Справа № 324/23/15-ц
Провадження № 2/324/198/2015
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2015 р. м.Пологи
Пологівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Лінник Г.О., при секретарі Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пологи цивільну справу за позовом ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" до ТОВ "Біополекс", ОСОБА_2 про додаткове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
До Пологівського районного суду надійшла позовна заява ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ТОВ «Біополекс» про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Біополекс» 21 березня 2014 року, укладено кредитний договір № 010/17-08/120. Згідно умов даного кредитного договору кредит надавався у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 167208,22 гривень строком до «10» березня 2015 року із сплатою 24% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором.Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3.1. Кредитного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника для погашення заборгованості іншого кредиту.ТОВ «Біополекс» зобов'язалося щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 10.03.2015 року. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біополекс» зобов'язався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 24% річних. ТОВ «Біополекс» не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв'язку з чим станом на 02.12.2014 року заборгованість по кредиту становить 165126,02 грн., з яких прострочена сума боргу складає 106 880,61 грн. 21 березня 2014 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки, де останній виступив поручителем вище вказаного кредитного договору.
В судове засідання з’явився представник позивача за дорученням №413/13-Н ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Біополекс» у судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.
Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_3 який наполягає на позовних вимогах та думку відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_5 які просять позов задовольнити частково відмовивши у позові в частині солідарного стягнення коштів з ОСОБА_4 посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, у зв’язку з припиненням дії договору поруки, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
12.01.2015 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором який 21 березня 2014 року укладено між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Біополекс». ТОВ «Біополекс» зобов'язалося щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 10.03.2015 року. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біополекс» зобов'язався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 24% річних. Вище вказані обов’язки Товариство з обмеженою відповідальністю «Біополекс» не виконує. Станом на 02.12.2014 року заборгованість по кредиту становить 165 126,02 грн., з яких прострочена сума боргу складає 106 880,61 грн. Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний виплачувати відсотки від суми займу щомісячно до дня повернення позики, при відсутності іншої домовленості.
Згідно ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п. 11.2.1. Кредитного договору, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту та погашення відсотків, станом на 02.12.2014 року, становить 10 481,29 гривень.
Вище зазначене підтверджується розрахунком заборгованості станом на 02.12.2014року.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, серед іншого, - укладення договорів та інших правочинів.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору. Невиконання Відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін, надає право Позивачу вимагати від них вчинення цих дій у судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Таким чином вимоги позивача в частині стягнення коштів за кредитним договором з урахування пені є обґрунтованими у зв’язку із чим підлягають задоволенню.
В забезпечення належного виконання ТОВ «БІОПОЛЕКС», умов кредитного договору було укладено Договір поруки № 012/17-08/121 від 21.03.2014 р. (далі - договір поруки), згідно якого ОСОБА_2 виступив поручителем Відповідача і взяв на себе зобов'язання перед банком ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" відповідати по зобов'язанням ТОВ «БІОПОЛЕКС», що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов’язань боржника за кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості, перший платіж. позичальник повинен був здійснити до 20.04.2015 року, таким чином вказана дата є днем настання основного зобов’язання.
Позичальник, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Біополекс», з часу виникнення заборгованості протягом шести місяців не направила поручителю ОСОБА_2 свої вимоги щодо несплати основним боржником зобов’язань за кредитом.
Як, вбачається з матеріалів справи, (а.с. 23) таку вимогу, на ім’я поручителя ОСОБА_2 банк направив лише 29.10.2014 року, тобто після спливу шести місяців від дня настання основного зобов’язання.
Пред'явленням вимоги до поручителя є також пред'явлення до нього позову, однак позивач звернувся до суду з даним позовом лише 12.01.2015 року.
Згідно п. 24 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, зі змінами внесеними Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07.02.2014 року, При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Крім того, стосовно спливу строку дії поруки, позиція Верховного суду України, викладена у постанові судової палати у цивільних та господарських справах ВСУ від 23.05.2012 року, де зазначено про те, що умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов’язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
У Договорі поруки, не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється.
Таким чином у Договорі поруки не встановлена точна дата строку припинення договору.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов’язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Днем настання строку виконання основного зобов’язання необхідно вважати днем можливості пред’явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені, який настав 20.04.2015 року, коли позичальник не виконав свої зобов’язання щодо чергового платежу за кредитом.
Вимоги ж до поручителя кредитор пред’явив у своєму листі від 29.10.2014 року та звернувся до суду 12.01.2015 року. Перша та друга вимога кредитора пред’явлена після спливу шести місяців.
Таким чином договір поруки є припиненим, у зв’язку із чим вимоги позивача в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 коштів за кредитом задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 208,209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ТОВ «Біополекс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Біополекс» кошти за кредитним договором «010/17-08/120 від 21.03.2014 року в розмірі 203077 (двісті три тисячі сімдесят сім) грн. 04 коп., та понесені судові витрати в розмірі 2030 (дві тисячі тридцять) грн. 77 коп..
В частині солідарного стягнення коштів з ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його винесення.
Суддя:
Суд | Пологівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2015 |
Оприлюднено | 28.09.2016 |
Номер документу | 61509610 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пологівський районний суд Запорізької області
Лінник Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні