ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.09.2016 Справа № 905/2258/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовомДержавного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82)»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техпромекспорт»
простягнення 89109,06грн.
за участю представників:
від позивачане з'явився;
від відповідачане з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82)» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техпромекспорт» основного боргу у розмірі 83240,28грн., пені у розмірі 41,96грн., штрафу у розмірі 5826,82грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №76 від 07.05.2013, №120 від 01.07.2013, №133 – Г від 15.08.2013 в частині оплати виконаних позивачем робіт та вартості отриманих товарів.
На підтвердження вищезазначених обставин, позивач надає належним чином засвідчені копії наступних документів: договорів №76 від 07.05.2013, №120 від 01.07.2013, №133 – Г від 15.08.2013, специфікацій №1 від 07.05.2013 на суму 105000,00грн., №2 від 30.08.2013 на суму 4010,40грн., №1 від 01.07.2013 на суму 23650,00грн., №1 від 15.08.2013 на суму 48170,16грн., №1 від 15.08.2013 на суму 58254,86грн., накладних №241 від 24.07.2013 на суму 4515,00грн., №243 від 25.07.2013 на суму 4515,00грн., №248 від 27.07.2013 на суму 5085,00грн., №261 від 01.08.2013 на суму 2575,00грн., №271 від 06.08.2013 на суму 1462,50грн., №283 від 15.08.2013 на суму 1712,50грн., №292 від 29.08.2013 на суму 3785,00грн., №297 від 02.09.2013 на суму 4010,40грн., №298 від 03.09.2013 на суму 15953,81грн., №307 від 06.09.2013 на суму 15085,74грн., №335 від 30.09.2013 на суму 27215,33грн., рахунків №202 від 24.07.2013 на суму 4515,00грн., №203 від 25.07.2013 на суму 4515,00грн., №206 від 27.07.2013 на суму 5085,00грн., №217 від 01.08.2013 на суму 2575,00грн., від 06.08.2013 на суму 1462,50грн., №30/236 від 15.08.2013 1712,50грн., №247 від 29.08.2013 на суму 3785,00грн., №251 від 02.09.2013 на суму 4010,40грн., № 252 від 03.09.2013 на суму 15953,81грн., №258 від 06.09.2013 на суму 15085,74грн., №282 від 30.09.2013 на суму 27215,33грн., актів виконаних робіт, від 24.07.2016 на суму 4515,00грн., від 25.07.2013 на суму 4515,00грн., від 27.07.2013 на суму 5085,00грн., від 02.08.2013 на суму 2575,00грн., від 06.08.2013 на суму 1462,50грн., від 29.08.2013 на суму 3785,00грн., від 02.09.2013 на суму 4010,40грн., від 03.09.2013 на суму 15953,81грн., від 06.09.2013 на суму 15085,74грн., від 06.09.2013 на суму 15085,74грн., від 30.09.2013 на суму 27215,33грн., довіреностей №51 від 06.08.2013, №52 від 15.08.2013, №55 від 29.08.2013, №58 від 02.09.2013, 360 від 03.09.2013, 359 від 06.09.2013, №61 від 30.09.2013.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.07.2016 порушено провадження та призначено справи до розгляду.
Позивач у судове засідання, призначене на 20.09.2016, не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Разом з тим, через канцелярію суду, надав витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи без його участі, яке судом задоволене судом.
Відповідач у судове засідання 20.09.2016 не з'явився, відзив на позов не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Між Державним підприємством «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82)» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тепромекспорт» (замовник, відповідач) підписані договори №76 від 07.05.2013, №120Г від 01.07.2013, №133 – Г від 15.08.2013.
За умовами договору №76 від 07.05.2013 (далі – договір-1) замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити з сировини замовника (назва та асортимент) яких вказана у специфікації №1 до договору, яка є невід'ємною частиною даного договору, у відповідності з технічною документацією, наданою замовником, що іменується надалі продукцією, в кількості та по ціні, вказаними у специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами договору. Замовник зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити вартість робіт, пов'язаних з її виготовленням (п.1.1 договору-1).
