Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2016 р. Справа №805/2570/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 13:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.,
при секретарі Нестеренко Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕК-ПЛЮС” до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги №1171-17 від 07.07.2016 року про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 4 501,05 грн, мотивуючи вимоги тим, що податковим органом було неправомірно винесено податкову вимогу, оскільки підприємство здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, у відповідності до чого Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” його звільнено від орендної плати.
Відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого зазначає, що податковим органом правомірно сформовано податкову вимогу, оскільки позивач зобов'язаний здійснювати сплату своєчасно, однак зобов'язання зі сплати податків та зборів ним не виконується. Зазначає, що Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” дійсно платників звільнено від орендної плати, однак, належним документом підтверджуючим настання обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати. Крім того, зазначає, що звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплати ним податку та збору в меншому розмірі здійснюється за наявності підстав передбачених п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України та є податковою пільгою.
Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву, відповідно до якої підтримує позовні вимоги в повному обсязі, розгляд справи просить провести без участі представника.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав додаткові заперечення та просить відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки позивачем надана податкова звітність у вигляді податкової декларації з плати за землю за 2016 рік(уточнена), якою зменшено зобов'язання з плати за землю, у зв'язку з чим погашено податковий борг та сформована переплата у сумі 1999,80 грн, отже, відповідно до п.п.60.1.1 ст. 60 ПК України, податкова вимога №1171-17 від 07.07.2016 року вважається відкликаною.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АЕК-ПЛЮС” (код ЄДРПОУ 38660561, вул. Карла Маркса,4, м. Слов'янська Донецької області, 84122 ), пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації юридичних осіб 28.05.2013 року, номер запису: 12771020000002294, зазначене підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України.
Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Судом встановлено, що 02.07.2015 року між Слов'янською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, комерційного використання розташованої по вул. Карла Маркса, 27А м. Слов'янська. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0481 га.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, що також визначено ст.. 16 ПК України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно ст. 269 ПК України, платники земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У відповідності до ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до вимог ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 286.2. статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 ПК України.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, самостійно задекларована та добровільно не сплачена позивачем сума узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, набула статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС була сформована та направлена на адресу позивача податкова вимога № 1171-17 від 07.07.2016 року. Про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 4501,05 грн.
Відповідачем у додаткових запереченнях по справі зазначено та надані докази на підтвердження обґрунтованості заперечення, що позивачем 13.09.2016 року до податкового органу була подана уточнена податкова декларація з плати за землю за 2016 рік, якою зменшено зобов'язання з плати за землю. У зв'язку з наданням уточненої звітності погашено податковий борг у сумі 4 501,05 грн та сформована переплата у сумі 1999,80 грн.
У відповідності до пп.60.1.1. ч. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Отже, відповідно до п.п.60.1.1 ст. 60 ПК України, спірна податкова вимога №1171-17 від 07.07.2016 року вважається відкликаною 13.09.2016 року, у відповідності до чого не створює для позивача правових наслідків.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що акти державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Завдання адміністративного судочинства, полягає, зокрема, у поновленні судом порушених суб'єктивних прав, а тому передумовою надання судового захисту є встановлення об'єкту - порушеного права.
З урахуванням вищевикладеного, в межах заявленої позовної вимоги, станом на час розгляду справи, відсутній об'єкт судового захисту та необхідність у поновленні прав позивача в цій частині, оскільки негативні наслідки для позивача спричиняла податкова вимога та самостійне погашення податкового боргу, спричинило її відкликання, що є достатнім та повним поновленням порушених прав позивача в межах спірних правовідносин.
З огляду на зазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕК-ПЛЮС” про скасування податкової вимоги №1171-17 від 07.07.2016 року не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України .
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені адміністартивного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕК-ПЛЮС” до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги – відмовити.
Повний текст постанови виготовлено 23.09.2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Христофоров А.Б.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2016 |
Оприлюднено | 28.09.2016 |
Номер документу | 61521594 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Христофоров А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні