Постанова

від 17.08.2016 по справі 804/2329/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 р. справа № 804/2329/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

22 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2015 р. № 0002692204; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 р. №0000321400; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 р. №0000311400.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Голметресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на додану вартість та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Хімстандарт» (код за ЄДРПОУ 33855358) за період червень 2015 року, ТОВ «Містеріо» (код за ЄДРПОУ 39733209), ТОВ «Іліфіос-Груп» (код за ЄДРПОУ 39283109), ПП «Капо» (код за ЄДРПОУ 35587752), ТОВ «Пейсмен» (код за ЄДРПОУ 39733440), ТОВ «Стройтекст» (код за ЄДРПОУ 39746899), ТОВ «Конфорт» (код за ЄДРПОУ 39410872), ТОВ «Горден-Сервіс Дістрібьюшн» (код за ЄДРПОУ 39770083) за період липень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2015 р. за № 985/04-67-22-04/34561966, в якому встановлено порушення податкового законодавства, та на підставі акта винесено податкове повідомлення-рішення №0002692204 від 17.11.2015 року. Також, податковим органом було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки від 01.04.2016 р. № 152/04-67-14/34561966, в якому встановлено порушення податкового законодавства, та на підставі акта винесено податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016 року № 0000311400 та від 05.04.2016 року № 0000321400. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач вважає прийнятими всупереч законодавству, протиправними та таким, що підлягають скасуванню. Отже, враховуючи, що відповідачем порушені права та інтереси ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС», позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, свою позицію обґрунтовував тим, що перевірки позивача були проведені правомірно, виявлені перевірками порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду сторонами письмові докази, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові та позицію відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Голметресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на додану вартість та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Хімстандарт» (код за ЄДРПОУ 33855358) за період червень 2015 року, ТОВ «Містеріо» (код за ЄДРПОУ 39733209), ТОВ «Іліфіос-Груп» (код за ЄДРПОУ 39283109), ПП «Капо» (код за ЄДРПОУ 35587752), ТОВ «Пейсмен» (код за ЄДРПОУ 39733440), ТОВ «Стройтекст» (код за ЄДРПОУ 39746899), ТОВ «Конфорт» (код за ЄДРПОУ 39410872), ТОВ «Горден-Сервіс Дістрібьюшн « (код за ЄДРПОУ 39770083) за період липень 2015 року.

За результатами перевірки було складено акт від 30.10.2015 р. за № 985/04-67-22-04/34561966, в якому встановлено:

- відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Голметресурс» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Хімстандарт» (код за ЄДРПОУ 33855358) за червень 2015 року на суму ПДВ 33363,13 грн, ТОВ «Містеріо» (код за ЄДРПОУ 39733209) за липень 2015 року на суму ПДВ 490244,06, ТОВ «Іліфіос-Груп» (код за ЄДРПОУ 39283109) за липень 2015 року на суму ПДВ 211297,29 грн., ПП «Капо» (код за ЄДРПОУ 35587752) за липень 2015 року на суму ПДВ 200259,63, ТОВ «Пейсмен» (код за ЄДРПОУ 39733440) за липень 2015 року на суму ПДВ 157179,46 грн., ТОВ «Стройтекст» (код за ЄДРПОУ 39746899) за липень 2015 року на суму ПДВ 62664,53 грн., ТОВ «Конфорт» (код за ЄДРПОУ 39410872) за липень 2015 року на суму ПДВ 61130,03 грн., ТОВ «Горден-Сервіс Дістрібьюшн» (код за ЄДРПОУ 39770083) за липень 2015 року за липень 2015 року на суму ПДВ 58957,90 грн.

- порушення п.п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 575 096 грн., в т.ч. по періодам:

- у червні 2015 року на суму 333363 грн.;

- у липні 2015 року на суму 1 241 733 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 30.10.2015 р. за №985/04-67-22-04/34561966 податковим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.11.2015 р. № 0002692204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2362644,00 грн., з яких: за основним платежем - 1575096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 787548,00 грн. за порушення п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищезазначені порушення в акті перевірки були виявлені внаслідок взаємовідносин ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» з ТОВ «Хімстандарт», ТОВ «Містеріо», ТОВ «Іліфіос-Груп», ПП «Капо», ТОВ «Пейсмен», ТОВ «Стройтекст», ТОВ «Конфорт» та ТОВ «Горден-Сервіс Дістрібьюшн».