Між сторонами підписані специфікації до договору №76 від 07.05.2013, а саме №1 від 07.05.2013 та №2 від 30.08.2013. Умовами специфікації №1 визначена назва послуг: послуги з виготовлення деталей газоповітряходу у кількості 70т, за ціною без ПДВ 1250,00грн., на загальну суму 105000,00грн. Умовами специфікації №2 визначена назва послуг: послуги з виготовлення труби ф1420 L – 6мм у кількості 2шт/3,342т, за ціною без ПДВ 1000,00грн., на загальну суму 3342,00грн.
Відповідно до п.2.1. договору-1 виготовлення металовиробів здійснюється з сировини замовника, назва (асортимент), кількість та якість якого вказана в актах приймання – передачі до даного договору.
Згідно з п.3.2. договору-1 приймання – передача металовиробів здійснюється на умовах – EXW склад постачальника (ПГТ Острое, вул.Погранична,1), відповідно «ІНКОТНРМС - 2000» про що складається акт за участю представників сторін.
Відповідно до п.3.3. договору-1 замовник зобов'язаний прийняти металовироби та підписати акт виконаних робіт. Якщо в процесі приймання будуть виявлені які – небудь недоліки, то це повинно бути відображено у акті.
Згідно до п.3.6. договору-1 виконавець зобов'язаний надати замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні документи, сертифікат якості, сертифікат відповідності.
Відповідно до п.4.1. договору-1 ціна послуг по виготовленню продукції встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях/ додатках до діючого договору.
Згідно з п.4.2 до договору-1 розрахунки за поставлену продукцію по договору здійснюються замовником в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих постачальником рахунків – фактури на кожну окрему партію продукції на умовах 100% передоплати. Загальна вартість договору визначається на підставі сум, вказаних у специфікації до договору, підписаних виконавцем і замовником (п.4.3. договору-1).
Договір-1 вступає в закону силу з моменту (дати) його підписання сторонами. Сторони встановлюють, що дата припинення строку дії договору здійснюється наступним чином: при належному виконанні двома сторонами своїх зобов'язань датою припинення дії договору вважається 31.12.2013, а у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань, датою припинення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору№76 підписана сторонами, скріплена печатками їх підприємств та наявна в матеріалах справи.
На виконання вказаного договору позивачем виконані роботи з виготовлення деталей газоповітряходу, що підтверджується актом виконаних робіт від 24.07.2013, рахунком №202 на суму 4515,00грн., накладною №241 на суму 4515,00грн., актом виконаних робіт від 25.07.2013, рахунком №203 на суму 4515,00грн., накладною №243 на суму 4515,000грн., актом виконаних робіт від 27.07.2013, рахунком №206 на суму 5085,00грн., накладною №248 на суму 5085,00грн., актом виконаних робіт від 02.09.2013, накладною №297 від 02.09.2013 на суму 4010,40грн., рахунком №251 від 02.09.2013 на суму 4010,00грн. Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, лише на суму 2675,00грн. відповідно до рахунку №202. Отже, у відповідача перед позивачем за договором №76 від 07.05.2013 утворилася заборгованість у розмірі 15450,40грн.
За умовами договору №120Г від 01.07.2013 (далі – договір-2) замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з виготовлення деталей компенсаторів (металовиробів) з сировини замовника в кількості та по ціні, вказаними у специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами, у відповідності до технічної документації, наданою замовником.(п.1.1 договору-2).
Між сторонами підписана специфікації до договору №120Г від 01.07.2013, а саме №1 від 01.07.2013. Умовами специфікації №1 визначена назва послуг: послуги з виготовлення деталей компенсатору у кількості 9,46т, за ціною без ПДВ 2083,3333грн., на загальну суму 23650,00грн.
Відповідно до п.2.1. договору-2 виготовлення металовиробів здійснюється з сировини замовника, назва (асортимент), кількість та якість якого вказана в актах приймання – передачі до даного договору.
Згідно з п.3.2. договору-2 приймання – передача металовиробів здійснюється на умовах – EXW склад постачальника (ПГТ Острое, вул.Погранична,1), відповідно «ІНКОТНРМС - 2000» про що складається акт за участю представників сторін.
Відповідно до п.3.3. договору-1 замовник зобов'язаний прийняти металовироби та підписати акт виконаних робіт. Якщо в процесі приймання будуть виявлені які – небудь недоліки, то це повинно бути відображено у акті.
