Рішення

від 20.09.2016 по справі 910/12459/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/12459/16

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний", м. Київ

про стягнення 12 913,05 грн.

Суддя О.С. Комарова

Представники сторін:

від позивача Яковіщук Я.М. (представник за довіреністю)

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 20 вересня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", 07 липня 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 491/юр від 04.07.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний", про стягнення 12 913,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідачу, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, комунальні послуги, проте відповідач оплату за комунальні послуги в повному обсязі не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/12459/16 та призначено розгляд справи на 26.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року розгляд справи відкладено на 16.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено на 13.09.2016 року.

Через відділ діловодства суду 25.08.2016 року від представника позивача надійшли пояснення щодо здійснення нарахування 3% річних та витрат від інфляційних процесів № 1908 від 19.08.2016 року, які було долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року розгляд справи відкладено на 20.09.2016 року.

В судовому засіданні 20.09.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору, а також подав документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені клопотанням.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2016 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правами передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (п.п. 1.1, 1.2 Статуту).

Відповідно до п. 2.1 Статуту підприємство створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

У відповідності до п. 2.2.1 Статуту, основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

На підставі договору купівлі-продажу № 377 від 15.02.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1595, Товариство з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний" є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,8 м 2 .

01 квітня 2012 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний" (надалі - споживач) було укладено тимчасовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № М-177 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з холодного водопостачання і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що споживач є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 377 від 15.02.2005 року.

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - «Правила»), а у разі його відсутності або несправності за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги поводиться згідно табуляграм ВАТ АК «Київводоканал» і АК «Київенерго» за тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В підпункті 4.2.1. пункту 4.2. договору визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31 грудня 2012 року (п. 9.1. договору).

В подальшому, 29 листопада 2012 року між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний" (надалі - боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № РСТ-77 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, боржник визнає свої зобов'язання перед кредитором, що виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за спожиті комунальні послуги за період з 13.09.2010 року по 29.11.2012 pоку, відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.11.2012 pоку, а також відповідно до умов договору № 234/1101 та договору № М-177, які станом на 29.11.2012 року становлять суму у розмірі 16 720,40 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору суму, зазначену в п.1.1. цього договору шляхом розстрочення платежів за графіком сплати платежів у розмірах і строки, встановлені в розділі 3 цього договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що сторони розподіляють загальну суму заборгованості у розмірі узгодженому сторонами, яка відповідно до п.1.1. даного договору становить 16 720,40 грн. на частки з розподілом за місяцями, а саме:

№ п/пРікМісяцьСума (грн.) 1 2012Грудень 712,40 2 2013Січень 696,00 3 2013Лютий 696,00 4 2013Березень 696,00 5 2013Квітень 696,00 6 2013Травень 696,00 7 2013Червень 696,00 8 2013Липень 696,00 9 2013Серпень 696,00 10 2013Вересень 696,00 11 2013Жовтень 696,00 12 2013Листопад 696,00 13 2013Г рудень 696,00 14 2014Січень 696,00 15 2014Лютий 696,00 16 2014Березень 696,00 17 2014Квітень 696,00 18 2014Травень 696,00 19 2014Червень 696,00 20 2014Липень 696,00 21 2014Серпень 696,00 22 2014Вересень 696,00 23 2014Жовтень 696,00 24 2014Листопад 696,00 які починаючи з грудня 2012 року беззаперечно щомісячно до 25 числа відповідного місяця перераховуються боржником кредитору на розрахунковий рахунок кредитора.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2012 року до тимчасового договору № М-177 від 01.04.2012 року продовжено строк дії тимчасового договору № М-177 від 01.04.2012 року до 30 червня 2013 року. Додаткова угода набирає чинності 01 грудня 2012 року.

Додатковою угодою № 2 від 06.06.2013 року до договору № М-177 від 01.04.2012 року продовжено строк дії тимчасового договору № М-177 від 01.04.2012 року до 31 грудня 2013 року. Додаткова угода набирає чинності 30 червня 2013 року.

Додатковою угодою № 3 від 17.12.2013 року до договору № М-177 від 01.04.2012 року продовжено строк дії тимчасового договору № М-177 від 01.04.2012 року до 30 вересня 2014 року. Додаткова угода набирає чинності 17 грудня 2013 року.

