Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/9315/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/9315/16

За позовомКомунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеро" простягнення 173 616,93 грн.

Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Піденко В.О. за довіреністю Дроздовський М.Г. за довіреністю від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеро", в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за оренду майна (за період 01.12.2015 - 31.03.2015) в розмірі - 107 765,55 грн, суму компенсації оплати податку на землю оренди (01.12.2015 - 31.03.2016) в розмірі - 3 195,18 грн, суму відшкодування наданих комунальних послуг та витрат на утримання майна, що надано в оренду (01.12.2015 - 31.03.2016) в розмірі 25 141,48 грн, суму пені в розмірі - 37 514,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9315/16 та призначено дану страву до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями проведеного 02.08.2016, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А. Б., справу № 910/9315/16 передано для розгляду судді Дупляк О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 прийнято справу № 910/9315/16 до провадження судді Дупляк О. М. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.08.2016.

У судове засідання 22.08.2016 представник відповідача не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2016 подав документи по справі (вих. № б/н від 22.08.2016) та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.08.2016 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.09.2016.

У судовому засіданні 13.09.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 301/3 від 25.06.2014, Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 8/2015 від 05.01.2015, Договором про відшкодування комунальних послуг та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 8/2016 від 04.01.2016 в частині здійснення повної та своєчасної оплати платежів.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.08.2016 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04119, м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 11-Б на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеро" (орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва (підприємство) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 301/3 (далі - Договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.05.2014 № 269, за погодженням постійної комісії Київради з питань власності протоколом від 15.04.2014 № 172 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 97,26 кв.м., що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 11-Б, корпус Б для використання нерухомого майна.

Згідно з пунктом 2.1. Договору оренди об'єктом оренди є нежиле приміщення на другому поверсі, загальною площею 97,26 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину Договору.

Пунктом 2.4. Договору оренди сторони погодили, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренди за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату за перший місяць оренди без ПДВ:142,74 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 13 882,43 грн.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно пункту 3.4. Договору оренди додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток № 4) та сплачується орендарем разом з орендною платою.

Пунктом 3.5. Договору оренди сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна палата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.6. Договору оренди).

Згідно пункту 4.1. Договору оренди орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору з додатками передати, а орендар прийняти об'єкт оренди. Акт приймання - передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі відмови орендаря від підписання акта приймання - передачі протягом 20 днів з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

За умовами Договору оренди за користування приміщенням орендар зобов'язався сплачувати орендну плату у встановленому Договором порядку та розмірі, а також компенсувати земельний податок і вартість комунальних послуг.

З метою упорядкування відносин з відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого нерухомого майна, тобто приміщення, та надання у приміщення комунальних послуг між позивачем та відповідачем було укладено відповідні договори № 8/2015 від 05.01.2015 та № 8/2016 від 04.01.2016, які діяли один за одним, та які встановили порядок та розмір оплати вказаних втрат на утримання орендованого майна та комунальних послуг.

Судом враховано, що як належний доказ фактичної передачі відповідачу у користування приміщення до матеріалів справи залучено акт приймання-передачі від 31.08.2010, складений до попереднього договору № 572 від 31.08.2010, акт про фактичне використання відповідачем приміщення станом на 25.06.2014.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг за грудень 2015 від 11.12.2015 на суму 26 800,68 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за січень 2016 від 16.01.2016 на суму 26 988,29 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за лютий 2016 від 10.02.2016 на суму 26 988,29 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за березень 2016 від 10.03.2016 на суму 26 988,29 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за грудень 2015 від 11.12.2015 на суму 6 765,00 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за січень 2016 від 16.01.2016 на суму 5 283,22 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за лютий 2016 від 10.02.2016 на суму 8 013,53 грн., Акту приймання-передачі наданих послуг за березень 2016 від 10.03.2016 на суму 8 274,91 грн. позивачем надано відповідачу послуг з грудня 2015 по березень 2016 на загальну суму 136 102,21 грн.

Згідно Акту приймання-передачі нежилого приміщення від 31.03.2016, підписаного між Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеро" (орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва (підприємство) орендар передав, а орендодавець прийняв нежиле приміщення на другому поверсі, загальною площею 97,26 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Білоруська, 11-Б, корп. Б. Приміщення передається в зв'язку з розірванням договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.06.2014 року № 301/3.

Спір виник у зв'язку неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 301/3 від 25.06.2014, Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 8/2015 від 05.01.2015, Договором про відшкодування комунальних послуг та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 8/2016 від 04.01.2016 в частині здійснення повної та своєчасної оплати платежів.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів погашення заборгованості відповідачем за спірний період матеріали справи не містять.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду майна в розмірі 107 765,55 грн., компенсації оплати податку на землю оренди в розмірі 3 195,18 грн., суми відшкодування наданих комунальних послуг та витрат на утримання майна, що надано в оренду в розмірі 25 141,48 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 37 514,72 грн. пені.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до пункту 5.2. Договору № 8/2015 від 05.01.2015 та Договору № 8/2016 від 04.01.2016 при несвоєчасному внесенні платежів, зазначених у п. 2.2.3. цього Договору, орендар зобов'язується сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 102,50 грн. за розрахунком суду з урахування розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 107 765,55 грн. заборгованості за оренду майна, 3 195,18 грн. компенсації оплати податку на землю оренди, 25 141,48 грн. відшкодування наданих комунальних послуг та витрат на утримання майна, що надано в оренду, 9 102,50 грн. пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеро" (04119, м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 11-Б, ідентифікаційний код 13692063) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району міста Києва (04050, м. Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 10, ідентифікаційний код 38948312) 107 765 (сто сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 55 коп. заборгованості за оренду майна, 3 195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 18 коп. компенсації оплати податку на землю оренди, 25 141 (двадцять п'ять тисяч сто сорок одну) грн. 48 коп. відшкодування наданих комунальних послуг та витрат на утримання майна, що надано в оренду, 9 102,50 грн. пені, 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 07 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.2016.

Суддя О.М. Дупляк