Рішення

від 12.09.2016 по справі 905/2160/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2016 Справа № 905/2160/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 117318,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю №54 від 30.08.16р.;

від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю №1/16 від 05.09.16р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» , м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» , м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 117318,64 грн., з яких: 62688,89 грн. - заборгованість за процентами, 12819,45 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 35000,00 грн. - штраф за несвоєчасну сплату відсотків, 2086,77 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 4723,53 грн. - індекс інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданому ним відзиві. Також 07.09.2016р. через канцелярію суду надав заяву про застосування позовної давності щодо стягнення штрафу.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» , м. Київ (банк) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд», м. Маріуполь (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору (в редакції договору № 2 від 13.03.2013 р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012 р.) банк надає Позичальнику на умовах договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012 р. кредитні кошти (транш) в гривні в сумі 833410,90 (вісімсот тридцять три тисячі чотириста десять гривень 90 копійок) в межах максимального ліміту заборгованості за Кредитним договором на строк визначений по умовах кредитного договору.

Згідно п. 1.1.1. Договору (в редакції договору № 4 від 04.07.2014 р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012 р.) надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», зі сплатою 28% (двадцять вісім) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - «Тарифи», в межах максимального ліміту заборгованості до 3500000,00 (три мільйона п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, згідно графіку змін максимального ліміту заборгованості, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 03 липня 2015р.

ОСОБА_5 кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку № 2062.2.039255.002 в Донецькому відділенні ПАТ «ОСОБА_1 кредит» в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.4. договору термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати 60 (шістдесят) днів з моменту видачі цього кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитним договором (п. 2.5. договору).

Згідно п.п. 2.6,2.7. договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок № 2068.8.039255.002 в Донецькому відділенні ПАТ «ОСОБА_1 кредит», а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно п. 2.9. договору (в редакції договору про внесення змін № 4 від 04.07.2014р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012р. у будь-якому та кожному випадку настання строків виконання зобов'язання за цим договором, зокрема, але не виключно, сплати повернення кредиту чи його частин, сплати процентів за користування кредитом, позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання з рахунку позичальника № 2600.7.30139255, та інших рахунків позичальника відкритих в ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ» грошових коштів в сумі, що підлягає сплаті за кредитом, наданим в межах даного договору, нарахованих процентів та комісій для здійснення погашення загальної заборгованості за договором, включаючи строкову заборгованість, нараховані та несплачені проценти, комісії, а також пеню та штрафи та інші платежі, передбачені договором. Одержувачем коштів при здійсненні такого договірного списання є кредитор.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1.1., 2.4., 2.13.3., 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 (одного) процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2 - 3.3.16 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 (один) процент від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок.

Відповідно до п. 3.2.4. договору кредитор має право вимагати повернення раніше наданих траншів кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, у разі невиконання позичальником вимог цього договору протягом десяти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Згідно п. 3.3.7. договору позичальник зобов'язаний достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених пп. 2.14.3, 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору.

Згідно з п. 7.3. Договору цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки ОСОБА_1 банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що банком виконані зобов'язання щодо видачі кредиту на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19.04.2012р.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати відсотків не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість по відсоткам, нарахованим за період з 01.05.2015р. по 26.05.2015 р. у розмірі 62688,89 грн.

Як вбачається з наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки відповідачем було здійснено повернення заборгованості в повному обсязі 27.05.2015р., позивач згідно п. п. 2.5, 2.6. договору був зобов'язаний здійснити нарахування процентів за користування кредитом безпосередньо в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, а здійснив нарахування процентів 28.05.2015 р. після повного погашення відповідачем заборгованості в сумі 62 688,89 грн., про які позивачем не було повідомлено. Також заначив, що відповідачеві не було відомо про вказану суму та причини її нарахування.