Як зазначено позивачем, у період з 20.03.2012 року по 30.05.2014 року ним було надано відповідачу послуги з холодного водопостачання і водовідведення у приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,8 кв.м, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) від виробника цих послуг - ПАТ "АК "Київводоканал" та рахунками на оплату зазначених послуг.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів відключення його від мережі водопостачання і водовідведення в установленому порядку або доказів звернення відповідача до ПАТ "АК "Київводоканал" із заявою про відключення від надання цих послуг, тому у позивача та ПАТ "АК "Київводоканал" не було законних підстав не надавати послуги з холодного водопостачання і водовідведення, в силу ч.3 ст. 16 Закону України "Житлово-комунальні послуги ".

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати комунальних послуг.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

При цьому, слід наголосити, що способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги з холодного водопостачання і водовідведення виникає на підставі договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила). Дані Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Так, згідно п. 2 Правил централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання; централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктами 18, 20 зазначених Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати житлово-комунальних послуг з холодного водопостачання і водовідведення виникло на підставі дії законів, що перелічені вище.

Оскільки відповідач користувався послугами з холодного водопостачання і водовідведення, які надавалися в повному обсязі Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", заяви про відмову від користування послугами відповідач не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, то за аналогією частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже було встановлено судом, у період з 20.03.2012 року по 30.05.2014 року позивач надав відповідачу послуги з холодного водопостачання і водовідведення у приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,8 кв.м, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) від виробника цих послуг - ПАТ "АК "Київводоканал" та рахунками на оплату зазначених послуг.

В свою чергу, відповідач, в порушенням норм чинного законодавства, фактично надані позивачем послуги з холодного водопостачання і водовідведення оплатив лише частково, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем за період з 20.03.2012 року по 30.05.2014 року, яка за розрахунком позивача складає 10 057,50 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні облікові картки (табуляграми), що підтверджують надання послуг з холодного водопостачання і водовідведення у березні-червні 2012 року та вересні 2012 року, проте їх відсутність не свідчить про їх ненадання позивачем, оскільки з наданих до матеріалів справи розрахунку заборгованості та банківських виписок вбачається, що відповідачем здійснювались часткові оплати наданих позивачем послуг у березні-червні 2012 року та вересні 2012 року, з огляду на те, що з призначення платежу банківських виписок вбачається надання позивачем послуг з холодного водопостачання у березні-червні 2012 року та вересні 2012 року, а їх оплата відповідачем свідчить про їх приймання та визнання останнім.

Відповідно до п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем послуг з холодного водопостачання і водовідведення у період з 20.03.2012 року по 30.05.2014 року та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань по оплаті наданих послуг доведений матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 10 057,50 грн. основного боргу

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів в розмірі 1959,80 грн. та 3% річних в розмірі 895,75 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція . При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Положеннями пунктів 3.1. та 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14 визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) .

За умовами пункту 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) також не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляційних процесів, з урахуванням днів часткової оплати заборгованості (07.11.2013 року, 27.11.2012 року, 12.04.2012 року, 09.04.2012 року, 29.05.2012 року, 27.11.2012 року, 27.08.2012 року, 24.09.2012 року, 19.11.2012 року, 28.12.2012 року, 04.04.2013 року, 26.04.2013 року, 30.04.2013 року, 08.05.2013 року, 06.06.2013 року, 12.07.2013 року, 16.09.2013 року, 17.10.2013 року, 13.03.2014 року, 17.03.2014 року, 28.04.2014 року) та мінусового індексу інфляції в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що розмір суми втрат від інфляційних процесів за заявлений позивачем період, який підлягає стягненню, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2012 - 01.07.2016 1561.68 1.870 1359.40 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2012 - 06.11.2013 1561.68 0.989 -17.17 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2012 - 26.11.2012 1561.68 0.989 -17.11 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2012 - 28.05.2012 564.84 0.997 -1.69 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.05.2012 - 26.11.2012 564.84 0.992 -4.51 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.05.2012 - 26.08.2012 313.80 0.992 -2.50 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.08.2012 - 23.09.2012 313.80 1.001 0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.08.2012 - 23.09.2012 313.50 1.001 0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.09.2012 - 18.11.2012 313.50 0.999 -0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.10.2012 - 18.11.2012 313.50 0.999 -0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.11.2012 - 27.12.2012 313.50 1.002 0.63 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.12.2012 - 03.04.2013 313.50 1.001 0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.01.2013 - 25.04.2013 313.50 0.999 -0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.02.2013 - 29.04.2013 313.50 1.000 0.00 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.03.2013 - 07.05.2013 313.50 1.000 0.00 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2013 - 05.06.2013 313.50 1.001 0.31 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.05.2013 - 11.07.2013 313.50 1.000 0.00 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.06.2013 - 15.09.2013 313.50 0.992 -2.51 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.08.2013 - 16.10.2013 313.50 1.004 1.25 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.08.2013 - 16.10.2013 313.50 1.004 1.25 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.09.2013 - 16.10.2013 313.50 1.004 1.25 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.11.2013 - 01.07.2016 313.50 1.887 278.23 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.12.2013 - 12.03.2014 313.50 1.008 2.51 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.01.2014 - 12.03.2014 313.50 1.006 1.88 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.02.2014 - 16.03.2014 313.50 1.022 6.90 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.03.2014 - 01.07.2016 313.50 1.823 258.03 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.04.2014 - 27.04.2014 313.50 1.000 0.00 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 26.06.2014 - 01.07.2016 313.50 1.683 214.24 Загальна сума 2126.81