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ст. 56 ПК України, ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» було подано скарги на податкове повідомлення-рішення від 17.11.2015 р. № 0002692204 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України.

ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» отримано рішення № 349/10/04-36100709 та № 7399/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарг, якими було відмовлено у задоволенні даних скарг.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України, основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, види діяльності ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» - це Код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; Код КВЕД 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів (основний); Код КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; Код КВЕД 56.29 Постачання інших готових страв.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 30.10.2015 р. за № 985/04-67-22-04/34561966 податковим органом зазначено про відсутність в видаткових накладних та актах надання послуг обов'язкових реквізитів, які необхідні бути в первинному документі, такі як: місце складання документу, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які підписували документи.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 N 1936/11/13-11 «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Оглянувши у судовому засіданні первинні документи, що були надані позивачем, останні складені у відповідності до приписів чинного законодавства, мають всі необхідні реквізити для того щоб ідентифікувати осіб, які їх підписували. При цьому, наявність незначних помилок у оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи той факт, що у позивача на момент проведення перевірки, були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт виконання послуг, посилання контролюючого органу на допущення помилок у оформленні первинних документів є протиправним.

Також, судом встановлено, що в акті перевірки від 30.10.2015 р. за № 985/04-67-22-04/34561966 податковим органом зазначено, що «враховуючи той факт, що при відстеженні ланцюга постачання товарів (миючих засобів, інвентаря для прибирання та засобів побутової гігієни та хімії в асортименті) та послуг (послуги з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів) виявлено обрив ланцюгу постачання даного виду товарів та послуг, неможливо підтвердити факт отримання товарів та послуг ТОВ «Голметресурс» та власне підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської операції з ТОВ «Хімстандарт», ТОВ «Містеріо», ТОВ «Іліфіос-Груп», ПП «Капо», ТОВ «Пейсмен», ТОВ «Стройтекст», ТОВ «Конфорт», ТОВ «Гордон-Сервіс Дістрібьюшн».

Відповідно до статей 46-49 Податкового кодексу України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на їх контрагентів.

Якщо контрагенти ТОВ «Голметресурс» в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це не тягне відповідальності та не створює негативні наслідки для ТОВ «Голметресурс». Зазначені обставини не є підставою для нарахування ТОВ «Голметресурс» додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Крім того, посилання в акті перевірки про відсутність у вищевказаних контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: мала кількість працівників, наявність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті, наявності основних фондів, складських приміщень, тощо. На правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає.

Отже, відповідачем не доведено, що недостатність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реально виконання правочину. В зазначених контрагентів товар, послуги, які придбавалися ТОВ «Голметресурс», могли знаходитися на зберіганні, послуги могли отримуватися за договорами субпідряду, доручення тощо, та не відображатися у податкових накладних саме конкретного періоду, що не було перевірено належно під час перевірки та могло бути перевірено лише безпосередньо при перевірці контрагентів ТОВ «Голметресурс».

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме, наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

При цьому, слід зазначити, що навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманих товарів (робіт, послуг) за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за отримані товари (роботи, послуги) і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків-одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також, наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також, від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому, відповідачем були встановлені всі необхідні складові, які доводять реальність та правомірність здійснення позивачем господарських операцій та правомірного відображення ТОВ «Голметресурс» показників, а саме: що підприємство придбавало всі товари та послуги для подальшого надання послуг Замовникам. Як зазначено в самому акті (аркуші 65-66) «ТОВ Голметресурс» в адресу контрагентів - покупців надавало послуги прибирання виробничих та службових приміщень, послуги з комплексного прибирання службових, виробничих і санітарно-побутових приміщень, послуги з благоустрою та очищення від снігу і посипання доріг та інші подібні послуги.

Перевіркою фінансово-господарської діяльності ТОВ «Голметресурс» встановлено, що місцем зберігання товарів (миючі засоби, інвентар для прибирання, засоби побутової гігієни та хімії та ін.), придбаних ТОВ «Голметресурс» у вищезазначених постачальників у відповідних періодах, є безпосередньо об'єкти контрагентів-замовників послуг по України прибиранню у виконавця ТОВ «Голметресерс», про що свідчать типові договори про надання послуг, укладені з підприємствами-замовниками».