Проте, суд не може погодитись з зазначеними твердженнями відповідача, оскільки з аналізу договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 75ю/2012/05-612/2-1 від 19 квітня 2012 р. не вбачається обов'язку позивача щодо повідомлення віповідача про наявність заборгованості за договором. Відповідачем не доведено неможливість визначення заборгованості за кредитним договором самостійно.

Крім того, позивач посилаючись на п. 2.9 договору зазначив, що позичальник доручив кредитору здійснювати договірне списання з рахунку позичальника № 2600.7.30139255, та інших рахунків позичальника відкритих в ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ» грошових коштів в сумі, що підлягає сплаті за кредитом, наданим в межах даного договору. Тому, позивач за наявності грошових коштів на рахунках відповідача повинен був самостійно списати грошові кошти.

Так, дійсно, відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Проте, це є правом, а не обов'язком банку.

Позивачем під час розгляду справи були надані виписки з відповідних рахунків, з яких вбачається, що заборгованість за нарахованими процентами фактично (дійсно) становить 62688,89 грн. Крім того, згідно наданих позивачем виписок з поточних рахунків ТОВ «Донпромтрейд», відкритих в ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ», станом на 27.05.2015р. на зазначених рахунках було недостатньо коштів для здійснення за ними списання суми відсотків в повному обсязі відповідно до п. 4.9. договору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами відповідно умов до кредитного договору є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі п. 4.2 договору заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 12819,45 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період 06.07.2015р.- 26.11.2015р. та штрафу у розмірі 35000,00 грн.

Як вже зазначалося, 07.09.2016р. представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про застосування позовної давності щодо стягнення штрафу.

Згідно п. 2.2. Постанови № 10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України, "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає необхідним зазначити наступне.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Пунктом 5 ст. 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно д ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк та м. Маріуполь, де проводив та проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Донецьк та м. Маріуполь, де проводив та проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053В» .

Більш того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» зареєстрований за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 104, офіс 415.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені в сумі 12819,45 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період 06.07.2015 р.- 26.11.2015 р. та штрафу задоволенню не підлягають.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача:

- 3 % річних у розмірі 2086,77 грн за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 27.05.2015 р. по 04.07.2016 р.;

- індекс інфляції в розмірі 4723,53 за період з 27.05.2015 р. по 04.07.2016 р.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором (угодою тощо) термінів та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин, заявлені вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних є обґрунтованими і правомірними.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 2086,77 грн. за період з 27.05.2015р. по 04.07.2016 р.

Проте, позивачем помилково визначений період нарахування 3% річних, оскільки згідно п.п. 2.6, 2.7. договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок № 2068.8.039255.002 в Донецькому відділенні ПАТ «ОСОБА_1 кредит», а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку заборгованість за кредитом була погашена відповідачем 27.05.2015р.

Таким чином, період нарахування 3% річних повинен складати з 28.05.2015 р. по 04.07.16 р.

Судом перерахована сума 3% річних, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов Договору (за період з 28.05.2015 р. по 04.07.16 р.) та складає 2081,61 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних за період з 27.05.2015 р. по 04.07.2016р. в розмірі 4723,53 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що позивач безпідставно збільшив період нарахування інфляційний втрат (з 27.05.2015 р. по 04.07.2016р.), оскільки, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.). Таким чином, нарахування інфляційних втрат слід здійснювати за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2016 р.

Згідно здійсненого судом розрахунку індекс інфляції за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2016 р. складає 4588,70 грн.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 2081,61 грн. за період з 28.05.2015 р. по 04.07.16 р. та індекс інфляції в сумі 4588,70 грн. за період з червня 2015 по червень 2016.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» , м. Маріуполь до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» , м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 117318,64 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 104, офіс 415, код ЄДРПОУ 34705821) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) 62688,89 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 2081,61 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 4588,70 грн. - індекс інфляції.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ДонпромтрейдВ» (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 104, офіс 415, код ЄДРПОУ 34705821) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 КРЕДИТВ» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) судовий збір в розмірі 1040,39 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.09.2016р.

Суддя Ю.В. Бокова