Рішення

від 27.07.2016 по справі 911/2083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. Справа № 911/2083/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1/108 від 14.04.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Науково-дослідний інститут „ЕластикВ» , м. Київ

до Приватного виробничо-торгівельного підприємства „ПромтехнікВ» , м. Біла Церква

про стягнення 19 332, 07 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП „Науково-дослідний інститут „ЕластикВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПВТП „ПромтехнікВ» про стягнення 18 000, 00 грн попередньої оплати, 1 050, 97 грн інфляційних збитків, 281, 10 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно договору купівлі-продажу № 22 від 25.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2016 р. порушено провадження у справі № 911/2083/16 за позовом ДП „Науково-дослідний інститут „ЕластикВ» до ПВТП „ПромтехнікВ» про стягнення 19 332, 07 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.07.2016 р.

13.07.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.07.2016 р.

27.07.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09100, пров. Будівельників, 1, м. Біла Церква, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 22, згідно з умовами п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує вулканізаційний прес, а саме: - Пресс 400 x 400 в комплекті по ціні 36 000, 00грн з ПДВ.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість договору встановлена в гривнях і складає - 36 000, 00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець розраховується з продавцем шляхом перерахунку коштів з свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок продавця попередньою сплатою 50 %.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що продавець поставляє вулканізаційний прес 400 x 400 покупцю на протязі 20 днів з моменту отримання попередньої оплати.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що залишок, 50 % вартості покупець перераховує після поставки преса 400 x 400.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання умов договору.

24.11.2015 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 7 від 24.11.2015 р. на попередню оплату товару (Пресс 400 x 400) на загальну суму 36 000, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем 26.11.2015 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 18 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2654 від 26.11.2015 р. на суму 18 000, 00 грн, наявним у матеріалах справи.

15.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 1/81 від 15.03.2016 р., у якій вимагав терміново повернути грошові кошти за непоставлений товар у розмірі 18 000, 00 грн. Факт направлення позивачем і одержання вимоги відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 7774 від 15.03.2016 р. про відправлення рекомендованого листа та повідомленням про вручення поштового відправлення - рекомендованого листа, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав (на загальну суму 36 000, 00 грн), що підтверджується договором купівлі-продажу № 22 від 25.10.2015 р., рахунком-фактурою № 7 від 24.11.2015 р., платіжним дорученням № 2654 від 26.11.2015 р. на суму 18 000, 00 грн, претензією № 1/81 від 15.03.2016 р., фіскальним чеком № 7774 від 15.03.2016 р. про відправлення рекомендованого листа та повідомленням про вручення поштового відправлення - рекомендованого листа, наявними у матеріалах справи, та відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, актів приймання-передачі та переданої позивачу документації. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений договором поставки строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором купівлі-продажу № 22 від 25.10.2015 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 18 000, 00 грн за договором купівлі-продажу № 22 від 25.10.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару з 16.12.2015 р. по 23.06.2016 р. всього на загальну суму 1 050, 97 грн та з 16.12.2015 р. по 23.06.2016 р. всього на загальну суму 281, 10 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 17.12.2015 - 23.06.2016 18000.00 1.049 890.76 18890.76 18 000, 00 грн х 1, 049 = 18 890, 76 грн; 18 890, 76 грн - 18 000, 00 грн = 890, 76 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу № 22 від 25.10.2015 р. у вищевказані періоди становить 890, 76 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 890, 76 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 281, 10 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничо-торгівельного підприємства „ПромтехнікВ» (ідентифікаційний код 20620710) на користь Державного підприємства „Науково-дослідний інститут „ЕластикВ» (ідентифікаційний код 00151644) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. попередньої оплати, 890 (вісімсот дев'яносто) грн 76 (сімдесят шість) коп. інфляційних збитків, 281 (двісті вісімдесят одна) грн 10 (десять) коп. 3 % річних та судові витрати 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

05 серпня 2016 р.