Рішення

від 20.09.2016 по справі 925/865/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа № 925/865/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА ЧЕРКАСИ», м. Черкаси

до публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат», м. Ватутіне, Черкаська область

про стягнення 6356 грн. 77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 6356 грн. 77 грн. з яких : 5916 грн. основного боргу, 73 грн. 42 коп. 3% річних та 367 грн. 35 коп. інфляційних за поставлений товар відповідно до накладної №UK-H6015-010 від 15.01.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до накладної позивач відвантажив на користь відповідача шини 185/75R16C 104/102N БЦ-24 ROSAVA у кількості 6 штук на загальну суму 5916 грн. Відповідач отримав товар, але за нього не розрахувався. Борг до цього часу відповідачем не сплачений.

Через канцелярію 09.09.2016 року до суду надійшло клопотання за підписом директора ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» про передачу справи за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Клопотання мотивовано тим, що справа не підсудна господарському суду Черкаської, оскільки з 15 серпня 2016 року ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» зареєстровано за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14. До клопотання відповідачем додано копію виписки із ЄДР ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат».

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання про передачу справи за встановленою підсудністю заперечила мотивуючи тим, що спір має бути розглянутий саме господарським судом Черкаської області, оскільки на момент порушення провадження у справі 01 серпня 2016 року місцезнаходження відповідача значилося: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, буд. 33. Позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві, і отримана ним. Про отримання відповідачем ухвали про призначення справи до розгляду свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Обставина обізнаності відповідача про час та місце розгляду даної справи також свідчить заява відповідача про направлення матеріалів справи за підсудністю, у якій автор повідомляє, що справа призначена до розгляду на 11 годину 00 хвилин 20 вересня 2016 року (а.с. 26).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2016 місцезнаходження відповідача: 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, буд. 33.

Територіальна підсудність справ господарського суду визначена у статті 15 Господарського процесуального кодексу України, у частині другій якої зазначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 ГПК України справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коло в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Позивачем у позовній заяві вказано місцезнаходження відповідача - 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, буд. 33.

Враховуючи вказану адресу місцезнаходження відповідача судом було порушене провадження у справі № 925/843/16 ухвалою судді господарського суду Черкаської області від 01 серпня 2016 року.

Отже, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності та має бути розглянута по суті господарським судом Черкаської області, як того вимагає ч. 2 ст. 17 ГПК України.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20 вересня 2016 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо передачі ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» (далі - відповідач) товару - шин 185/75R16C 104/102N БЦ-24 ROSAVA у кількості 6 штук на загальну суму 5916 грн.

Згідно накладної №UK-H6015-010 від 15.01.2016 через ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №14 від 15.01.2016, ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» отримало шини 185/75R16C 104/102N БЦ-24 ROSAVA у кількості 6 штук на загальну суму 5916 грн.

Оплату вартості поставленого товару відповідач не провів.

15.03.2016 позивач направив відповідачеві претензію, у якій зазначив, що ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» заборгувало йому оплату за отриманий товар вартістю 5916 грн., і посилаючись на ст. 530 ЦК України, вимагав провести його оплату в термін десяти календарних днів (а.с. 10).

Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача із вказаним позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 5916 грн. з відповідача у примусовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач продав відповідачу відповідний товар - шини, який відповідач прийняв та зобов'язався сплатити їх вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Правочин згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що представник відповідача згідно належним чином оформленої довіреності №14 від 15.01.2016, виданої ОСОБА_2, яка підписана керівником ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» та скріплена його печаткою, отримав у позивача саме той вид товару, який зазначений у накладній №UK-H6015-010 від 15.01.2016 про отримання ОСОБА_2 згідно вказаної довіреності шин 185/75R16C 104/102N БЦ-24 ROSAVA у кількості 6 штук на загальну суму 5916 грн. (а.с. 8,9).

Отже суд вважає, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем докази містять усі необхідні для таких документів реквізити, товар був відпущений покупцю за довіреністю відповідача. Отже, довіреність на одержання цінностей є документом, що свідчить про рішення керівника підприємства-одержувача на уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено судом, правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою відповідають ст. 655 ЦК України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав і на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача склала 5916 грн., яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена, тому суд вважає вимогу позивача про її стягнення обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявленої суми річних у розмірі 73 грн. 42 коп. та інфляційних у розмірі 367 грн. 35 коп. за період з 23.01.2016 по 22.06.2016 позивачем зроблено вірно. Суд вважає обґрунтованим нарахування річних та втрат від інфляції з 23.01.2016, оскільки згідно з накладною відповідач зобов'язався розрахуватись за отримані шини протягом 7 днів.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5916 грн. заборгованості за поставлений товар, 73 грн. 42 коп. 3 % річних та 367 грн. 35 коп. інфляційних.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю відмовити повністю.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, ідентифікаційний код 00380669,( 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, буд. 33, ідентифікаційний код 00380669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛА ЧЕРКАСИ» (18007, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 115/1, ідентифікаційний код 39735667) 5916 грн. основного боргу, 73 грн. 42 коп. 3% річних, 367 грн. 35 коп. інфляційних та 1378 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повне рішення складено 23.09.2016.

Суддя О.В. Чевгуз