Рішення

від 21.09.2016 по справі 263/10093/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/10093/16-ц

Провадження № 2/263/2445/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. МаріупольДонецької області

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Скрипниченко Т.І. при секретарі Таушан О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась у серпні 2016 року до суду із позовом до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування, яким просила визнати за нею право власності на частку земельної ділянки, як на спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 28.12.2012 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28.12.2012 року померла ії мати ОСОБА_3, за своє життя мати заповіт не склада, тому відкрилась спадщина за законом для спадкоємців першої черги. Позивач прийняла спадщину згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України, як неповнолітня особа після смерті матері у вигляді 2/3 частки житлового будинку №4 по провулку Нарвському у м.Маріуполі, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 09.12.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 Але постановою вказаного приватного нотаріуса від 09.12.2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки, яка розташована під зазначеним будинком, оскільки за життя її мати не провела державну реєстрацію права власності на вказану частку зазначеної земельної ділянки, яку вона в свою чергу успадкувала після померлого чоловіка ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.09.2011 року. Зазначені обставии позбавляють позивача оформити право власності на зазначене спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3

Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, в якої також вказав, що не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задовленню з наступних підстав.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розгляд і вирішення справ в судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1-3 ст.10 ЦПК України).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія І-НО № 657138, виданого 31.12.2012 року Жовтневим відділом державної РАЦС Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 померла 28.12.2012 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серія І-НО № 024862, виданого 23.01.1998 року Жовтневим відділом РАЦС м.Маріуполя Донецькій області, батьками ОСОБА_1 є: батько ОСОБА_5, мати ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.12.2015 року по реєстру №2365 частним нотаріусом Маріупольского міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді 2/3 частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,0491 га кадастровий номер 1412300000:04:002:0140по пров.Нарвському, № 4 у м.Маріуполі після смерті матері ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.09.2011 року по реєстру №8-1918 державним нотаріусом Першої маріупольскої державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_3 (2/3 частки) та ОСОБА_1 (1/3 частки) успадкували спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0491 га кадастровий номер 1412300000:04:002:0140по пров.Нарвському, № 4 у м.Маріуполі після смерті ОСОБА_5, який помер 12.08.2010 року.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ДН №080647, виданого Маріупольською міською радою 22.06.2004 року на підставі рішення виконкому Маріупольскої міської ради від 17.03.2004 року №128/6 ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 0,0491 га, кадастровий номер 1412300000:04:002:0140,по пров.Нарвському, №4 у м.Маріуполі Донецької області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд .

Відповідно до витяга НВ-1402076422016 від 27.07.2016 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0491 га по пров.Нарвському, 4 в м.Маріуполі зареєстроване вцілому за ОСОБА_5 на підставі державного акту серія ДН №080647 від 22.06.2004 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №64776899 від 01.08.2016 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0491 га по пров.Нарвському, 4 в м. Маріуполі на підставі свідоцтва по право на спадщину за законом, виданого 07.09.2011 року державним нотаріусом ОСОБА_6

Постановою приватного нотаріуса Маріупольского міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 від 09.12.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,0491 га кадастровий номер 1412300000:04:002:0140за адресою по пров.Нарвський, № 4 у м.Маріуполі, оскільки відсутня державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на зазначену частку земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.09.2011 року, виданого після смерті чоловіка ОСОБА_5

Відповідно до положень ст.ст. 1217, 1296 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач як спадкоємць першої черги за законом виконав усі передбачені Законом дії щодо прийняття спадщини після смерті матері в строки визначені законом. Усунути перешкоди в оформленні і отриманні свідоцтва про право на спадщину у вигляді 2/3 частки зазначеної земельної ділянки позивач самостійно не має можливості.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, їз збереженням її цільового призначення.

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), дло інших осбі (спадкоємців).

Згідно положеньст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права влсності на земельні ділянки на підставі, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини;) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини - день смерті особи (ст.ст. 1218, 1220 ЦК України).

Позивач після смерті матері у встановленому порядку прийняла спадщину та звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, де отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену частку земельної ділянки.

Згідно копії спадкової справи наданої приватним нотаріусом ОСОБА_4 до майна померлої ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на користь позивачки.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що позивач просить визнати за нею право власності на 2/3 частки земельної ділянки, яка належала її матері за життя на підставі права власності в порядку спадкування після смерті чоловіка. Відмова нотаріуса в видачі свідоцтва на право на спадщину порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.

Відповідно вимогам п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно вимогам ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що іншого способу захистити свої права власності у позивача не має, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на 2/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер 1412300000:04:002:0140, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), загальною площею 0,0491 га, яка розташована за адресою провулок Нарвський за номером 4 у м.Маріуполі Донецької області, в порядку спадкування за законом після померлої 28.12.2012 року ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.І.Скрипниченко