Рішення

від 15.09.2016 по справі 906/708/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" вересня 2016 р. Справа № 906/708/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №10 від 01.07.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник (наказ №682-то від 03.06.2016).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до Відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі

про стягнення 137304,80 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 137304,80 грн. заборгованості, з яких: 70200,00 грн. основного боргу, 61846,20 грн. інфляційні, 5258,60 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 між Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець/позивач) та Відділом Держгеокадастру в Андрушівському районі (замовник/відповідач) укладено договір №3 на складання технічної документації з землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації землі (а.с. 12-15), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню протягом 2013 року робіт із складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель на території Андрушівського району Житомирської області (п.п. 1.1. договору).

Метою виконання робіт є інвентаризація земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Бердичівського району Житомирської області загальною площею 830,00 га та складання за їх результатами технічної документації із землеустрою (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору, загальна вартість робіт за цим договором становить 99600,00 гривень, у тому числі ПДВ - 16600,00 гривень.

Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 4).

Згідно п.п. 2.2. договору, оплата робіт здійснюється:

- у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого рахунку в межах 30 відсотків загальної вартості цього договору (абзац 15 підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти") на термін не більше одного місяця;

- згідно акту наданих послуг, після завершення відповідного етапу виконаних робіт;

- шляхом перерахування вартості фактично виконаних робіт, визначених у акті здавання-приймання, із зазначенням кількості та площі проінвентаризованих земельних ділянок та кількості переданих документацій із землеустрою, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи" на 2013 рік.

Відповідно до п.п. 2.4. договору, розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі.

Згідно п.п. 9.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20 грудня 2013 року або до повного виконання сторонами зобов'язань.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 70200,00 грн., що підтверджується карткою розрахунку позивача (а.с. 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення 70200,00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розміри інфляційних нарахувань та 3 % річних становлять, відповідно, 61846,20 грн. та 5258,60 грн. (а.с.10-11).

Розрахунки вірні та відповідають чинному законодавству, а вимоги є обґрунтованими.

Також слід зазначити, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву, посилаючись на ч. 1 ст. 47, ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України зазначив, що відповідач є державною установою, що 100% фінансується з державного бюджету та, що воно не займається виробничою діяльністю та не надає платних послуг, не має інших джерел фінансування, крім державного бюджету.

Також представник відповідача зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а відповідно до пунктів 24, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Крім того, зауважила, що відповідач фінансується виключно з державного бюджету та, що будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені ним для виплат, оскільки це суперечить чинному бюджетному законодавству.

Господарський суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Також, норма ст. 625 ЦК України встановлює правило, згідно з яким не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.12р. у справі № 11/446, яка згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі Житомирської області (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, пл. Т.Г. Шевченка, 1, ід. код 40114314)

- на користь Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (10002, м. Житомир, вул. Довженка 45, ід. код 00698236) 70200,00 грн. основного боргу, 61846,20 грн. інфляційних, 5258,60 грн. 3% річних, а також 1378,00и грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.09.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.