Постанова

від 15.09.2016 по справі 915/148/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р.Справа № 915/148/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: К.В, Богатиря

ОСОБА_1

При секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" - ОСОБА_2,

Від ТОВ "Вітекс" - ОСОБА_3

Інші представники учасників процесу в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 11 липня 2016 р.

по справі № 915/148/15

за первісним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«АДМ Трейдінг УкраїнаВ» ,

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «³текс.В»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс"

про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна на суму 304 767 619, 54 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «³текс.В»

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«АДМ Трейдінг УкраїнаВ» ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ»

про визнання недійсним п. 4.3 Договору № 23 від 11.10.2012 року на виконання послуг з перевірки вантажу на внутрішніх елеваторах

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» (в подальшому за текстом - ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітекс» (далі - ТОВ «Вітекс.») про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна на суму 304 767 619,54 грн., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на виконання послуг з перевірки вантажу на внутрішніх елеваторах № 23 від 11.10.2012 р., зокрема, починаючи з 03 листопада 2014 року, не виконувались умови договору щодо складання розписок, які є підтвердженням наявності товару на складах/елеваторах, що призвело до залишення товару без нагляду та його втраті при невстановлених обставинах.

У березні 2015 року ТОВ «Вітекс.» звернулось із зустрічним позовом до ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» про визнання недійсним пункту 4.3 договору № 23 від 11.10.2012 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11 липня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Олейняш Е.М., судді Семенчук Н.О., судді Корицької В.О.) у задоволені як первісного, так й зустрічного позовів було відмовлено.

Однак із мотивуванням, викладеним у згаданому рішенні, не погодилося товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (у наступному - ТОВ ЗК «Інтерагротранс»), яке було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Скаржник просить виключити із мотивувальної частини оскаржуваного ним рішення зазначені судом першої інстанції положення стосовно доведеності факту нестачі товару, доведеності факту завдання збитків та вказує на відсутність доказів документального підтвердження як факту, так і вартості нестачі товару. До того ж скаржником наголошується, що надані ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» докази навпаки вказують на наявність товару на складах елеватора без зазначення його кількості.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Вітекс" вважає доводи викладені в апеляційній скарзі правомірними та просить її задовольнити.

ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» з доводами апеляційної скарги не погоджується та просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні матеріали та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЗК «Інтерагротранс» та ТОВ «ОСОБА_5 Топфер Інтернешенал (Україна)» (правонаступником якого є ТОВ «АДМ Трейдінг Україна») було укладено чотири договори складського зберігання, за умовами яких ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» передає зерно, продукцію, а ТОВ ЗК «Інтерагротранс», як зерновий склад, приймає на оплатне відокремлене зберігання, забезпечує переоформлення та зобов'язується повернути зерно, продукцію поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач у стані, передбаченому цим договором та законодавством, а саме: договір № 105 від 06.08.2012 року на зберігання соняшнику урожаю 2012 року (у кількості 30 000 тон) зі строком зберігання зерна до 31.12.2014 року; договір № 15 від 12.06.2013 р. на зберігання біомаси не гранульованої та гранульованої (у кількості 25 000 тон) зі строком зберігання продукції до 30.09.2015 р.; договір № 14 від 27.05.2013 р. на зберігання макухи соняшникову (у кількості 12 000 тон) зі строком зберігання зерна до 30.09.2015 р.; договір № 5 від 12.08.2014 р. на зберігання соняшнику (у кількості 30 000 тон) зі строком зберігання зерна до 30.09.2015 р.

Відповідно до п. 1.3 договорів кількість та якість продукції, що приймається на зберігання, визначається зерновим складом та зазначається в складському документі. Продукція зберігається за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117.

Пунктом 3.8 договорів передбачено, що продукцію, передану на зберігання, зерновий склад зберігає відокремлено.

ОСОБА_6, яке знаходиться на зберіганні на Зерновому складі, є Поклажодавець. Зерновий склад не має права продавати або якимось іншим способом розпоряджатись Зерном, що знаходиться в нього на зберіганні (п. 3.9 договорів складського зберігання).

