Рішення

від 19.09.2016 по справі 910/12322/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016Справа №910/12322/16 За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

до Асоціації «Українська асоціація підприємств чорної металургії»

про стягнення 6605,18грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з вимогами Асоціації «Українська асоціація підприємств чорної металургії» про стягнення 6605,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати орендних платежів за договором №677/4 від 12.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 р. порушено провадження у справі № 910/12322/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.07.2016р. за участю представників сторін.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 19.09.2016р.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник позивача перебуває у відпустці.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 19.09.2016 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи судом не задовольняється з огляду на те, що відповідач не позбавлений був права направити в судове засідання іншого представника. Крім того, при відмові в задоволенні даного клопотання судом приймаються до уваги та обставина, що суд обмежений строками вирішення спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі орендодавець) та Асоціацією «Українська асоціація підприємств чорної металургії» (надалі - орендар, відповідач) укладено договір № 677/4 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (надалі - договір).

Відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у місті Києві ради від 30.09,2010 №88 передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 11 кв.м., а саме 1 поверх з орендованою площею 11 кв.м., згідно по поверхового плану, розміщене за адресою: м. Київ. вул.. Гоголівська, 6 (п.1.1 договору). Мета оренди - під офіс.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої за перший місяць становить 551, 65 грн. Розмір оренди за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Оплата по договору проводиться Орендарем, починаючи з дати підписання договору. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. (п.п.2.4, 2.5 договору).

Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради «Про ліквідацію Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради» від 23.10.201ор. №973 вирішено припинити діяльність Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Відповідно до п.1.8 даного рішення за КП «Керуюча дирекція» було закріплено на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

26.10.2011р. між відповідачем та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (надалі позивач) та відповідачем було укладено 14.02.2011 року додаткову угода №1 до договору оренди нежилого приміщення від 12.10.2010р. №677/4, відповідно до якої назву орендодавця викладено у редакції : Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Строк дії договору сторони визначили по 31 березня 2012р. ( додаткова угода №2 до договору).

Згідно з п. 3.2.19 Договору після припинення (розірвання) дії даного договору до моменту повернення об'єкту позивачу за актом прийому - передачі з відповідач зобов'язаний вносити плату за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати, а також відшкодовувати витрати на утримання прибудинкової території та інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання, відшкодовувати компенсаційні витрати, пов'язані зі сплатою балансоутримувачем земельного податку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст Договору №677/4 від 12.10.2010р., суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що Управління з питань комунального майна, приватизації Шевченківської районної у м. Києві ради передало Асоціацієї «Українська асоціація підприємств чорної металургії» нежиле приміщення загальною площею 11 кв.м., а саме 1 поверх з орендованою площею 11 кв.м., згідно по поверхового плану, розміщене за адресою: м. Київ. вул.. Гоголівська, 6 (п.1.1 договору), відповідно до умов договору № 677/4 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої за перший місяць становить 551, 65 грн. та ПДВ 110, 33 грн., всього 661, 98 грн. Розмір оренди за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Оплата по договору проводиться Орендарем, починаючи з дати підписання договору. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. (п.п.2.4, 2.5 договору).

Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Тобто, умовами Договору сторонами погоджено, що відповідач повинен сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди .

Суд зазначає, що з урахуванням положень статті 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 № 12.

Враховуючи положення договору оренди, що орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди (п. 3.2.19 Договору), та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належного та допустимого доказу повернення позивачу (балансоутримувачу) об'єкту оренди, зокрема, акту прийому передачі (повернення) позивачу об'єкта оренди, який є належним та допустимим доказом повернення позивачу об'єкта оренди відповідно до умов договору оренди, суд дійшов висновку в обґрунтованості нарахування позивачем орендної плати за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору.

Так, судом встановлено, що станом на 31.07.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 6605,18 грн.

Перевіривши зазначені позивачем у розрахунку заборгованості (долучений до позовної заяви) розміри нарахованих позивачем орендних платежів за період з січня 2015 року по липень 2015 року, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості в сумі 6605,18 грн.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив сплату орендних платежів за користування об'єктом оренди за період з січня 2015 року по липень 2015 року, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за період з період з січня 2015 року по липень 2015 року у розмірі 6 605,18 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п.п.2.4, 2.5 договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендні платежі не пізніше 20 числа поточного місяця оренди.

Однак, судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу орендні платежі в повному обсязі у зв'язку з чим виник борг в сумі 6 605,18 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі 6 605,18 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 6 605,18 грн. (заборгованості за період з січня 2015 року по липень 2015 року), у зв'язку з чим позовні вимоги суми основного боргу у розмірі 6 605,18 грн.. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Асоціації «Українська асоціація підприємств чорної металургії» (01030, м. Київ, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код: 30264989) на користь на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 1; ідентифікаційний код: 34966254) 6 605 грн. 18 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.09.2016р.

Суддя Трофименко Т.Ю.