Рішення

від 15.09.2016 по справі 915/794/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Справа № 915/794/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства В«КРЕДОБАНКВ» , вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 09807862)

поштова адреса: вул. Іллінська, 8, БЦ "Іллінський", 10 під'їзд, 6 поверх, м. Київ, 04070

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» , пр-т. Леніна, 107/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 23619376)

про стягнення заборгованості за Договором № 48-2015 в розмірі 23 297, 92 грн., у тому числі: 20 000, 00 грн. - суми кредиту; 2 994, 08 грн. - прострочених відсотків; 207, 78 грн. - нарахованих відсотків; 96, 06 грн. - пені.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 8571 від 11.04.2016 року;

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство В«КРЕДОБАНКВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» про стягнення суми заборгованості за договором № 48-2015 про надання овердрафту від 29 липня 2015 року в розмірі 23 297, 92 грн., з яких: 20 000, 00 грн. - суми кредиту, що підлягає поверненню відповідачеві; 2 994, 08 грн. - прострочених відсотків; 207, 78 грн. - нарахованих відсотків; 96, 06 грн. - пені за період з 01.11.2015 року по 12.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10.08.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.08.2016 року виправлено описку в ухвалі від 22.07.2016 року в частині зазначення правильного найменування відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2016 року розгляд справи відкладено на 15.09.2016 року.

В судовому засіданні 15.09.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТзОВ НВТК «ТВАЙС-СЕРВІС» 29 липня 2015 року був укладений Договір № 48-2015 про надання овердрафту.

Позивачем зобов'язання згідно кредитного договору щодо надання відповідачу кредиту були виконані в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором овердрафту виконав неналежним чином та в порушення умов договору овердрафту не повернув у визначений строк кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по сплаті процентів у зазначені в договорі строки позивачем відповідачу нараховано пеню.

Із посиланням на норми ст. 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193, 229 ГК України та на умови договору позивач просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвали господарського суду від 22.07.2016 року, від 01.08.2016 року, від 10.08.2016 року, направлені на адресу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» , пр-т. Леніна, 107/1, м. Миколаїв, 54001, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 50-52, 61-66).

Як вбачається з Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» є пр-т. Леніна, 107/1, м. Миколаїв, 54001 (арк. 76-79).

Отже, процесуальні документи суду направлялись на правильну адресу відповідача.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

29.07.2015 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«КредобанкВ» (банк) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» (позичальник) було укладено Договір № 48-2015 про надання овердрафту, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1) (арк. 11-16).

Відповідно до п. 10.1 Договору договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.

Таким чином, на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах:

- максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) 20 000, 00 грн. Встановлюється на поточний рахунок позичальника №

---

у відділенні пр.-т Леніна, 71 ПАТ «КРЕДОБАНК».

- процентна ставка за договором встановлена в розмірі 32 % річних;

- дата остаточного повернення овердрафту - 28 липня 2016 року.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору в разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1 цього Договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2,0% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Відповідно до п. 2.8 Договору підставою надання банком овердрафту є подання позичальником в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку.

Відповідно до п. 2.9 Договору датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).

Відповідно до п. 3.2, п. 3.2.1 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом В«факт/360В» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою вказаною у п. 2.2 цього Договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту: до терміну, вказаному в п. 2.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку повного погашення заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за відповідну кількість днів останнього місяця користування овердрафтом.

Відповідно до п. 4.1 Договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 4.2 Договору повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п. 4.7 Договору банк, у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення офердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що повідомляє позичальника.

Відповідно до п. 4.8 Договору позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.7) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим договором.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору банком було виконано взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів у формі овердрафту шляхом зарахування грошових коштів на рахунок № 91297001641324 позичальника, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку (арк. 19-26).

Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи наявна заборгованість в розмірі 20 000, 00 грн.

За користування кредитними коштами відповідно до п. 2.2, п. 2.2.1, п. 3.3 договору за період з 29.07.2015 року по 12.05.2016 року позивачем нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом, розмір яких станом на 12.05.2016 року становив 5 282, 38 грн.

Позичальником відповідно до умов договору за період з 29.07.2015 року по 12.05.2016 року проведено оплату відсотків в розмірі 2 080, 52 грн. (арк. 71).

Таким чином, заборгованість по відсоткам становить 3 201, 86 грн., в тому числі: 2 994, 08 грн. - прострочені відсотки; 207, 78 грн. - нараховані відсотки.

Детальний розрахунок відсотків наявний в матеріалах справи (арк. 27, 69-70).

07.04.2016 року позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 2016/04/07-1 про дострокове виконання зобов'язань за договором № 48-2015 про надання овердрафту від 29.07.2015 року, у зв'язку з порушенням умов останнього (арк. 17). Факт направлення вимоги підтверджується списком поштових відправлень рекомендованих листів № 2896 та поштовою квитанцією, які наявні в матеріалах справи (арк. 18). Суду не подано доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказану вимогу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.05.2016 року становила: 20 000, 00 грн. - неповернутої суми овердрафту, 2 994, 08 грн. - простроченої заборгованості за відсотками та 207, 78 грн. - нараховані відсотки.

Факт наявності заборгованості з основного боргу в розмірі 20 000, 00 грн. підтверджується банківською випискою по рахунку позичальника від 12.05.2016 року за період з 29.07.2015 року по 12.05.2016 року, розрахунком руху коштів боржника (арк. 19-26, 72-73).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості в розмірі 23 201, 86 грн. (20 000 грн. + 2 994, 08 грн. + 207, 78 грн.), як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 23 201, 86 грн., у тому числі 20 000, 00 грн. - неповернутої суми овердрафту, 2 994, 08 грн. - простроченої заборгованості за відсотками та 207, 78 грн. - нарахованих відсотків є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 96, 06 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6 цього Договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором становить 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Позивачем здійснено нарахування пені по простроченій заборгованості (відсоткам) за період з 01.11.2015 року по 12.05.2016 року в сумі 96, 06 грн.

Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з розміру, передбаченому договором - 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 28). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 96, 06 грн., яка є підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 378 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю науково-виробничої і торгівельної компанії В«ТВАЙС-СЕРВІСВ» , пр-т. Леніна, 107/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 23619376) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«КРЕДОБАНКВ» , вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 09807862) на рахунок ПАТ "КРЕДОБАНК" № 290989901127, відкритий в ЦФ ПАТ "КРЕДОБАНК" (адреса м. Львів, вул. Наливайка, 6), МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822):

- 20 000, 00 грн. (двадцять тисяч грн.) - суми кредиту, що підлягає поверненню відповідачем, за договором № 48-2015 про надання овердрафту від 29 липня 2015 року;

- 2 994, 08 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 08 коп.) - прострочених відсотків;

- 207, 78 грн. (двісті сім грн. 78 коп.) - нарахованих відсотків;

- 96, 06 грн. (дев'яносто шість грн. 06 коп.) - пені за період з 01.11.2015 року по 12.05.2016 року;

- 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) - витрат по сплаті судового збору. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20.09.2016 року.

Суддя Е. М. Олейняш