Рішення

від 20.09.2016 по справі 909/737/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 р. Справа № 909/737/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 77300

до відповідача: Комунального підприємства

Болехівський комбінат комунальних підприємств

вул. 24 Серпня, 21, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202

про стягнення боргу в сумі 41 656,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 10.05.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав позов до Комунального підприємства Болехівський комбінат комунальних підприємств про стягнення боргу в сумі 41 656,00 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 20.09.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання №238/08-09/16 від 19.09.2016 року (вх.№12953/16 від 20.09.2016 року) про розгляд справи за відсутності представника Болехівського ККП.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив таке.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на замовлення комунального підприємства Болехівський комбінат комунальних підприємств були виконані роботи з поточного ремонту дороги по вул. Окуневської в м. Болехів Івано-Франківської області на загальну суму 41 656 грн.

За словами позивача, вказані роботи виконані в повному обсязі, акти приймання виконаних будівельних робіт №2-8 за жовтень 2015 року підписані обома сторонами, однак оплата до цих пір не проведена.

Як вбачається з позовної заяви станом на 25.08.2016 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за виконані роботи з ремонту доріг в сумі 41 656 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 за жовтень 2015 року позивачем були виконані роботи з поточного ремонту дороги в м. Болехів на загальну суму 41 656 грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

В спірному випадку, є всі підстави вважати, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи кожний акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року підписаний обома сторонами без жодних зауважень. Таким чином є всі підстави вважати, що замовник прийняв виконані роботи, проте докази оплати таких робіт в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, судом взято до уваги підписаний сторонами та скріплений печатками Акт звірки розрахунків станом на 22.06.2016 року за період з 01.01.15 - 22.06.16 на суму 41 656 грн.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись 11, 202, 205, 509, 525, 526, 610, 612, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства Болехівський комбінат комунальних підприємств /77202, Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. 24 Серпня, 21, ідентифікаційний код 33064265/ на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /77300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ заборгованість в розмірі 41 656 грн. (сорок одна тисяча шістсот п'ятдесят шість гривень) та судовий збір в розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.16

Суддя Фрич М. М.