Крім того, в акті перевірки від 30.10.2015 р. за № 985/04-67-22-04/34561966 податковим органом зазначено, що до перевірки платником не надано документів підтверджуючих транспортування товару щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Голметресурс- Інвест», а саме товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне транспортування товару, де було б зазначено конкретне місце навантаження та місце розвантаження придбаного товару. Таким чином, неможливо дослідити, яким чином відбулося транспортування товару, де саме зберігався товар, а також підтвердити факт поставки товару.

Суд зазначає, що податковим органом в вищезазначеному акті (аркуш 65) зазначено, що до перевірки надано Договір про надання послуг № 01/04 від 01.04.2015 р., укладений між ТОВ «Голметресурс» та ТОВ «Голметресурс-Інвест» та на виконання вказаного договору акти надання послуг від 31.07.2015 р. № 97 та від 30.06.2015 року № 96. Зазначене являється належним доказом реальності здійснення транспортування товару та надання транспортних послуг. Всі первинні документи щодо транспортування товару надано до матеріалів адміністративної справи.

Крім того, з даного питання Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.07.2015 р. по справі № К/800/32927/14 відзначив, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних може підтверджувати дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операції; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє покупця товарів права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість. Умовами договорів, укладених сторонами, не передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних.

Щодо правомірності формування податкового кредиту ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» суд зазначає наступне.

Нормами п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

У відповідності до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платника податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З урахуванням викладених вище положень Податкового кодексу України, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, наведеними нормами законодавства визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на вищевказане, Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме, наявність у платника податку належно оформленої та задекларованої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Голметресурс» належним чином оформило та задекларувало податкові накладні за вищевказаними правочинами, а тому мало підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту за такими правочинами.

Згідно висновків акту перевірки, правочини, вчинені ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» податковий орган кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

За приписами ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, податковим органом не наведено в акті перевірки посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної діяльності. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Отже, договори поставки, надання послуг не віднесені до переліку тих правочинів які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Акт перевірки не тільки не містить посилань на вину ТОВ «Голметресурс», яка виразилася в його намірі порушити публічний порядок, а й не доводить умислу на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми законодавства, можливо дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, податковий орган, зробивши висновок у акті перевірки про нереальність, недійсність, нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями, його позиція про те, що цей правочин здійснений без мети настання реальності наслідків, не підтверджена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх недійсними або вироком суду про визнання вини ТОВ «Голметресурс» у фіктивності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Таким чином, операції ТОВ «Голметресурс» з його контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності ТОВ «Голметресурс» при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0002692204 від 17.11.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2016 р. № 0000321400 та від 05.04.2016 р. № 0000311400 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 р.

За результатами перевірки був складений акт від 01.04.2016 р. № 152/04-67-14/34561966, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198,6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 4. ч. 2 статті 3, ч 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (зі змінами та доповненнями), п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, 2.2, 2.4. 2.15, 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 381 184 гри., в т.ч: у січні 2014 року на суму 1 153 729 грн., у лютому 2014 року на суму 718 405 грн., у березні 2014 року на суму 703 623 грн., у квітні 2014 року на суму 136 257 грн., у червні 2014 року на суму 177 585 грн., у липні 2014 року на суму 546 789 грн., у серпні 2014 року на суму 361 569 грн., у квітні 2015 року на суму 583 227 грн.

- п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 4, п.138.1, 138.2, 138.4, 138.6 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV зі змінами і доповненнями, ст. 2, п. 2 ст.3, п. 2, п. 3 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 266 250 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 266 250 грн.

- п.2.1 розділу 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784, із змінами і доповненнями;

- ст.51, п.70,16 ст.70. п.п. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями).

На підставі акту перевірки від 01.04.2016 р. № 152/04-67-14/34561966 відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016 р. № 0000321400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 399375,00 грн., з яких: за основним платежем - 266250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 133125,00 грн. та від 05.04.2016 р. № 0000311400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6571776,00 грн., з яких: за основним платежем - 4381184,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2190592,00 грн.