Згідно до п.3.6. договору-1 виконавець зобов'язаний надати замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні документи, сертифікат якості, сертифікат відповідності.
Відповідно до п.4.1. договору-2 ціна продукції встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях/ додатках до діючого договору.
Згідно з п.4.2 до договору-2 розрахунки за поставлену продукцію по договору здійснюються замовником в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих постачальником рахунків – фактури на кожну окрему партію продукції на умовах 100% передоплати. Загальна вартість договору визначається на підставі сум, вказаних у специфікації до договору, підписаних виконавцем і замовником, та складає 23650,00грн. з ПДВ (п.4.3. договору-2).
Договір-2 вступає в закону силу з моменту (дати) його підписання сторонами. Сторони встановлюють, що дата припинення строку дії договору здійснюється наступним чином: при належному виконанні двома сторонами своїх зобов'язань датою припинення дії договорувважається 31.12.2013, а у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань, датою припинення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №120Г підписана сторонами, скріплена печатками їх підприємств та наявна в матеріалах справи.
На виконання умов договору позивач виготовив для відповідача деталі компенсаторів, що підтверджується актом виконаних робіт від 02.08.2013, рахунком №217 на суму 2575,00грн., накладною №261 на суму 2575,00грн., актом виконаних робіт від 06.08.2013, рахунком №227 на суму 1462,50грн., накладною №271 на суму 1462,50грн., накладною №283 від 15.08.2013 на суму 1712,50грн., рахунком №30/236 від 15.08.2013 на суму 1712,50грн., актом виконаних робіт від 29.08.2013, накладною №292 від 29.08.2013 на суму 3785,00грн., рахунком №247 від 29.08.2013 на суму 3785,00грн. Позивач зазначає, що відповідач за вказані роботи оплати не здійснив, тому у останнього виникла заборгованість у розмірі 9535,00грн.
За умовами договору №133-Г від 15.08.2013 (далі – договір-3) постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію, що поставляється у власність покупця та своєчасно сплачувати її вартість, у відповідності з умовами договору.(п.1.1 договору-3).
Відповідно до п.1.2 договору-3 номенклатура, кількість та ціна продукції узгоджуються в специфікаціях/ додатках, які є невід'ємними частинами договору.
Між сторонами підписані специфікації до договору №133-Г від 15.08.2013, а саме №1 від 15.08.2013. Умовами специфікації №1 визначена назва продукції: компенсатор 250381 у кількості 2шт./1,034т, за ціною без ПДВ 8083,33грн., компенсатор 250380 у кількості 4шт./2,572т, за ціною без ПДВ 8083,33грн., компенсатор 250382 у кількості 2шт./1,36т, за ціною без ПДВ 8083,33грн. на загальну суму 48170,16грн.
Згідно з п.3.1. умови поставки – EXW склад постачальник відповідно «ІНКОТНРМС - 2000» (м.Донецьк, вул.Раціоналізаторів,36), протягом 5 днів після отримання заявки отримувача, якщо інше не узгоджене у відповідних специфікаціях/додатках до договору.
Згідно до п.3.2. договору-3 постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні документи, сертифікат якості, сертифікат відповідності. Датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній, підписаній покупцем (п.3.3. договору-3).
Відповідно до п.4.1. договору-3 ціна продукції встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях/ додатках до діючого договору.
Згідно з п.4.2 до договору-3 розрахунки за поставлену продукцію по договору здійснюються замовником в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих постачальником рахунків – фактури на кожну окрему партію продукції.
Договір-3 вступає в закону силу з моменту (дати) його підписання сторонами. Сторони встановлюють, що дата припинення строку дії договору здійснюється наступним чином: при належному виконанні двома сторонами своїх зобов'язань датою припинення дії договору вважається 31.12.2013, а у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань, датою припинення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №133-Г підписана сторонами, скріплена печатками їх підприємств та наявна в матеріалах справи.
