Рішення

від 23.09.2016 по справі 923/670/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2016 року Справа № 923/670/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача - Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації

до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна"

про стягнення 19011494 грн,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1 (прокурора),

від позивача - ОСОБА_2 (представника за дорученням),

від відповідача - ОСОБА_3 (виконавчого директора),

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах позивача, з метою захисту інтересів держави, з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 19011494 грн, з яких: 17000000 грн основної заборгованості, 1799111 грн пені та 212383 грн річних. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги № 163 від 17.06.2009 щодо своєчасного повернення наданої позики у строк до 01.10.2015.

Під час судового розгляду представники прокуратури та позивача підтримали заявлені вимоги.

Відповідно до відзиву на позов, відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на наявність форс-мажорних обставин, внаслідок яких загинули посіви та фруктові насадження, а також наявність судового рішення у справі № 923/1788/15, яким до договору № 163 були внесені зміни щодо строків повернення коштів.

Поряд з цим, під час судового розгляду справи представник відповідача визнав заявлені вимоги відносно отриманої суми позики та заявив клопотання про розстрочення її сплати на десять років, вказавши, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі через загибель посівів та плодових насаджень протягом 2009-2016 років внаслідок посухи та вимерзання.

Зокрема, обґрунтовуючи необхідність надання відстрочки, відповідач посилається на:

1) Наявність документально підтверджених форс-мажорних обставин про пошкодження виноградників та плодових насаджень внаслідок різких змін кліматичних умов на півдні України у зимовий період 2012 року.

Так, згідно з рішенням Херсонської обласної ради від 11.07.2012 № 532 ДП «ДАФ ім . Солодухіна» включено до суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, підтвердженням чому є висновок № 632/05-4 від 27.03.2012 Торгово-промислової палати України.

В подальшому комісією за участю Міністерства аграрної політики та продовольства України були проведені перевірки достовірності матеріалів та обстеження площ багаторічних насаджень, якими підтверджена загибель виноградників на площі 496,3 га, а також їх списання за наказом Міністерства № 234 від 01.04.2013 «Про надання згоди на списання багаторічних насаджень» на площі 429,8 га;

2) У 2012 році та наступних роках відповідач додатково поніс витрати на відтворення насаджень персику та черешні, а також розкорчування виноградників;

3) Протягом 2013 - 2016 років на земельних ділянках підприємства було зафіксовано череду форс - мажорних обставин, що спричинило втрату не тільки врожаїв, але й багаторічних насаджень, а саме виноградників на площі 578,2 га;

4) Через втрату основних засобів виробництва та з метою недопущення припинення діяльності підприємства його керівництвом прийнято рішення про зміну направлення виробництва на однорічні культури, які менш залежні від кліматичних умов, а саме на зернові та зерно-бобові. У зв'язку з цим, підприємством понесені витрати на підготовку ґрунту (розкорчування, плантаж), створення відповідної бази зрошування (реконструкція діючої зрошувальної системи, придбання зрошувальних машин «Фрегат», нарощування потужностей насосних станцій), переоснащення машинно-тракторного парку (сіялки, агрегати для внесення добрив, обробітку ґрунту), відтворення родючості ґрунтів.

5) На переорієнтацію діяльності підприємству потрібно близько 10 років, з урахуванням необхідності інвестування більше 10000000 грн.

6) Внаслідок вказаних обставин значно погіршився фінансовий стан підприємства.

Так, за твердженнями заявника, на підставі відповідних фінансових звітів за період з 2009 по 2015 роки спостерігається значне скорочення власного капіталу - на 64658000 грн та необоротних активів - на 29168000 грн за рахунок зменшення статті «Довгострокові біологічні активи» - на 41793000 грн.

В структурі активів найбільшу питому вагу займають необоротні засоби та довгострокові біологічні активи - більше 50%, тобто підприємство має «важку» структуру активів, що свідчить про високу чутливість до зміни виручки.

На підприємстві відбулося значне скорочення середньої чисельності працівників - на 381 особу та відповідно фонду оплати праці - на 4019000 грн.

Негативним є зменшення довгострокових зобов'язань - на 11240000 грн з одночасним збільшенням короткострокових кредитів - на 9500000 грн, а також значним збільшенням поточної кредиторської заборгованості - на 48545000 грн, також відбулося зменшення власних оборотних засобів - на 3343000 грн.

Також має місце зменшення чистого доходу - на 14857000 грн та збитковість у 2015 році - 66447000 грн.

Коефіцієнт зносу основних засобів, який характеризує долю вартості основних засобів, списану на витрати у попередніх періодах, у первісній вартості, а також додаток цього показника - коефіцієнт придатності основних засобів є незмінними на протязі всього періоду.