Як вбачається з п. 3.1.4. акту від 01.04.2016 р. № 152/04-67-14/34561966 Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, в останньому зазначено, що «перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. встановлено його заниження на загальну суму 266 250 грн., в т.ч. за 2015 р. в сумі 266 250 грн.».

Даний висновок про заниження податку на прибуток, обґрунтовується відповідачем тим, що в результаті перевірки було «встановлено завищення показника відображеного у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 1 479 167 грн.».

Крім того в акті зазначено: у «ТОВ «Голметресурс» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення згідно із п. 185.1 ст. 185 та факт поставки товарів згідно із ст. 188 Податкового кодексу України. Дані наведені в деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість про обсяги придбання, податковий кредит та витрати, що враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р. не є дійсними».

«На дату складання акту перевірки підприємством самостійно не проведено відповідних коригувань податкової звітності, а саме фінансового результату до оподаткування за 2015 p., тоді як керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку...».

Відповідачем зазначається, що «відповідно до пред'явлених документів, неможливо визначити де і коли настає момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару, зміни права власності на товар».

Щодо даних тверджень податкового органу, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено, що «ТОВ «Голметресурс» здійснював витрати пов'язані із придбанням миючих засобів, інвентарю для прибирання та засобів побутової гігієни в асортименті, будівельних матеріалів, витрат пов'язаних із придбанням бензину та дизельного палива, отримувало послуги з комплексної підготовки спецтехніки до роботи в зимовий період, послуги з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, отримувало послуги оренди офісних, складських приміщень ...».

При перевірці використовувалися первинні документи господарської діяльності позивача, журнали-ордери по рахункам. Встановлено завищення показника «Собівартість реалізованої продукції».

Відповідач враховує порушення законодавства, обґрунтовуючи це складеним раніше актом перевірки від 30.10.2015 року №985/04-67-22-04/34561966 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ «Голметресурс» по взаємовідносинах з ТОВ «Хімстандарт» (код за ЄДРПОУ 33855358) за період червень 2015 року, ТОВ «Містеріо» (код за ЄДРПОУ 39733209), ТОВ «Іліфіос-Груп» (код за ЄДРПОУ 39283109), ПП «Капо» (код за ЄДРПОУ 35587752), ТОВ «Пейсмен» (код за ЄДРПОУ 39733440), ТОВ «Стройтекст» (код за ЄДРПОУ 39746899), ТОВ «Конфорт» (код за ЄДРПОУ 39410872), ТОВ «Горден-Сервіс Дістрібьюшн» (код за ЄДРПОУ 39770083) за період липень 2015 року, зазначаючи, що даний акт та податкове повідомлення-рішення № 0002692204 від 17.11.2015 р. були оскаржені до ДФС України, термін розгляду скарги до 07.04.2016 р.

При цьому, відповідач вважає, що оскільки термін розгляду скарги скінчився, то й висновки викладені в акті перевірки є встановленими, податкове повідомлення-рішення узгодженим, на підставі чого й робить висновки про порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що акт перевірки № 985/04-67-22-04/34561966 від 30.10.2015 року та винесене на підставі нього податкове повідомлення-рішення на час перевірки не є узгодженими, оскільки позивачем було оскаржено правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки, винесення акту та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, посилання відповідача на вищезазначені акт та податкове повідомлення-рішення є передчасним, оскільки вони є неузгодженими та оскаржені позивачем.

Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, щопідтверджують наявність зазначених фактів. Описова частина акта (довідки) документальної перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючий орган не врахував дані вимоги та в частині 3.1.2 акту «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» вказав лише один абзац, що «-витрати від вартості отриманих послуг з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів у постачальників ТОВ «Хімстандарт» (код 33855358) в сумі 729167 грн. та ТОВ «Містеріо» (код 39733209) в сумі 750 000 грн відображено в податкового обліку підприємством ТОВ «Голметресурс» та включено до складу витрат у Декларації з податку на прибуток за 2015 рік в сумі 1479167 грн.» Та описано як проведена дана операція в бухгалтерському обліку Позивача, (аркуші 8-9 акту перевірки від 01.04.2016 року № 152/04-67-14/34561966).

При цьому, жодної норми Податкового кодексу чи іншого законодавства, який платник податку порушив, включаючи витрати від вартості отриманих послуг до складу витрат підприємства відповідачем не зазначено.

Не досліджено в зв'язку з провадженням якого виду господарської діяльності платник податку поніс вказані витрати, чи мав економічний ефект та підприємницьку мету дані господарські операції.

Однак, в довідці про загальну інформацію щодо ТОВ «Голметресурс» (додаток 2 до акту перевірки) відповідачем встановлено, що позивач в своїй господарській діяльності користується значною кількістю автотранспортних засобів згідно до договору оренди № 12-1756-01 від 29.10.2012 року, укладеного з Орендарем - ПАТ «Дніпровський Металургійний Комбінат: ім. Ф.Е. Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043) та додаткової угоди № 1 від 28.12.2012 року до нього.

Як вбачається з предмету договору - більшість вказаної техніки - це спеціалізовані транспортні засоби, які постійно знаходяться в агресивному середовищі, тому потребують постійної заміни комплектуючих засобів та систематичного технічного обслуговування.

Вказані автотранспортні засоби використовувались в господарській діяльності під час надання послуг підприємствам-контрагентам, а тому позивач мав право на віднесення понесених витрат до складу витрат у декларації з податку на прибуток за 2015 рік. Крім того, згідно наданих копій договору та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, встановлено, що у позивача знаходяться в суборенді транспортні засоби, які використовуються для перевезення товару, що підтверджується договором суборенди з ТОВ «Голметресурс-Інвест».

Також, на виконання ухвали суду від 20 липня 2016 року, ПАТ «Дніпровський Металургійний Комбінат: ім. Ф.Е. Дзержинського» надано інформацію що ПАТ «Дніпровський Металургійний Комбінат: ім. Ф.Е. Дзержинського» знаходиться у договірних відносинах з ТОВ «Голметресурс» на підставі наступних договорів: договір № 12-1756-01 від 29.10.2012 року оренди автомобілів поливо миючих, сміттєвоз, навантажувач всього в кількості 13 одиниць; договір № 15-1459-02 від 01.08.2015 року про надання послуг прибирання приміщень, благоустрій по озелененню територій, вивезення сміття, гілок, скошеної трави, снігу; договір № 15-1468-01 від 01.08.2015 року оренди приміщень дільниці благоустрою, обладнання та інвентаря; договір № 16-0007-01 від 05.01.2016 року оренди будівлі та приміщення, складських приміщень, майна.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, висновок відповідача про заниження податку на прибуток є необґрунтованим та неправомірним.

Отже, суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 05.04.2016 р. №0000321400.

Крім того, відповідачем в акті перевірки від 01.04.2016 р. № 152/04-67-14/34561966 зазначено: «перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. встановлено його завищення всього на суму 4381184 грн.

При цьому, висновок про встановлення завищення податкового кредиту був зроблений на підставі перевірки взаємовідносин позивача з контрагентами поставщиками та аналізу первинних документів господарської діяльності, а саме: ТОВ «Крістен», ТОВ «Торенія», ТОВ «Бракарард», ТОВ «Комерсант Інвест», ТОВ «Еко-Лідер», ТОВ «Пріоритет -ВЛ», ТОВ «Дерріс», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Дівілон».

Висновки про нереальність операцій ґрунтуються на тому, що в видаткових накладних відсутні обов'язкові реквізити, такі як: П.І.Б. та посади особи від отримувача товару, не зазначено відповідальної особи за здійснення господарської операції, не підтверджено транспортування та місця приймання -передачі товару.

Позивачем надано копії всіх необхідних первинних документів господарської діяльності з контрагентами-постачальниками.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено наявність укладених договорів надання послуг з вказаними контрагентами. Будь-яких зауважень щодо правильності їх оформлення в акті перевірки не зазначено. Інформація стосовно податкових накладних отримано з бази даних ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська «Єдиний реєстр податкових накладних». Таким чином, судом встановлено, що контрагентами-постачальниками своєчасно задекларовано податкові зобов'язання, податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, реальність здійснення операцій з вказаними контрагентами підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, наявністю складських приміщень для розміщення придбаного товару, розрахунками сторін та ін., копії яких були надані позивачем.