При цьому, на суму заборгованості 1561,68 грн., у відповідності до рахунків на оплату №№ 16300, 16301 від 20.03.2012 року, на суму заборгованості 1129,68 грн., у відповідності до рахунку на оплату № 16306 від 20.03.2012 року та на суму заборгованості 313,50 грн., у відповідності до рахунку на оплату № 39903 від 30.09.2013 року втрати від інфляційних процесів не нараховувались, оскільки оплата зазначених рахунків прострочена не була.

В п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

А тому, зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін до суду не надходило, суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляційних процесів, тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 1959,80 грн., оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню, у відповідності до наведеного нижче розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1561.68 26.04.2012 - 01.07.2016 1528 3 % 196.13 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1561.68 26.04.2012 - 07.11.2013 561 3 % 72.01 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1561.68 26.04.2012 - 27.11.2012 216 3 % 27.73 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 564.84 26.04.2012 - 29.05.2012 34 3 % 1.58 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 564.84 26.05.2012 - 27.11.2012 186 3 % 8.64 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.80 26.05.2012 - 27.08.2012 94 3 % 2.42 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.80 26.08.2012 - 24.09.2012 30 3 % 0.77 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.08.2012 - 24.09.2012 30 3 % 0.77 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.09.2012 - 19.11.2012 55 3 % 1.42 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.10.2012 - 19.11.2012 25 3 % 0.64 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.11.2012 - 28.12.2012 33 3 % 0.85 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.12.2012 - 04.04.2013 100 3 % 2.58 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.01.2013 - 26.04.2013 91 3 % 2.34 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.02.2013 - 30.04.2013 64 3 % 1.65 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.03.2013 - 08.05.2013 44 3 % 1.13 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.04.2013 - 06.06.2013 42 3 % 1.08 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.05.2013 - 12.07.2013 48 3 % 1.24 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.06.2013 - 16.09.2013 83 3 % 2.14 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.08.2013 - 17.10.2013 53 3 % 1.37 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.08.2013 - 17.10.2013 53 3 % 1.37 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.09.2013 - 17.10.2013 22 3 % 0.57 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.11.2013 - 01.07.2016 949 3 % 24.45 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.12.2013 - 13.03.2014 78 3 % 2.01 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.01.2014 - 13.03.2014 47 3 % 1.21 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.02.2014 - 17.03.2014 20 3 % 0.52 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.03.2014 - 01.07.2016 829 3 % 21.36 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.04.2014 - 28.04.2014 3 3 % 0.08 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 313.50 26.06.2014 - 01.07.2016 737 3 % 18.99 Загальна сума 397.05

Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 397,05 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 498,70 грн. позивачу належить відмовити.

У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення 12 414,35 грн., з них: основного боргу - 10 057,50 грн. (десять тисяч п'ятдесят сім гривень 50 копійок), втрат від інфляційних процесів - 1959,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 80 копійок) та 3% річних - 397,05 грн. (триста дев'яносто сім гривень 05копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1324,78 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італія Україна Сервіс Міжнародний" (ЄДРПОУ 14287956; адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 22) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (код ЄДРПОУ 31731838; адреса: 03190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8) грошові кошти: основного боргу - 10 057,50 грн. (десять тисяч п'ятдесят сім гривень 50 копійок), втрат від інфляційних процесів - 1959,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 80 копійок), 3% річних - 397,05 грн. (триста дев'яносто сім гривень 05копійок) та судовий збір - 1324,78 грн. (одна тисяча триста двадцять чотири гривні 78 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення надіслати відповідачу у справі №910/12459/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.09.2016 року.

Суддя О.С. Комарова