При цьому, стан основних засобів підприємства є задовільним, так як коефіцієнт зносу складає лише 4,0 %, що свідчить про інвестування у виробничі фонди. Коефіцієнт оновлення основних засобів, який визначає частину основних засобів на кінець звітного періоду, яка складає нові основні засоби, також має тенденцію до зростання, що свідчить про здійснення капіталовкладень до необоротних активів. Коефіцієнт вибуття основних засобів на протязі періоду є невеликим та незмінним, що свідчить про нормальне поточне оновлення фондів.

Значення коефіцієнту вибуття довгострокових активів достатньо великі у 2012 - 2013 роках 1,89 - 0,9, що показує про вибуття значної частини багаторічних насаджень з будь - яких причин, у даному випадку - через загибель.

Коефіцієнт загальної ліквідності, який характеризує рівень достатності оборотних засобів для задоволення поточних зобов'язань, має негативну тенденцію до зменшення з 0,51 до 0,27. Згідно стандартам цей коефіцієнт повинен знаходитись в межах від 1 до 2.

Відповідно зменшується коефіцієнт швидкої ліквідності. При бажаному його значенні 1,5 та достатньому від 0,7 до 0,8, фактично у 2015 році він складав 0,24, що нижче на 40% порівняно з 2009 роком.

Також є низьким рівень абсолютної ліквідності - у 2015 році значення його значно знижується та становить 0,004.

Значення наведених вище коефіцієнтів та їх тенденція до зменшення свідчать про погіршення фінансового становища підприємства та характеризує про неможливість його розрахунку за своїми короткостроковими зобов'язаннями.

В той же час підприємство характеризується високим рівнем маневреності власного капіталу (збільшення з - 9,15 у 2009 році до +0,34 у 2015 році). Однак, різке зростання даного коефіцієнту не свідчить про нормальну діяльність підприємства, це пов'язано з тим, що збільшення даного показника, у даному випадку, можливе при значному зменшенні власних джерел фінансування. В свою чергу, різке зростання коефіцієнту маневреності і визвало зменшення інших показників, таких як коефіцієнту автономії, та призвело до значного посилення залежності підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень на протязі всього періоду має тенденцію до зростання на 32 процентних пункти що свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Зростання коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів (у 2015 році від'ємне значення - 5,22), з причини збільшення від'ємного значення власного капіталу) є негативною тенденцією, що означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все більше залежить від фінансових інвесторів.

Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерела фінансування матеріальних оборотних засобів. В даному випадку має місце нестача по всіх роках як власних оборотних засобів, так і загальних джерел формування запасів. Трьохкомпонентний показник типа фінансової стійкості, значення якого характеризує фінансовий стан як кризовий, тобто підприємство має кредити та позики, які не погашені у строк. Підприємство знаходиться за межею неплатоспроможності.

Як свідчать показники рентабельності за період видачі кредиту рентабельним був 2011 рік, коли погодні умови були сприятливими для виробництва продукції садівництва та виноградарства. Решта років відзначаються збитковістю з причини надзвичайних обставин для сільськогосподарської галузі.

На думку відповідача, вказане підтверджує його бажання та можливість забезпечити приріст та відповідно виконання своїх зобов'язань у майбутні врожайні періоди, а також підтверджується об'єктивна неможливість забезпечення своєчасного повернення матеріальної допомоги в силу наявності ряду несприятливих обставин в попередні періоди діяльності. Негайне виконання рішення суду, на його думку, призведе до повної зупинки виробничого процесу, знищенню технології вирощування та, як наслідок, втрату можливості повернення заборгованості, у зв'язку з чим йому, як сільськогосподарському товаровиробнику, для проведення всіх необхідних польових робіт потрібний деякий час, а саме 10 років.

7) Оскільки характер сільськогосподарського виробництва є сезонним, то кошти від такої діяльності починають надходити лише з моменту завершення збору врожаю пізніх зернових культур, а тому можливість часткової сплати заборгованості з'являється лише після цього часу.

В свою чергу, представники прокуратури та позивача висловили заперечення відносно заявленого клопотання, вказавши про тривалий час невиконання відповідачем зобов'язань за договором.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 26.07.2016, 6, 20 та 23 вересня 2016 року.

Крім викладеного судом встановлено, що 17.06.2009 між Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, яке було перейменоване на підставі пункту 1.5 розпорядження Голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.12.2012 № 988 у Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, укладено договір про надання фінансової допомоги № 163, за умовами якого позивачем надано відповідачу фінансову допомогу в розмірі 17000000 грн з метою проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася на території Херсонської області внаслідок заморозків у квітні 2009 року, зі строком її повернення до 1 жовтня 2010 року. Додатковим договором № 1 від 15.02.2011 сторонами внесено зміни щодо строку повернення фінансової допомоги, а саме цей строк встановлено - до 1 жовтня 2015 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу обумовлену фінансову допомогу, перерахувавши 17000000 грн платіжним дорученням № 1251 від 06.07.2009.

