Постанова

від 21.09.2016 по справі 826/8354/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 вересня 2016 року                      № 826/8354/16 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів                                   до  Приватного підприємства “Арніка-2” про  стягнення заборгованості у розмірі 23 250,88 грн., В С Т А Н О В И В: Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства “Арніка-2” про стягнення заборгованості у розмірі 23 250,88 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та зазначає, що з Приватне підприємство “Арніка-2” повинно було працевлаштувати 1 інваліда, проте не працевлаштувало жодного у зв'язку з чим до відповідача застосовано  адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 22    600,00 грн. та донараховано пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 650,88 грн., що разом складає 23    250,88 грн. 29 серпня 2016 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що Приватне підприємство “Арніка-2” повністю визнає свою заборгованість у розмірі 23     250,88 грн. та добровільно сплатив її на поточний рахунок Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. Приватне підприємство “Арніка-2” є юридичною особою (код ЄДРПОУ 21555729) та перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Частиною другою статті 4 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 875-ХІІ) соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню прав інвалідів щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами (частина п'ята статті 4 Закону №       875-ХІІ). Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина шоста статті 19 Закону №      875-ХІІ). Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство “Арніка-2” подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою та в порядку, встановленими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42. Згідно вказаного звіту відповідач у 2015 році мав працевлаштувати 1 інваліда, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників у 2015 році складала 19 осіб, проте не працевлаштував. Відповідно до звіту, розмір середньої річної заробітної плати на Приватному  підприємству “Арніка-2” становить 22 600 грн. Таким чином, оскільки у відповідача не було створено 1 робоче місце для інвалідів й відповідно їх не працевлаштовано, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 22 600 грн. Також на відповідача накладено пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 650,88 грн. Зазначені суми визначені відповідачем самостійно у звіті, поданим 23 лютого 2016 року. Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи, Приватним  підприємством “Арніка-2” сплачено суму заборгованості у розмірі 23 250,88 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №56 від 23.08.2016 року, призначення платежу  * ; 21555729;50070000;01 адміністративно-господарська санкція за 2015 рік, яке містяться в матеріалах справи. Доказів на спростування зазначеного та факту наявності у відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 22   600,00 грн. (двадцять дві тисячі шістсот гривень) та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 650,88 грн. (шістсот п'ятдесят гривень 88 коп.), позивачем до суду не надано. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є недоведеними, не підтверджуються необхідними доказами, та задоволенню не підлягають. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Арніка-2” про стягнення заборгованості у розмірі 23 250,88 грн. відмовити повністю. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                А.С. Мазур