Рішення

від 20.09.2016 по справі 927/686/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 вересня 2016 року справа № 927/686/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Чумацький шляхВ» ,

АДРЕСА_1, 02081

Поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 02095

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю В«БатьківщинаВ» ,

вул. Незалежності, 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311

Поштова адреса: вул. Боженка, б. 102, кв. 1, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення 8964,00 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 директор (після перерви не з'явився)

від відповідача: ОСОБА_2 д.№2 від 11.01.2016 року

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8 964,00 грн. за надані послуги по організації перевезення вантажу залізничним транспортом за договором транспортного експедирування № ТР 8 від 12.03.2015 року.

В судове засідання 03.08.2016 року з'явились представники сторін.

До початку судового засідання 03.08.2016 р. відповідачем подано відзив на позов в якому він просить ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення додаткових витрат. Суд долучив документи до матеріалів справи.

До початку судового засідання 08.09.2016 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про приєднання до матеріалів справи витягу з журналу - ордеру рах. 631. Суд задовольнив клопотання та долучив документи до матеріалів справи.

В судове засідання 08.09.2016 року з'явились представники сторін. Представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Суд задовольнив клопотання.

В судове засідання 20.09.2016 року сторонами заяв та клопотань суду не подавалось.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

12 березня 2015 року між позивачем (експедитором) з однієї сторони і відповідачем (клієнтом) з іншої сторони укладений транспортно - експедиторський договір № ТР 8, відповідно до п. 1.1. якого експедитор зобов'язується за дорученням, за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з транспортно-експедиторське обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів, порожнього рухомого складу клієнта по державах СНД, країнах Балтії і третіх країнах, наданням додаткових послуги, пов'язаних з цим перевезенням та попередньою оплатою їх клієнтом за погодженими ставками.

Додатковою угодою № 9/09/2015 від 01.09.2015 року сторони узгодили договірну ціну за надання транспортно-експедиторських послуг та найменування вантажу - карбамідо-аміачна суміш, маршрут: станція відправлення Бозсу (УТИ) - станція призначення Прилуки (УЗ).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу заявку на перевезення від 14.09.2015 року. В свою чергу, згідно матеріалів справи, позивач надав відповідачу транспортну інструкцію № 712 від 17.09.2015 року відповідно до якої відповідачем була оформлена транспортна накладна А - 73 511366 та відправлена, в тому числі залізнична цистерна № 57079337 - 22.

За надані послуги транспортного експедирування позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № 804 від 16.09.2015 року на суму 1 075 158,00 грн. Позивач підтверджує, що даний рахунок, з врахуванням передоплати, був повністю оплачений, на підтвердження чого надає банківську виписку від 18.09.2016 року.

Окрім того, матеріали справи містять довідку взаєморозрахунків між ТОВ «Чумацький Шлях» і ТОВ «Батьківщина» в якій зазначено про повернення 21 .12.2015 року позивачем відповідачу 33 396,00 грн. як переплати.

Сторонами в процесі розгляду справи заперечень щодо розрахунків по здійсненому перевезенню не заявлено.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, по прибуттю на станцію Ліски (РЖД) залізничної цистерни № 57079337 - 22 завантаженої карбамідо-амміачною сумішшю, цистерна була затримана з причин виправлення помилки, яка була допущена при завантаженні цистерни вантажовідправником АО «Максам - Чирчик» - зміщення кожуха верхнього завантажувального люку. Обставину підтверджено актом загальної форми № 12/30159 від 05.10.2015 року.

У вказаному акті, що наявний в матеріалах справи, зазначено час затримки - 15:08, 05.10.2015 року. Згідно акту загальної форми № 9/1617 від 08.05.2015 року, часом закінчення затримки значиться 18:00, 08.10.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, в зв'язку з чим зазначений акт є належним та допустимим доказом факту затримки цистерни та не заперечується відповідачем по справі.