На виконання умов договору №133 – Г від 15.08.2013 позивач передав відповідачу продукцію, про що свідчать наступні документи: акт виконаних робіт від 03.09.2013, накладна №298 від 03.09.2013 на суму 15953,81грн., рахунок №252 від 03.09.2013 на суму 15953,81грн., акт виконаних робіт від 06.09.2013, накладна №307 від 03.09.2013 на суму 15085,74грн., рахунок №258 від 06.09.2013 на суму 15085,74грн., акт виконаних робіт від 30.09.2013, накладна №335 від 30.09.2013 на суму 27215,33грн., рахунок №282 від 30.09.2013 на суму 27215,33грн. У зв'язку з тим, що відповідач за вказану продукцію не розрахувався, то у останнього виникла заборгованість у розмірі 58254,88грн.
Оцінивши зміст вказаних договорів, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що договори №76 від 07.05.2013 та №120Г від 01.07.2013 за своїм змістом та правовою природою є договорами підряду.
Договір підряду підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Саттею 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Оскільки умовами договорів №76 від 07.05.2013 та №120Г від 01.07.2013 передбачена 100% оплата виконаних робіт, а відповідачем здійснена лише часткова оплата у розмірі 2675,00грн., то керуюсь ст. 854 Цивільного кодексу України відповідач зобов‘язаний був здійснити оплату виконаних позивачем робіт з дати її фактичного прийняття відповідачем відповідно до актів виконаних робіт, накладних та рахунків на оплату.
Отже, суд приходить до висновку, що строком оплати за договором №76 від 07.05.2013: відповідно до акту виконаних робіт від 25.07.2013 (рахунок №203, накладна №243) є 25.07.2013; акту виконаних робіт від 24.07.2016 (рахунок №202, накладна №241 ) є 25.07.2013; акту виконаних робіт від 27.07.2013 (рахунок №206, накладна №248) є 29.07.2013 (оскільки 27.07.2013 - не банківський день, строк оплати переноситься на 29.07.2013; акту виконаних робіт від 02.09.2013 (рахунок №251, накладна №297) є 02.09.2013.
Строком оплати за договором №120Г від 01.07.2013: відповідно до акту виконаних робіт від 02.08.2013 (рахунок №217, накладна №261) є 02.08.2013; акту виконаних робіт від 06.08.2013 (накладна №271, рахунок№227) є 06.08.2013; акту виконаних робіт від 29.08.2013 (рахунку №247, накладна №292) є 29.08.2013.
Оцінивши зміст договору №133-Г від 15.08.2013, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Умовами договору №133-Г від 15.08.2013 не визначений чіткий строк оплати.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як роз'яснено у п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Отже, суд приходить до висновку, що строк оплати по договору №133-Г від 15.08.2013 настав в момент передачі товару разом з товаросупровідними документами відповідачу, тобто безпосередньо строк оплати – дата складання накладної та акта виконаних робіт. За таких обставин строком оплати за вказаним договором відповідно до акту виконаних робіт від 03.09.2013 (рахунок №252, накладна №298) є 03.09.2013, акту виконаних робіт від 06.09.2013 (рахунок №258, накладна№307) є 06.09.2013, акту виконаних робіт від 30.09.2013 (рахунок №282, накладна№335) є 30.09.2013.
Всі вищезазначені накладні та акти виконаних робіт підписані відповідачем його представником за довіреністю та наявні в матеріалах справи.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач зазначає, що оскільки відповідач за вказану продукцію та виконані послуги не розрахувався, то станом на момент розгляду справи загальна заборгованість відповідача за договорами №76 від 07.05.2013, №120Г від 01.07.2013, №133-Г від 15.08.2013 складає 83240,28грн.
Відповідач своїм правом не скористався та не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, а матеріали справи не містять доказів оплати останньої.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 83240,28грн. з відповідача за договорами №76 від 07.05.2013, №120Г від 01.07.2013, №133-Г від 15.08.2013 є доведеним та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 41,96грн., штраф у розмірі 5826,82грн.
Відповідно до п.5.1 договорів №76 від 07.05.2013, №120Г від 01.07.2013, №133-Г від 15.08.2013 у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін прийнятих на себе зобов'язань, винувата сторона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами діючого договору.
Умовами договорів №76 від 07.05.2013, №120Г від 01.07.2013 встановлений строк оплати: 100 % передоплати.
У зв'язку з тим, що відповідач за продукцію своєчасно не розрахувався, то позивач нараховує пеню відповідно до накладної №241 та рахунку №202 за період з 24.07.2013 по 24.01.2014 у розмірі 0,92грн., до накладної №243 та рахунку №202 за період з 25.07.2013 по 25.01.2014 у розмірі 2,28грн., до накладної №248 та рахунку №206 за період з 27.07.2013 по 27.01.2014 у розмірі 2,56грн., до накладної №261 та рахунку №217 за період з 01.08.2013 по 01.02.2014 у розмірі 1,30грн., до накладної №271 та рахунку №227 за період з 06.08.2013 по 06.02.2014 у розмірі 0,74грн., до накладної №283 та рахунку №30/236 за період з 15.08.2013 по 15.02.2014 у розмірі 0,86грн., до накладної №292 та рахунку №247 за період з 29.08.2013 по 29.02.2014 у розмірі 1,91грн., до накладної №297 та рахунку №251 за період з 02.09.2013 по 02.03.2014 у розмірі 2,02грн., до накладної №298 та рахунку №252 за період з 03.09.2013 по 03.03.2014 у розмірі 8,04грн., до накладної №307 та рахунку №258 за період з 06.09.2013 по 06.03.2014 у розмірі 7,60грн., до накладної №335 та рахунку №282 за період з 30.09.2013 по 01.04.2014 у розмірі 13,72грн. Загальний розмір пені складає 41,96грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченої продукції на суму 5826,82грн.
Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Частиною 2 ст.22 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Як вбачається судом зі статуту Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82)», останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.
Отже, суд вважає за можливе застосовувати приписи ст.231 Господарського кодексу України.
Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його арифметично невірним, оскільки останнім невірно визначений період прострочення оплати заборгованості та як наслідок - кількість днів прострочення.
За розрахунком суду: відповідно до накладної №241 та рахунку №202 від 24.07.2013, прострочення за період з 26.07.2013 по 24.01.2014 (182 дня прострочення) у розмірі 0,92грн., до накладної №243 та рахунку №202 від 25.07.2013 за період з 26.07.2013 по 25.01.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 2,26грн., до накладної №248 та рахунку №206 від 27.07.2013 (не банківський день, строк оплати переноситься на 29.07.2013) за період з 30.07.2013 по 27.01.2014 (181 дня прострочення) у розмірі 2,52грн., до накладної №261 та рахунку №217 від 01.08.2013 (183 дня прострочення) за період з 02.08.2013 по 01.02.2014 у розмірі 1,29грн., до накладної №271 та рахунку №227 від 06.08.2013 за період з 07.08.2013 по 06.02.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 0,73грн., до накладної №283 та рахунку №30/236 від 15.08.2013 за період з 16.08.2013 по 15.02.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 0,85грн., до накладної №292 та рахунку №247 від 29.08.2013 за період з 30.08.2013 по 29.02.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 1,90грн., до накладної №297 та рахунку №251 від 02.09.2013 за період з 03.09.2013 по 02.03.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 2,01грн., до накладної №298 та рахунку №252 від 03.09.2013 за період з 04.09.2013 по 03.03.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 8,00грн., до накладної №307 та рахунку №258 від 06.09.2013 за період з 07.09.2013 по 06.03.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 7,56грн., до накладної №335 та рахунку №282 від 30.09.2013 за період з 01.10.2013 по 01.04.2014 (183 дня прострочення) у розмірі 13,65грн. Загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 41,69грн.
Судом перевірений розрахунок штрафу, та визнано його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техпромекспорт» (85055, Донецька обл., с.Ялта, Великоновеселківського району, вул.Гагаріна,9, код ЄДРПОУ 38434578) на користь Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82)» (85493, Донецька область, СМТ Гостре, вул.Прикордонна,1, код ЄДРПОУ 08679899) основний борг у розмірі 83240(вісімдесят три тисячі двісті сорок)грн. 28коп, пеню у розмірі 41(сорок одна)грн. 69коп, штраф у розмірі 5826(п'ять тисяч вісімсот двадцять шість)грн. 82коп. та судовий збір у розмірі 1377(одна тисяча триста сімдесят сім)грн. 99 коп.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України
Дата складення повного рішення:23.09.2016.
Суддя Д.М. Огороднік
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2016 |
Оприлюднено | 28.09.2016 |
Номер документу | 61524202 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Д.М. Огороднік
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні