Рішення

від 20.09.2016 по справі 923/899/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року Справа № 923/899/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до приватного підприємства "Корнер", м. Херсон

про стягнення 6627,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №01-4/56 від 30.12.2015р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Корнер" (відповідач) заборгованість у розмірі 6627,37 грн., з якої: 5488,65 грн. - сума основного боргу, 77,69 грн. - сума 3% річних, 185,75 грн. - сума інфляційних втрат та 875,28 грн. - сума пені. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №49 від 01.01.2011р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, положення ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 549, 610-611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 55, 56, 57 ГПК України, ст.ст. 19, 24 ЗУ "Про теплопостачання" та ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином повідомлявся судом про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач до суду не з'явився, копія ухвали про порушення справи від 19.08.2016р., яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача (73000, м. Херсон, вул. Піонерська, 36) повернулась до суду з поміткою поштового підприємства "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП, який був наданий позивачем, місцезнаходження приватного підприємства "Корнер" значиться - 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Піонерська, будинок 36.

Таким чином, ухвала про порушення була надіслана відповідачу за належною юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо копію ухвали про порушення провадження у справі, призначення її до розгляду, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (повідомленою стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника сторони справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Суд повідомляв відповідача про час і місце розгляду справи за адресою зазначеною в ЄДР. Відповідач, з огляду на наведений зміст Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/899/16, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач або виконавець) і приватним підприємством "Корнер" (надалі - відповідач або споживач) був укладений договір №49 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1. договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

На підставі п.2 договору, суб'єктом користування послугами є власник приміщення, за адресою: м. Херсон, проспект 200 років Херсона, 43.

На виконання умов договору позивач, у період з листопада 2015р. по березень 2016р. включно, надав відповідачу послуги з централізованого опалення, що підтверджується відомостями-звітами про витрати теплоенергії та параметри теплоносія за показниками теплолічильника, в тому числі у приміщенні відповідача, за листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень 2016р.

Згідно п.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На підставі п.15 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" протягом опалювального періоду 2015-2016рр. була встановлена відповідно до: постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1415 від 30.04.2015р.; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2690 від 29.10.2015р.; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1415 від 26.11.2015р.; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №54 від 28.01.2016р.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки (а.с. 20-24), що підтверджується реєстрами рахунків окремо по кожному місяцю (а.с. 28-32).

Проте, відповідач за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5488,65 грн. Зазначена сума також підтверджується довідкою щодо руху заборгованості по ПП "Корнер", яка підписана бухгалтером ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" та скріплена його печаткою (а.с. 15).

З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 06-1/1266 від 13.06.2016р. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.

З викладеного слідує, що відповідач всупереч договірним зобов'язанням за період з листопада 2015р. по березень 2016р. включно, не здійснив повної оплати за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5488,65 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 5488,65 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5488,65 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, то ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Умовами п.12 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем, на підставі пункту 12 договору, нараховано відповідачу 875,28 грн. пені.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлена відповідальність за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги, а саме: "за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу".

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

З огляду на вищевикладене, нарахування пені має відбуватися відповідно до положень ЗУ "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та договору.

За поданим позивачем розрахунком, розміри 3% річних, інфляційних втрат та пені становлять 77,69 грн., 185,75 грн. та 875,28 грн. відповідно.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявлених до стягнення сум 3% річних у розмірі 77,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 185,75 грн. та пені у розмірі 875,28 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення сум 3% річних у розмірі 77,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 185,75 грн. та пені у розмірі 875,28 грн., є доведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Корнер" (73000, м. Херсон, вул. Піонерська, 36, код ЄДРПОУ - 23131012) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 5488,65 грн., на розрахунковий рахунок №26036303006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457.

3. Стягнути з приватного підприємства "Корнер" (73000, м. Херсон, вул. Піонерська, 36, код ЄДРПОУ - 23131012) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771) суму 3% річних у розмірі 77,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 185,75 грн., пені у розмірі 875,28 грн. та суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн., на розрахунковий рахунок № 26009011003447 в ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко