Рішення

від 22.09.2016 по справі 575/818/16-ц

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/818/16-ц

Провадження № 2/575/287/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. смт. Велика Писарівка

ОСОБА_1 районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря - Доценко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.В.Писарівка справу за цивільним позовом ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Сумської області, третя особа: відділ Держгеокадастру у Великописарівському районі, про визнання права власності на спадщину за законом , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Сумської області, третя особа: відділ Держгеокадастру у Великописарівському районі, про визнання права власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 12.02.2009 року в м.Гадяч Полтавської області , на земельну ділянку загальною площею 2,3626 га відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 074487 від 10.09.2004 року. Позивач являється спадкоємцем за законом першої черги вказаного спадкового майна, однак оформити спадкові права в нотаріальному порядку не має можливості, оскільки втрачений правовстановлюючий документ. У зв'язку з викладеним позивач просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач не з'явилася.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача - Дмитрівської сільської ради ОСОБА_1 району - у судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог позивача не заперечує.

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області- у судовому засіданні присутнім не був, надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2009 року в м.Гадяч Полтавської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 125036 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 2,3626 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,9694 га, кадастровий номер 5921281300:15:003:0006, експертна грошова оцінка 22652,00 грн., та площею 0,3932 га, кадастровий номер 5921281300:13:004:0090, експертна грошова оцінка 4523,00 грн., відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 074487 від 10.09.2004 року (а.с.10-15).

З довідки виконкому Дмитрівської сільської ради ОСОБА_1 району (а.с.21) вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_4, яка померла 12.02.2009 року, не посвідчувався, що підтверджується також Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 45113370 від 16.09.2016 року (а.с.43).

Відповідно до ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом. При цьому, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України (ст.1258 ЦК).

Відповідно до повідомлення ОСОБА_1 РДНК (а.с.42) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 45113374 від 16.09.2016 року після смерті ОСОБА_4, яка померла 12.02.2009 року , ОСОБА_1 РДНК 12.08.2016 року за №118 за заявою ОСОБА_2 відкрита, свідоцтво про право на вказану вище частину спадкового майна не видавалось (а.с. 44).

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем за законом першої черги як рідна донька померлої, їх родинні стосунки підтверджуються відповідними матеріалами справи (а.с.19,20).

Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.23 Постанови ПВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК , та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

У зв'язку із втратою правовстановлюючого документа (Державного акту) одержати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості, що підтверджується інформацією завідувача ОСОБА_1 РДНК ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2016 року (а.с.9).

Втрата Державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 074487 від 10.09.2004 року підтверджується оголошенням у місцевій газеті «Ворскла» № 48 від 11.06.2016 року, що мається в матеріалах справи (а.с.23-24).

Зі статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, за умови прийняття позивачем ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_4 у встановлений законом строк та спосіб, а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що право власності позивача на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання.

керуючись ст.ст. 1218,1223,1258,1261,1268 ЦК України,

ст.ст. 10,60,212,213,214,215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 12.02.2009 року в м.Гадяч Гадяцького району Полтавської області, на земельну ділянку загальною площею 2,3626 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,9694 га, кадастровий номер 5921281300:15:003:0006, експертна грошова оцінка 22652,00 грн., та площею 0,3932 га, кадастровий номер 5921281300:13:004:0090, експертна грошова оцінка 4523,00 грн., відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 074487 від 10.09.2004 року, розташовані на території Дмитрівської сільської ради В.Писарівського району Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через ОСОБА_1 районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 вересня 2016 року.

Суддя : А.І.Савєльєва