Відповідно до п. 6.2.2 договору клієнт (відповідач) несе матеріальну відповідальність за затримку вагонів, контейнерів і вантажів на станціях залізниць що виникла через неправильне оформлення відправником вантажу, перевізних документів, недодачі необхідних документів для виконання митних, санітарних і інших правил або неправильне їх оформлення, перевірку вантажів митними або іншими органами контролю, неповідомлення експедитору про особливості характеристики (властивості), інших причин, які не залежать від експедитора (позивача). Якщо клієнт не є безпосереднім вантажовідправником, то в цьому випадку, клієнт несе відповідальність за невиконання умов п. 3.1.3 договору, як за свої власні дії або бездіяльність.

Позивачем заявлено до стягнення 8964,00 грн. , обґрунтовуючи наявністю договірної відповідальності відповідача за умовами п.6.2.2 саме за затримку залізничної цистерни № 57079337 - 22 .

Позивач наголошує, що затримка цистерни відбулась з вини саме вантажовідправника (про що зазначено в акті № 12/30159 від 05.10.2015 року) - АО «Максам - Чирчик», що має юридичні відносини з клієнтом (відповідачем), а отже клієнт повинен відшкодувати експедитору його витрати за затримку цистерни.

Відповідач факт затримки цистерни не заперечує.

Відповідач в відзиві на позов підтверджує, що вантажовідправником товару, відповідно до контракту № MSE - 15/3-37 від 29.01.2015 року, укладеного між ТОВ «Батьківщина» та АО ГАВК «Markazsanoateksport», є АО «Максам - Чирчик».

За час перебування цистерни на під'їзних шляхах станції Ліски (РЖД), станцією було нараховано та списано з коду експедитора по РЖД ООО «Чумацький шлях.ру» кошти в сумі 326,25 швейцарських франків.

ООО «Чумацький шлях.ру» (Росія) виступає експедитором по відношенню до ТОВ «Чумацький шлях» (Україна), як замовника в розрізі договору на організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 1РУ від 25.09.2014 року наявного в матеріалах справи. Відповідно до коригувального акту на зміну вартості наданих послуг від 31.10.2015 року, в наслідок коригувань, змін та доповнень первинних документів відбулась зміна вартості наданих послуг на суму 21 807,33 грн.

При цьому, відповідно до п. 5.3. договору № 1РУ, валютою договору є долари США. Так, позивач конвертацію виставлених 326,25 швейцарських франків (CHF) здійснював шляхом переведення їх в російські рублі (RUB), а потім в долари США (USD), при цьому по курсу станом на 29.06.2015 року: 326,25 (CHF) = 21807,33 (RUB) = 332,06 (USD).

Згідно матеріалів справи між позивачем та ООО «Чумацький шлях.ру» 30.04.2016 року був підписаний акт виконаних транспортно-експедиторських послуг за період - квітень 2016 року, на загальну суму 65 730,00 доларів США. До акту додана роздруківка, згідно рядка першого якої значиться заявка № 01.РУ /626 по накладній «ремонт» (Бозсу - Прилуки) на суму 332,00 доларів США.

Позивач надає суду докази, що підтверджують оплату ним послуг наданих ООО «Чумацький шлях.ру», в тому числі оплати рахунку № 65 від 01.06.2016 року платіжним дорученням від 02.06.2016 року на суму 18 800,00 доларів США та оплату рахунку № 72 від 15.06.2016 року платіжним дорученням від 17.06.2016 року на суму 80 000,00 доларів США.

06.04.2016 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 134 від 06.04.2016 року на суму 8 964,00 грн. = 332,00 (USD) * 27,00 (курс доларів США до гривні).

Згідно матеріалів справи, 21.04.2016 року позивач рекомендованим листом з повідомленням направив відповідачу лист № 56 від 18.04.2016 року в якому просив здійснити оплату виставленого рахунку, що долучений додатком до листа.

Акт виконаних робіт № 93 від 30 квітня 2016 року на суму 8 964,00 грн., який позивач надає суду має підписи лише з боку позивача. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження відправлення даного акту відповідачу.

В той же час, суд констатує, що відсутність підписаного акту на суму 8964 грн. між сторонами не впливає на факт відповідальності відповідача по справі за умовами п.6.2.2. договору, оскільки підписання такого акту умовами договору для застосування відповідальності відповідача не передбачено.

17.05.2016 року позивач повторно звернувся з листом до відповідача (поштове відправлення рекомендованим листом з повідомленням) в якому запропонував відповідачу в строк до 25.05.2016 року оплатити рахунок № 134 від 06.04.2016 року та наголосив, що в разі несплати буде вимушений звернутись до суду.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що про існування виставленого рахунку № 134 від 06.04.2016 року йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами позовної заяви; листи від позивача з проханням сплатити 8 964,00 грн. відповідач також не отримував. Крім того, відповідач наголосив, що у вищевказаному рахунку зазначені банківські реквізити позивача, відмінні від реквізитів, зазначених в п 11 транспортно - експедиторського договору № ТР 8 , укладеного між сторонами 12.03.2015 року; жодних повідомлень про зміну рахунків відповідач від позивача не отримував.

Твердження відповідача про неотримання рахунку №134 спростовується наявним в справі рекомендованим повідомленням про вручення 25.04.2016 року представнику відповідача поштового відправлення позивача, здійсненого 21.04.2016 року.

29.08.2016 року, позивачем подані до суду письмові пояснення додаткових витрат. В поясненнях позивач вказав, що на день (30.04.2016 р.) підписання (закриття) акту виконаних робіт № 04/16 від 30.04.2016 року з ООО «Чумацький шлях.ру», відповідно до встановленого НБУ офіційного курсу валют станом на 29.04.2016 року, ним було виставлено відповідачу рахунок № 134 від 30.04.2016 р. по курсу НБУ 25,19 грн. /1 дол. США загальною сумою 8361,92 грн. При цьому, позивачем не подавалась заява про зменшення позовних вимог на різницю між заявленою до стягнення сумою (ціною позову 8964 грн.) та сумою визначеною, в обрахуваннях в письмових поясненнях додаткових витрат й зафіксованої в примірнику рахунку №134 - 8361,92 грн..

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 статті 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Враховуючи те, що сторони по справі є господарюючими суб'єктами, суд приходить до висновку про застосування до них положень Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання господарського зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 316 Господарського кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних перевезенням вантажу.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України, ст. 174 ГК України підставами виникнення зобов'язань є правочин та господарський договір.

Пунктом 105 постанови КМУ № 457 «Про затвердження статуту залізниць України» визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Таким чином, за умовами п.6.2.2 договору відповідач несе матеріальну відповідальність за затримку вагону й у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу понесені ним витрати .

Досліджуючи обґрунтованість заявленого розміру матеріальної відповідальності , суд не погоджується з розрахунком суми витрат визначеної як по тексту позовної заяви та й в поясненнях додаткових витрат позивача, а саме розрахунок суми з урахуванням валютного курсу 100 доларів США до гривні 270 грн. станом на жовтень 2015 року (по рахунку № 134) , як й курсу 251,90 грн. до 100 доларів США станом на 29.04.2015 року по поясненням , оскільки фактично на такі періоди позивачем витрати не були понесені .

Відповідно Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року такий розрахунок витрат слід визначати на час подання позову. А тому, враховуючи дату подання позову 25.07.2016 року та офіційний курс 100 доларів США до гривні НБУ 248,12 станом на 25.07.2016 року, суд вважає правомірними вимогами по стягненню суму 8237,58 грн.(332 долара США х 24,812 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем витрат позивача. Відповідач у відзиві на позов не визнає заявлених позовних вимог . Зазначені відповідачем заперечення заявленого позову не впливають на зроблені судом вище висновки, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

З огляду на висновки суду описані вище, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними в частині стягнення 8237,58 грн., в решті вимог на суму 726,42 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на часткове задоволення вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1266,33 грн.

Керуючись ст.ст. 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«БатьківщинаВ» (17311, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, вул.. Незалежності, 51, ЄДРПОУ 30875436, п/р 26001014150447 в філії АТ В«УкрексімбанкВ» м. Київ, МФО 380333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Чумацький шляхВ» (02081, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 31413551, відомості про рахунки: UAH/р 26008996107702, дотаційний/рах: 26041962490336 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) борг в сумі 8237,58 грн. та 1266,33 грн. судового збору.

2. В іншій частині позовних вимог в сумі 726,42 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2016 року

Суддя І.А.Фетисова