Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/2071/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/2071/16

За позовом Фрателлі Мартіні Секондо Луіджі С.п.А. (Fratelli Martini Secondo Luigi S.p.A.), Італія

До 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» Україна

2) Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ (I.C.S. «Bulgari Winery» SRL), Республіка Молдова

Про незаконне використання знаку для товарів та послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники

від позивача: Галака І.О.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору:

Фрателлі Мартіні Секондо Луіджі С.п.А. (Fratelli Martini Seconno Luigi S.p.A.) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД" та Ай.Сі.Ес. "Булгарі Вайнері" СРЛ (I.C.S. "Bulgari Winery" SRL) про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ щодо використання торговельної марки «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні та забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ використання торговельної марки «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні щодо товарів 33 класу МКТП: «вина; ігристі вина» та послуг 43 класу МКТП: «послуги щодо забезпечування їжею та напоями; тимчасове житло», а також щодо інших товарів та послуг, які є спорідненими із зазначеними товарами та послугами.

Відповідач - 2 Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ, м. Тараклія, селище Твардиця, вул. Гагаріна, 1, Молдова виробляє ігристе вино та маркує свою продукцію знаком для товарів та послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473, права на який належать Позивачу. Відповідач - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» здійснює імпорт вказаного вина в Україну, Ідентифікаційний код юридичної особи: 38383623, тел.: +38(057) 733-33-58, вул. Основ'янська, 55, м. Харків, 61010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правом використання знаку «CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 від 08.03.2012 на території України та правом надання дозволів та ліцензій володіє позивач. Відповідачі неправомірно здійснюють використання знаку «CANTI», так як не отримували від правовласника відповідного дозволу та не укладали з позивачем ліцензійні договори. Використанням торговельної марки (знака для товарів і послуг) відповідно до частини 4 ст. 16 Закону про торговельні марки є: «нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет». Враховуючи наведене, будь-яке використання торговельної марки «CANTI» в Україні щодо зазначених у міжнародній реєстрації № 1115473 товарів та послуг, може здійснюватись виключно за згодою позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2071/16 та призначено розгляд справи на 09.03.2016.

04.03.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано заперечення до позовної заяви.

В судове засідання 09.03.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 09.03.2016 представники відповідачів не з'явилися, вмотивованих заяв та клопотань до суду не надіслали.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач-2 є нерезидентом, адреса реєстрації відповідача-2 наступна: Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ, м. Тараклія, селище Твардиця, вул. Гагаріна, 1, Республіка Молдова та відсутні докази наявності представництва відповідача-2 на території України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.

Згідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6.

За таких обставин, про розгляд даної справи відповідача-2 належить повідомляти в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року).

Ухвалою від 09.03.2016 розгляд справи відкладено на 13.09.2016, позивача зобов'язано надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу позовної заяви, ухвали про порушення справи від 11.02.2016, ухвали про відкладення у справі від 09.03.2016 року на російську мову у трьох примірниках.

08.04.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду від 09 березня 2016 року, нотаріально завірені копії перекладу позовної заяви, ухвали про порушення справи від 11 лютого 2016 року, ухвали про відкладення у справі від 09 березня 2016 року на російську мову у трьох примірниках.

20.04.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла на виконання вимог ухвали господарського суду від 09 березня 2016 року належним чином засвідчена копія виписки з торгівельного реєстру країни (Республіка Молдова), де Відповідач - 2 має офіційно зареєстровану контору з перекладом на українську мову.

В судове засідання, призначене на 13.09.2016, представники Відповідача 1 та Відповідача 2 не з'явились про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 09.03.2016 Відповідачем - 2 не виконано, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, повідомленням від 20.05.2016, що підтверджує вручення матеріалів справи № 910/2071/16 на території Республіка Молдова, зокрема належним чином нотаріально завіреної копії перекладу позовної заяви, ухвали про порушення справи від 11.02.2016, ухвали про відкладення у справі від 09.03.2016 року.

За наведених обставин судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи наведене, відповідач-1 та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 13.09.2016, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.09.2016 без участі представників відповідача-1 та відповідача-2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю, а також надав свої пояснення щодо відсутності відповідачів та просив суд не відкладати слухання по справі оскільки відповідачі були належним чином повідомлені, про причини своє не явки не повідомили.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-2 суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фрателлі Мартіні Секондо Луіджі С.п.А. є власником знаку для товарів та послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 від 08.03.2012 щодо 33 класу МКТП: «вина; ігристі вина» та послуг 43 класу МКТП: «послуги щодо забезпечування їжею та напоями; тимчасове житло», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки - офіційної відповіді ДП «Укрпатент» № 36816/3 від 29.10.2015 щодо дії міжнародної реєстрації № 1115473 в Україні. (Додаток № 4 до позовної заяви)

Згідно ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 p., яка набула чинності для України 25.12.1991 p., з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Вина «CANTI», виробництва Фрателлі Мартіні Секондо Луіджі С.п.А., є відомими та популярними серед споживачів у багатьох країнах світу. Споживачі, які мають намір придбати вина «CANTI», обирають їх за особливий смак та високі стандарти якості, характерні італійським винам, що забезпечуються компанією Фрателлі Мартіні Секондо Луіджі С.п.А. Крім того, слово «CANTI» є словом італійського походження, що створює стійкий асоціативний зв'язок у споживачів з країною-виробником вина - Італією.

В зв'язку з тим, що позивачу стало відомо, що на ринку України пропонується до продажу та продається вино ігристе під торговельною маркою «CANTI». Імпорт вказаного вина в Україну здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД», Ідентифікаційний код юридичної особи: 38383623, тел.: +38(057) 733-33-58, вул. Основ'янська, 55, м. Харків, 61010, Україна (надалі - Відповідач-1); виробником ігристого вина є компанія I.C.S. «Bulgari Winery» SRL, Молдова, м. Тараклія, селище. Твардиця, вул. Гагаріна, 1.

Пляшки ігристого вина «CANTI» Відповідачів були доступні в Інтернет-магазині алкогольних напоїв «Борисфен» (м. Харків) за посиланням http://borisfen-market.com.ua (Додаток № 5 до позовної заяви), в мережі супермаркетів «Рибний світ Океанія», зокрема за адресою: 08131, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А (додаток № 6 до позовної заяви), а також були придбані у гіпермаркетах Мегамаркет за адресами:

- вул. Вадима Гетьмана 6, м. Київ (доказом чого є фотографії придбаних пляшок вина «CANTI» та чеку № 5342 від 02.11.2015 р. (Додаток № 7 до позовної заяви).

- вул. Київська 316/2, м. Бровари (доказом чого є фотографії придбаної пляшки вина «CANTI» та чеку № 4412 від 13.12.2015 р. (Додаток № 8 до позовної заяви).

При вивченні етикеток вина «CANTI» також встановлено, що етикетки виконані тільки українською мовою. З цього випливає, що вино розливається і маркується з метою його продажу ВИКЛЮЧНО в Україні і для українського споживача.

З метою мирного врегулювання спору щодо незаконного використання торговельної марки «CANTI», а також у відповідності до Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, Позивач звернувся із листом-претензією № ТМ-36269/UA-CONS від 30.10.2015 р. до Відповідача-1 (Додаток № 9 до позовної заяви), та листом-претензією ТМ-36269/UA-CONS від 30.10.2015 р. до Відповідача-2 (Додаток № 10 до позовної заяви). У вказаних листах Позивач висунув вимогу терміново припинити поставки вина, маркованого торговельною маркою «CANTI» на територію України, та знищити/відкликати відповідні товари з господарського обігу на території України.

У відповідь на лист-претензію Відповідач-1 направив два листа від 19.11.2015, якими повідомив, що вимоги Позивача були виконані, а саме: припинено продаж вина під торговельною маркою «CANTI»; подальша закупівля товару не здійснюється. (Додаток № 11 до позовної заяви).

В свою чергу, у відповідь на лист-претензію Відповідач-2 направив лист від 12.11.2015 (Додаток № 12 до позовної заяви), яким також повідомив про виконання висунутих Позивачем вимог. Як зазначив Відповідач-2 маркування вина торговельною маркою «CANTI» з метою його продажу на території України було припинено, а українські партнери Відповідача-2 були повідомлені про припинення виробництва вина під торговельною маркою «CANTI».

Незважаючи на отримані відповіді Відповідача-1 та Відповідача-2, Позивач стверджує, що використання його торговельної марки «CANTI», шляхом продажу відповідного ігристого вина, не було припинене. Підтвердженням порушення прав Позивача є товарні чеки № 5342 та № 4412 (Додатки № № 7, 8 до позовної заяви), які датовані 02.11.2015 та 13.12.2015 відповідно.

Таким чином, незважаючи на намагання Позивача вирішити спір щодо незаконного використання його торговельної марки «CANTI» в Україні мирним шляхом, порушення його майнових прав інтелектуальної власності продовжується.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, охоронюване законом право позивача захист об'єкта інтелектуальної власності було порушено, за захистом він звернувся до господарського суду.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з наступними вимогами:

- визнання протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ щодо використання торговельної марки «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні.

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ використовувати торговельну марку «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні щодо товарів 33 класу МКТП: «вина; ігристі вина» та послуг 43 класу МКТП: «послуги щодо забезпечування їжею та напоями; тимчасове житло», а також щодо інших товарів та послуг, які є спорідненими із зазначеними товарами та послугами.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. З ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Ц України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг),що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можутьбути,зокрема,слова,літери,цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Відповідно до ч. З ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Як передбачено ст. 495 ЦК України та відображається в ст. 16 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон України), майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Оскільки за приписами ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої у Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні торговельній марці надається така сама охорона, як і у випадку, коли б вона була заявлена там безпосередньо, у разі невикористання такої торговельної марки, саме з цієї дати починається відлік трьохрічного строку, встановленого п. 4 ст. 18 Закону України, із закінченням якого може бути прийняте рішення про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦК України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

На дату подання позовної заяви (2.01.2016), а рівно і на дату винесення рішення, в Україні чинний Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (із змінами і доповненнями), відповідно до п. 4 ст. 16 якого використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (п. 4 ст. 16 Закону України).

В процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що в Україні відповідачем - 1 та відповідачем 2 використовується знак для товарів і послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 шляхом нанесення на етикетки для алкогольної продукції, зокрема вина ігристого знаку для товарів та послуг " CANTI ". Оскільки, відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак було зареєстровано, та використання його особою, на ім'я якої знак зареєстровано або під її контролем іншою особою.

В процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належних доказів на спростування обставин щодо використання знаку для товарів і послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 відповідачами надано не було.

Стосовно порушених прав та охоронюваного законом інтересу позивача, матеріалами справи підтверджується, що наявність на ринку України продукції виготовленої та реалізованої Відповідачами відповідно ставить під загрозу репутацію та авторитет позивача.

За таких обставин вимоги позивача про заборону використання знаку для товарів і послуг "CANTI" за міжнародною реєстрацією № 1115473 Відповідачами, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ щодо використання торговельної марки «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні;

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Продресурс ЛТД» та Ай.Сі.Ес. «Булгарі Вайнері» СРЛ використовувати торговельну марку «CANTI» за міжнародною реєстрацією № 1115473 в Україні щодо товарів 33 класу МКТП: «вина; ігристі вина» та послуг 43 класу МКТП: «послуги щодо забезпечування їжею та напоями; тимчасове житло», а також щодо інших товарів та послуг, які є спорідненими із зазначеними товарами та послугами.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2016.

Суддя Прокопенко Л.В.