Рішення

від 13.07.2016 по справі 911/1808/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 911/1808/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30/05/16-1 від 30.05.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сам ТехноВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грузовик ТранссервісВ» , с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 26 000, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Сам ТехноВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Грузовик ТранссервісВ» про стягнення 26 000, 00 грн попередньої оплати.

01.06.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду разом з позовною заявою надійшла заява № 03 від 30.05.2016 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах суми у розмірі 28 067, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо перевезення вантажу у встановлений строк згідно договору № 02 перевезення вантажу від 01.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1808/16 за позовом ТОВ „Сам ТехноВ» до ТОВ „Грузовик ТранссервісВ» і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2016 р.

29.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2016 р.

13.07.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02 перевезення вантажу, згідно умов п. 1.1. якого перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих замовником, на підставі транспортної заявки. Замовник сприяє здійсненню перевезень вантажів і своєчасно оплачує послуги, які виконує перевізник.

Згідно п. 2.2. договору кожне перевезення вантажів робиться перевізником на підставі окремої заявки, що надається замовником у письмовій формі, по факсимільному зв'язку (чи електронній пошті). Заявка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг за надані послуги визначається виходячи з заяви замовника та тарифів на перевезення вантажів, що встановлені виконавцем послуг і є узгодженими з виконавцем.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати рахунок замовнику на оплату наданих послуг.

Пунктом 4.7. договору визначено, що надані послуги по перевезенню вантажів впродовж календарного місяця сторони оформлюють Актом приймання-передачі наданих послуг за місяць.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває чинності з моменту підписання і діятиме один календарний рік.

Разом з підписанням договору між сторонами було підписано Транспортну заявку № б/н від 01.09.2015 р., згідно якої перевізник зобов'язався 01.09.2015 р. надати автотранспорт для перевезення самохідного оприскувача Uniport Star 2 500 за маршрутом с. Голосків Летичівського району Хмельницької області - с. Данилівка Васильківського району Київської області, та Транспортну заявку № б/н від 07.09.015 р., згідно якої перевізник зобов'язався 07.09.2015 р. надати автотранспорт для перевезення самохідного оприскувача Uniport Star 2 500 за маршрутом с. Данилівка Васильківського району Київської області - с. Голосків Летичівського району Хмельницької області.

На виконання умов договору позивачем 01.10.2015 р. було перераховану відповідачу грошову суму у розмірі 26 000, 00 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 315 від 30.09.2015 р. та платіжним дорученням № 10 від 01.10.2015 р. на суму 26 000, 00 грн, наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем не було виконано свій обов'язок по перевезенню вантажу, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг.

У грудні 2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 04 від 07.12.2015 р., у якій просив перерахувати вартість ненаданих послуг у розмірі 26 000, 00 грн. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком № 8508 від 08.12.2015 р. та описом вкладення у цінний лист від 08.12.2015 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 908 цього ж кодексу загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до п. 14.3. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 якщо перевізник не виконав перевезення відповідно до заявки (замовлення), то одержана передоплата має бути повернена замовнику не пізніше триденного терміну у робочі дні кредитної установи.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо перевезення вантажу не виконав, що підтверджується відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку Актів приймання-передачі наданих послуг. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений договором строк не виконав обов'язок щодо перевезення вантажу позивачу, чим істотно порушив умови договору № 02 перевезення вантажу від 01.09.2015 р., у останнього виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по перевезенню вантажу за договором № 02 перевезення вантажу від 01.09.2015 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 26 000, 00 грн за договором № 02 перевезення вантажу від 01.09.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві № 03 від 30.05.2016 р. про вжиття заходів до забезпечення позову просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах суми у розмірі 28 067, 00 грн.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грузовик ТранссервісВ» (ідентифікаційний код 39020993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сам ТехноВ» (ідентифікаційний код 39948659) 26 000 (двадцять шість тисяч) грн 00 (нуль) коп. попередньої оплати та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

3 . Відмовити у задоволенні заяви № 03 від 30.05.2016 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Сам ТехноВ» про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

05 серпня 2016 р.