Згідно до п. 4.1.2 договорів ТОВ ЗК «Інтерагротранс» на підтвердження прийняття кожної окремої партії продукції складає Акт приймання-передачі продукції (складський документ) не пізніше наступного робочого дня після прийняття її на зберігання.

Відповідно до п. 3.4 договорів ТОВ ЗК «Інтерагротранс» може зберігати продукцію до пред'явлення ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» вимоги, але у будь-якому разі не пізніше терміну, визначеного п. 8.1 договору.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ ЗК «Інтерагротранс» прийняло від ТОВ «АДМ Трейдінг Україна»: за період з 03.09.2013 р. по 31.10.2014 р. соняшник, нестандартний, 2013-2014 року збирання врожаю на загальну кількість 40 372,863 тон, що підтверджується наявними в справі складськими квитанціями на зерно (по договору № 105 від 06.08.2012 р. та договору № 5 від 12.08.2014 року); за період з 22.09.2014 р. по 03.11.2014 р. біомасу гранульовану (відходи лісової промисловості) на загальну кількість 1 331,140 тон; біомасу гранульовану (лушпиння соняшникове) на загальну кількість 683,140 тон; біомасу негранульовану (суміш лушпиння соняшника та відходи деревини) на загальну кількість 6 635,510 тон; біомасу не гранульовану (відходи деревини) на загальну кількість 17 373,588 тон, що підтверджується наявними в справі актами приймання-передачі продукції (по договору № 15 складського зберігання від 12.06.2013 р.); за період з 23.07.2014 р. по 03.10.2014 р. макуху соняшникову на загальну кількість 10 695,15 тон, що підтверджується наявними в справі актами приймання-передачі продукції (по договору № 14 від 27.05.2013 р.).

11 жовтня 2012 року між ТОВ «АДМ Трейдінг Україна», ТОВ «Вітекс.» (далі - виконавець) та ТОВ «АПК «Євгройл» (надалі - покупець) був укладений тристоронній договір № 23 на виконання послуг по перевірці наявності вантажу на внутрішніх елеваторах з урахуванням умов, викладених у додаткових угодах № 1 від 07.06.2013 р. та № 2 від 30.09.2013 р.

До договору сторонами також укладено Додаток № 1, яким було визначено форму та зміст розписки, а також особу (адресата), на ім'я якої складаються розписки підтвердження наявності товару.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання здійснювати перевірку наявності Товару постачальника на елеваторі. Перевірка здійснюється після візуального контролю фактичної наявності Товару в складах елеватору.

На виконання умов договору ТОВ «Вітекс.» здійснювало надання послуг щодо підтвердження наявності товару (біомаси негранульованої та гранульованої, насіння соняшника, макухи соняшника, олії соняшника), про що між сторонами складались акти надання послуг за період з 01.11.2012 р. по 01.10.2014 р.

Між тим, починаючи з вересня 2014 року, ТОВ «Вітекс.» припинив оформлення розписок на біомасу гранульовану, з жовтня 2014 року - на макуху та соняшник, а починаючи з листопада 2014 року - на біомасу негранульовану.

Після 03 листопада 2014 року та до дати закінчення строку дії договору (31.12.2014 року) розписки відповідачем не оформлялись.

12 листопада 2014 року на елеваторі ТОВ ЗК «Інтерагротранс», що знаходиться за адресою: 54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117 було проведено інвентаризацію з метою встановлення товарних залишків продукції позивача, за результатами якої посадовою особою ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» складено службову записку від 13.11.2014 року, згідно до якої виявлено наявність по факту 3400 тон соняшнику та біля 700 тон макухи. Висловлено твердження про відсутність соняшнику в кількості біля 38 356,805 тон; біомаси біля 26 023,378 тон, макухи 9 995,150 тон.

Окрім цього, факт відсутності товару ТОВ «АДМ «Трейдінг Україна» обґрунтовувало наступними документами: 1) протоколом тимчасового доступу та опису речей і документів від 19.12.2014 р., складеного слідчим СВ Центрального РВ ММУ під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120141150020006499, за яким у приміщенні ТОВ ЗК «Інтерагротранс» за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117 на складі « 2/Л» знаходиться біомаса гранульована, який заповнено приблизно на ? частини; на складі « 5/А1» знаходиться макуха; склад « 4/А» - порожній; склад «ж 1» - порожній; на подвір'ї знаходиться територія, на якій складується деревина, які зі слів є біомасою негранульованою (том 3, а.с. 58-60); 2) протоколом від 10.12.2015 року обшуку нежитлового об'єкту, а також службових будівель та споруд за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117, складеного старшим слідчим ОВС ГСУ НП України в рамках кримінального провадження № 12014150020006499. В поясненні щодо протоколу обшуку зазначено, що 10.12.2015 р. у ході проведення обшуку складських та виробничих приміщень ТОВ ЗК «Інтерагротранс» (склад № 2/Л, виробниче приміщення № Б, склад № 1, склад № 4А із секцією А, склад № А-1, склад № 6Б), до якого були залучені спеціалісти сільськогосподарського департаменту ІП «СЖС України», були виявлені: продукти переробки гранульовані, продукти після чистки, тирса насипом, кора насипом, дошки, чурбак (не оброблена деревина), обрізки деревини, брус, сміття у спеціальних мішках, лузга соняшника, відходи після спалювання (попілоподібна маса), деревина піддона, відходи після чистки (насіння соняшника, пшениця, сміття) (том 53, а.с. 16-21); 3) залишення відповідачем претензії позивача щодо підтвердження кількості товару станом на 20.11.2014 р. без реагування.

Відмовляючи у задоволені первісного позову ТОВ «АДМ «Трейдінг Україна», місцевий господарський суд виходив з доведеності обставин нестачі переданого на зберігання товару, неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення перевірки наявності товару, однак зазначив, що відповідальність за умовами п. 4.3 договору ТОВ «Вітекс.» несе саме не перед позивачем, а перед іншою юридичною особою - «ADM Germany GmbH».

Відмовляючи у задоволені зустрічної позовної заяви щодо визнання недійсним п. 4.3 договору № 23 від 11.10.2012 р., господарський суд зазначив про відповідність його вимогам ст. ст. 511, 906 ЦК України, а також про вільне визначення сторонами цього договору його умов у відповідності до ст. ст. 6, 627 ЦК України.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволені як первісного позову, так і зустрічної позовної заяви.

Одночасно з цим, судова колегія погоджується із доводами скаржника щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині встановлення доведеності обставин нестачі товару, а також стосовно визначення його вартості.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності.

Судова колегія вважає, що складена в односторонньому порядку службова записка посадової особи позивача від 12.11.2014 р. не може слугувати беззаперечною підставою для встановлення факту нестачі товару чи його відсутності.

Наведені позивачем в якості обґрунтування позовних вимог протоколи від 19.12.2014 р. та від 10.12.2015 р. навпаки вказують на наявність певного товару на складах елеватора, без визначення його кількісних та якісних характеристик.

У даному випадку обґрунтованими є сумніви щодо кількості нестачі, а відтак й вартості втраченого майна, що вказує на відсутність можливості зробити конкретний висновок про наявність збитків.

Таким чином, судова колегія вважає правомірними вимоги ТОВ ЗК «Інтерагротранс» щодо виключення з мотивувальної частини висновків місцевого господарського суду щодо доведеності факту нестачі товару, а також про доведення позивачем факту завдання збитків.

Інші речення, які ТОВ ЗК «Інтерагротранс» вважає неприйнятними у оскаржуваному рішенні та просить їх виключити з його мотивувальної частини, є лише констатацією обставин справи чи доводів позивача, а відтак не впливають на юридичну визначеність рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що з мотивувальної частини оскаржуваного рішення господарського суду Миколаївської області слід виключити висновки суду першої інстанції щодо доведеності фактів нестачі товару та факту завдання збитків.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2016 р. по справі № 915/148/15 наступне:

- «За таких обставин факт нестачі товару є доведеним»;

- «Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведення позивачем ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» як самого факту завдання збитків…».

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» (ідентифікаційний код 20027449) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» 27 242,60 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя К.В. Богатир