Не дивлячись на умови договору відповідач в обумовлений строк позику не повернув.

Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір позики. Так, згідно з приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за таким договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а останній зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів.

Визначаючи строк виконання зобов'язання щодо повернення суми позики, суд зазначає, що за частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В даному випадку строк повернення позики настав 1 жовтня 2015 року, проте відповідачем грошові кошти у цей строк не повернуті, а тому несвоєчасне повернення суми позики за договором є порушенням взятих ним на себе зобов'язань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом враховується, що рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1788/15 від 19.11.2015, яким до договору № 163 були внесені зміни щодо строків повернення коштів, скасоване постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, а тому заперечення відповідача з цього приводу до уваги судом не приймаються.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховані 212383 грн річних за період з 1 січня по 31 травня 2016 року (за 152 дні).

Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши суму нарахованих річних, судом констатується правильність їх обрахунку, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відповідачу нарахована пеня в розмірі 1799111 грн за період з 1 січня по 31 травня 2016 року, у зв'язку з чим суд зазначає, що за статтею 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В даному випадку, нараховуючи неустойку, прокурор та позивач посилаються на положення пункту 5.2. договору про надання фінансової допомоги № 163, яким встановлено наступну відповідальність: «У разі невиконання Товаровиробником умов договору, зазначених у пункті 2.3., Головне управління АПР має право безспірного стягнення боргу із застосуванням штрафних санкцій у вигляді пені - 120 відсотків облікової ставки НБУ».

З викладеної умови договору слідує, що сторонами не визначено розміру пені, яка підлягала б стягненню у випадку несвоєчасного або неповного виконання зобов'язання відповідачем, оскільки відсутні істотні умови для такого визначення, а саме: період нарахування та сума, від якої здійснюється таке нарахування, що унеможливлює застосування відповідної формули для обрахунку.

Відсутність визначення розміру пені та порядку обрахунку унеможливлює її нарахування, оскільки, фактично, вона договором не передбачена, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені є не правомірними та не підлягають задоволенню.

Відносно поданого відповідачем клопотання про надання розстрочки суд зазначає наступне.

За змістом статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип свободи договору декларується в статтях 3, 627 Цивільного кодексу України. Разом з тим, здійснення особами цивільних прав певним чином обмежується. Зокрема, згідно статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, а відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На розсуд суду, контекст справедливості полягає також у тому, що розстрочка повинна бути найменш обтяжлива не тільки для боржника, але й для стягувача.

Вирішуючи питання поданого клопотання про розстрочку, суд зазначає, що згідно зі статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, серед яких викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Зокрема,

1) Згідно з Висновком Торгово-промислової палати України від 09.03.2010 № 612 внаслідок сильних морозів у період з 23 по 27 січня 2010 року на земельних ділянках відповідача на площі 578,2 га загинули вічка винограду на 45%, бруньки абрикосу на площі 208,4 га на 70% та бруньки персика на площі 131,1 га на 72%.

2) Відповідно до Висновку Торгово-промислової палати України від 27.03.2012 № 632/05-4 підтверджено, що станом на 07.03.2012 несприятливі погодні умови, а саме різкі зміни кліматичних умов на півдні України у зимовий період 2012року - критичний мінімум температури повітря на ґрунті, тривалий її вплив на насадження, посилення швидкості вітру до штормових позначок, зниження загартування насаджень, зумовленого попереднім теплим періодом, стали причиною загибелі вічка винограду на площі 148,4 га на 70 %; генеративних бруньок багаторічних насаджень винограду на 91% на площі 429,8 га; абрикосу плодоносного на площі 208,4 га на 90,3%; персику плодоносного на площі 133,4 га на 92,8%; черешні плодоносної на площі 70 га на 61,1%.

Наказом Міністерства агропромислової політики та продовольства України № 234 від 01.04.2013 В«Про надання згоди на списання багаторічних насадженьВ» ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" надано згоду на списання виноградників згідно з додатком № 10 на площі 429,8 га, залишковою вартістю 24539358,01 грн.

3) За Висновком Торгово-промислової палати України від 25.04.2013 № 846/05-4 підтверджено, що станом на 13.04.2013 внаслідок несприятливих погодних умов на садових площах ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" було пошкоджено генеративних бруньок абрикосу плодоносного на площі 208,4 га на 30,2 %; персику плодоносного на площі 104,6 га на 24,5%, черешні плодоносної на площі 58 га на 30%.

4) Висновком Торгово-промислової палати України від 05.06.2014 № 1420/05-4 підтверджено пошкодження та загибель врожаю на садових площах ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" кісточкових плодових дерев: абрикосу плодоносного на площі 143,8 га (40%), черешні плодоносної на площі 58 га (73%).

