Ухвала

від 22.09.2016 по справі 922/2296/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" вересня 2016 р. Справа № 922/2296/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. №2554 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 06 вересня 2016 року по справі № 922/2296/16,

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс 2010", м. Харків,

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетсі", м. Харків,

про стягнення 32525,39 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2296/16 (суддя Новікова Н.А. ) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетсі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс 2010" основний борг в розмірі 25 515,30 грн., пеню в розмірі 5 211,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 262,66 грн., 3% річних в розмірі 383,78 грн. та судовий збір в розмірі 1 371,54 грн. В решті позову відмовити.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2296/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви - після 01.09.2015 року) встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати .

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс 2010" (позивач по справі) звернувся до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетсі" основного боргу в розмірі 25 515,30 грн., пені в розмірі 5 309,98 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 316,33 грн. та 3% річних в розмірі 383,78 грн. за договором №97 від 18.08.2014 р. та за договором поруки б/н від 20.12.2015 року.

Судовий збір сплачено позивачем при поданні позовної заяви в сумі 1450,00 грн. (а. с.14, том 1).

У апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України В« Про судовий збір В» ).

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.

Будь-яких виключень щодо вказаної норми Закон України "Про судовий збір" не містить.

Вказана правова позиція викладена й абзаці 2 підпункту 2.15 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (зі змінами та доповненнями), в якому зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Дослідивши апеляційну скаргу, судова колегія звертає увагу на відсутність доказів сплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 судового збору у встановленому порядку та розмірі. Клопотань про відстрочення або звільнення від сплати судового збору скаржником не надано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, за приписами частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Приписами статті 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і додані до неї документи.

Тобто, вище зазначені статті визначають обов’язок скаржника належним чином проінформувати сторін та третіх особі про подання апеляційної скарги шляхом направлення на їх адресу копії апеляційної скарги з додатками.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» зі змінами та доповненнями, належним доказом надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншій стороні є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) та реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що скаржником взагалі не надано суду апеляційної інстанції жодного доказу направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс 2010" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бетсі".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що апеляційна скарга була подана з порушенням вимог пункту 2 та пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не надано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі апеляційна, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню для усунення зазначених порушень.

Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 2, 3 статті 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2296/16.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.