ПокаСуд зазначає, що підставою, яка б могла свідчити про недостатнє оформлення первинних документів являється посилання контролюючого органу на те, що «в наданих до перевірки накладних відсутні обов'язкові реквізити які необхідні бути в первинному документі, такі як: місце складання документу; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які підписували документи.» Та на підставі викладеного зроблено висновок, що «видаткові накладні, надані ТОВ «Голметресурс» до перевірки оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Однак з даними висновками Відповідача не можна погодитись з наступних підстав. Відповідно до вимог чинного законодавства, про що також наголошується в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 N 1936/11/13-11 «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується тим, що товар, який придбавався у контрагентів використовувався безпосередньо у господарській діяльності позивача. Підприємство позивача здійснює діяльність пов'язану з прибиранням великих промислових підприємств в різних регіонах України. Придбання товарно-матеріальних цінностей, в тому числі миючих засобів та дезінфікуючих засобів, інвентарю для миття та прибирання великого об'єму службових та промислових приміщень є необхідною умовою ведення господарської діяльності в таких регіонах країни, як: м. Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь, Харків та ін.

Позивач використовує у своїй діяльності орендовані приміщення та орендоване та власне майно, на підприємстві працює 887 осіб, в тому числі водії - 24 особи, прибиральники виробничих приміщень - 243 особи, прибиральники службових приміщень - 133 особи, прибиральники територій - 15 осіб.

Вказаний обсяг майна та працівників в достатній мірі забезпечували можливість провадження фінансово-господарської діяльності та виконання послуг та робіт власними силами Позивача.

На підставі договорів підприємство позивача надавало послуги з прибирання виробничих, службових та побутових приміщень, послуги з прибирання та озеленення територій Замовника, благоустрою та хімчистки. Послуги надавалися силами та засобами виконавця, тобто позивача.

При цьому, відповідачем в акті перевірки встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю позивача.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується рухом активів у процесі здійснення господарських операцій.

Крім того, як вбачається з наведених в акті даних кожен контрагент-постачальник та ТОВ «Голметресурс» в період провадження своєї господарської діяльності був належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання, був зареєстрованим та являвся платником податку на додану вартість, знаходився на обраній системі оподаткування. Щодо жодного з них не було відомостей, які б свідчили про їх протиправну, протизаконну чи фіктивну діяльність чи наявність будь-яких інших дефектів правового статусу про що б міг бути обізнаний позивач. У зазначених контрагентів не були зняті податкові зобов'язання та не складалося податковими органами податкових повідомлень-рішень, вони належним чином видавали супровідні документи на товар та послуги, своєчасно та у відповідності з вимогами чинного законодавства реєстрували та декларували свої податкові зобов'язання.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність всіх необхідних складових, які доводять реальність та правомірність здійснення позивачем господарських операцій.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючим органам надано право, зокрема, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (далі - Порядок № 984) визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано повноваження щодо встановлення у висновках в акті перевірки фактів реальності чи нереальність правочинів, нікчемності укладених правочинів суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Отже, висновок контролюючого органу про те, що в ході перевірок не встановлено факту поставок товарів та не надано документів підтверджуючих реальність господарських операцій є неправомірним.

Пунктом 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що «податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 05.04.2016 р. № 0000311400 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд робить висновок, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не надано беззаперечних належних та допустимих письмових доказів, на підтвердження своєї позиції, тому, суд вважає податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 140006,93 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1734 від 23 травня 2016 р. (том 1, а.с. 3) та платіжним дорученням № 1735 від 23 травня 2016 р. (том 1, а.с. 4).

Отже, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 140006,93 грн. - підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 17.11.2015 р. № 0002692204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2362644,00 грн., з яких: за основним платежем - 1575096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 787548,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 05.04.2016 р. № 0000321400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 399375,00 грн., з яких: за основним платежем - 266250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 133125,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 05.04.2016 р. № 0000311400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6571776,00 грн., з яких: за основним платежем - 4381184,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2190592,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОЛМЕТРЕСУРС " (код ЄДРПОУ 34561966; індекс 49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Мічуріна, будинок 9) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 140006,93 грн. (сто сорок тисяч шість гривень 93 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський