КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2016 року № 810/2946/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Довіра" про стягнення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з позовом до Кредитної спілки "Довіра" про стягнення з Кредитної спілки "Довіра" (07600, Київська область, Згурівський район, селище міського типу Згурівка, вул. Українська, будинок 55 А, код ЄДРПОУ 26313676) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штрафу у сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п.3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну позовну вимогу майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (17000,00 грн. х 1,5 % = 255,00 грн., що є менше одного встановленого розміру мінімальної заробітної плати), однак позивачем доказів сплати судового збору за подання даного позову до суду не надано.
В той же час, суд зазначає, що позивач в пункті 4 прохальної частини позову просить звільнити його від сплати судового збору.
В обґрунтування даного клопотання позивача зазначає, що Нацкомфінпослуг не має можливості сплатити судовий збір та надати до суду підтверджуючі документи щодо його сплати, оскільки у позивача відсутні кошти по сплаті судового збору на час подання даного позову.
Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, що викладене в пункті 4 прохальної частини позову по суті, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з незадовільним майновим станом сторони. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільний майновий стан, та надати суду відповідні докази.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, що викладене в пункті 4 прохальної частини позову, позивач посилається на свій незадовільний майновий стан, однак жодних пояснень з цього приводу та доказів на підтвердження таких обставин адміністративний позов та додані до нього матеріали не містять.
Також позивач в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначає, що він є органом державної влади та є неприбутковою організацією.
Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору, викладене в пункті 4 прохальної частини позову, є необґрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;
код банку отримувача (МФО):821018 ;
рахунок отримувача: 31213206784001;
код класифікації доходів бюджету: 22030001.
У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд зазначає, що позивачем до адміністративного позову не додано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду вищевказані докази.
Також суд зазначає, що в якості додатку до позову вказана копія позову із доданими до нього документами для відповідача, проте суд не зобов'язаний направляти відповідачу копію позовної заяви, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 30-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду, що викладене в пункті 4 прохальної частини позову - відмовити.
2. Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Довіра" про стягнення щтрафу - залишити без руху.
3. В 30-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного доручення);
- надати докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.
4. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2946/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2016 |
Оприлюднено | 27.09.2016 |
Номер документу | 61477788 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні