку відповідача, зміст якого свідчить лише про надання кредитних коштів та часткове погашення боргу, водночас доказів виникнення заборгованості з комісії в розмірі 10 311,64 грн така виписка не містить. Жодного пояснення чи то обгрунтування неможливості подання витребуваних доказів господарському суду так і не подано.

Щодо з'ясування причин невиконання позивачем вимог про надання витребуваних доказів та оцінки їх поважності, господарський суд встановив, що позивачем не зазначено жодної із причин, по якій він не виконав вимоги ухвал господарського суду від 20.07.2016 та від 03.08.2016, тобто відсутні причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливили або істотно утруднили вчинення ним відповідних процесуальних дій, а саме подання витребуваних доказів.

Враховуючи, що позивачем не повідомлено господарський суд про поважність причин неподання ним доказів та неможливість розглянути справу в частині стягнення комісії в розмірі 10 311,64 грн за наявними в ній доказами, господарський суд залишає позов у вказаній частині без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до відповідного компетентного органу в загальному порядку.

За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позов, а саме щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 91 694,69 грн, з яких: 34 357,70 грн заборгованість за кредитом, 35 021,78 грн заборгованість за відсотками, 13 262,07 грн інфляційних втрат за кредитом, 9 053,14 грн інфляційних втрат за відсотками.

В частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 142,77 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 5 558,54 грн господарський суд відмовляє у задоволенні позову, в частині ж стягнення комісії в сумі 10 311,64 грн позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того госпоадрський суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин судовий збір, сплачений за подання позову в частині стягнення комісії, що залишена без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України., не підлягає поверненню і покладається на позивача.

Керуючись статтями33,34,43,44,49,81, 82,83,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Виробниче об'єднання "Теплоізоляція" (27552, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, буд. 65, ідентифікаційний код 31155685) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) 34 357,70грн заборгованості за кредитом, 35 021,78грн заборгованості за відсотками, 13 262,07грн інфляційних втрат за кредитом, 9 053,14грн інфляційних втрат за відсотками та 1375,42 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У позові в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 142,77грн та пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 5 558,54грн відмовити.

В частині стягнення комісії в сумі 10 311,64грн позов залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                       Є. М. Наливайко