5) Сертифікатом Херсонської торгово-промислової палати № 4695 від 08.07.2015 підтверджено часткову загибель бруньок у кісточкових плодових дерев - абрикосу та персику, відповідно на площах 69,94 га (85%) та 104,6 га (62%).

6) Сертифікатом Херсонської торгово-промислової палати № 27.01-04/07-678 від 01.08.2016 підтверджено часткову загибель багаторічних насаджень персику на площі 46 га (85%).

З викладених Висновків та Сертифікатів вбачається, що протягом 2010, 2012 - 2016 років на земельних ділянках ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" зафіксовано форс - мажорні обставин, які спричинили втрату як врожаїв, так і багаторічних насаджень, що були основними фондами підприємства та забезпечували отримання прибутків.

Поряд з цим, з аналізу основних показників фінансово-господарського стану підприємства, які зафіксовані у таблиці про Основні показники за 2009-2015 роки, а також ОСОБА_4 об'єднаної державної фінансової інспекції № 41-27/10 від 11.12.2015 вбачається, що

1) на підприємстві відбулося значне скорочення середньої чисельності працівників на 209 осіб та відповідно фонду оплати праці - на 4091000 грн;

2) зменшилися довгострокові зобов'язання на 15494000 грн з одночасним збільшенням короткострокових кредитів на 9500000 грн;

3) значно збільшилася поточна кредиторська заборгованість на 44791000 грн;

4) має місце непокритий збиток 64698000 грн;

5) коефіцієнт загальної ліквідності, який характеризує рівень достатності оборотних засобів для задоволення поточних зобов'язань зменшився з 0,96 до 0,31;

6) зменшився коефіцієнт швидкої ліквідності від 0,64 до 0,24, фактично у 2015 році він склав 0,24;

7) низьким є рівень абсолютної ліквідності - у 2015 році значення його становить 0,004.

Названі показники свідчать про погіршення фінансового становища підприємства та вказують на неможливість його розрахунку за своїми зобов'язаннями, в тому числі і на виконання судового рішення.

Проте, відповідач, основуючись на сукупності власних уявлень та комплексі правових аргументів, вказує, що він спроможний виконати рішення суду після завершення сезонних щорічних циклів вирощування пізніх сільськогосподарських культур, тобто щорічно до 1 листопада.

При вирішенні клопотання, суд також враховує, що трудовий колектив підприємства складає більше 100 осіб, а тому має соціальну значущість для регіону, оскільки забезпечує зайнятість на виробництві та доходність досить значної кількості жителів смт. Дніпряни. Примусове стягнення боргу в межах виконавчого провадження у повній сумі заборгованості призведе до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна підприємства, в тому числі виробничого обладнання, що стане наслідком припинення виробництва, фактичного банкрутства та його ліквідації, звільнення працівників.

Суд також враховує, що збитковість господарської діяльності підприємства та, відповідно, прострочення виконання фінансових зобов'язань виникли з об'єктивних, незалежних від нього причин - форс-мажорних обставин.

На підставі викладеного суд констатує, що вказані обставини ускладнять виконання рішення суду на даний час та зроблять неможливим його виконання пізніше через можливе банкрутство підприємства, яке, за умови початку примусового стягнення, невідкладно настане, а тому клопотання про надання розстрочки підлягає частковому задоволенню, а саме на п'ять років рівнозначними щорічними сплатами по 3442476,60 грн до 1 листопада кожного року.

При цьому суд звертає увагу заявника на необхідність добросовісного підходу до наданої судом відстрочки, а також докладання максимуму зусиль та засобів для його виконання починаючи з даного часу.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судовий збір у розмірі 206700 грн, що обрахований як 150 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2016 року (1378 грн) покладається на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтара» «Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна» (74987 Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. 1 Травня, 8; ідентифікаційний код 24951177) на користь Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (73000 м. Херсо, проспект Ушакова, 47; ідентифікаційний код 33824007) - 17000000 грн основної заборгованості та 212383 грн річних з розстрочкою на п'ять років шляхом щорічної сплати 3442476,60 грн за наступним графіком: 1) 3442476,60 грн до 1 листопада 2017 року, 2) 3442476,60 грн до 1 листопада 2018 року, 3) 3442476,60 грн до 1 листопада 2019 року, 4) 3442476,60 грн до 1 листопада 2020 року, 5) 3442476,60 грн до 1 листопада 2021 року.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтара» «Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна» (74987 Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. 1 Травня, 8; ідентифікаційний код 24951177) на користь Державного бюджету України (із зарахуванням коштів за реквізитами: розрахунковий рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 206700 грн судового збору.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису повного рішення - 23 вересня 2016 року

Суддя М.К. Закурін