Рішення

від 26.09.2016 по справі 181/666/16-ц

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/666/16-ц

Провадження № 2/181/306/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. с.м.т. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гончаренка О.О.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2016 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 січня 1998 року в смт Межова, Дніпропетровської області помер його батько ОСОБА_3, який перебував у шлюбі з матір'ю позивача ОСОБА_4 Після смерті батька залишилась спадщина у вигляді садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул.Коротченка,19, смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області. Мати позивача відкрито володіла зазначеним майном, проводила поточні ремонти, господарювала в ньому, фактично вступила у володіла спадщиною, управляла нею, до дня смерті використовувала за цільовим призначенням, що підтверджує прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 також залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,06га та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,08га, яка знаходиться по вул.Коротченка,19, смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області. Зазначені вище земельні ділянки ОСОБА_4 заповіла позивачу на підставі чого ним було отримано у державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори правовстановлюючі документи у вигляді свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

10 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на житловий будинок з надвірними спорудами який розташований по вул.Коротченка,19, смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті 02 квітня 2015 року його матері ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю оригіналу документу, підтверджуючого право власності на зазначений вище будинок. Правовстановлюючий документ на право приватної власності на домоволодіння на його батьків було втрачено, що свідчить опубліковане в газеті «Межівський меридіан» відповідне оголошення.

Садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту має:

Літера «А» - житловий будинок;

Літера «а» - прибудова;

Літера «Б» - літня кухня;

Літера «Б» - сарай;

Літера «б» - сарай;

Літера «Г» - гараж;

Літера «Е» - сарай;

Літера «П» - погріб;

Літера «Т» - туалет;

Літера «Л» - літній душ

№1-2 - огорожа.

Згідно експлікації житлового будинку літера «А»:

-Коридор площею 6,9 кв.м.;

-Кладова площею 4,9 кв.м.;

-Прихожа площею 15,3 кв.м.;

-Житлова кімната площею 9,3 кв.м.;

-Житлова кімната площею 9,9 кв.м.;

-Житлова кімната площею 20,1 кв.м.;

-Кухня площею 9,1 кв.м..

Згідно з технічним паспортом на садибний житловий будинок, виготовленим ДОКП "Межівський комунсервіс", збудований в 1972 році, який не є аварійним та придатний до користування. Позивач зареєстрований, фактично, безперервно проживає та володіє житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул Коротченка, 19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, що залишився після смерті батька ОСОБА_3, а потім після смерті матері ОСОБА_4, починаючи з дня свого народження. Позивач вважає себе законним власником домоволодіння, однак відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість позбавляє його можливості належним чином оформити спадщину, яка залишилася після смерті матері.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул.Коротченка, 19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02 квітня 2015 року, актовий запис №40.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі. Проти позовних вимог не заперечують.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

При цьому досліджені наступні матеріали справи, яким надана відповідна оцінка.

Згідно свідоцтва про народження серії II-КИ №370885, виданого Межівським районним відділом ЗАГС Дніпропетровської області 02 березня 1977 року, актовий запис №28, ОСОБА_2 народився 05 лютого 1977 року, де у графі батько записаний ОСОБА_3, а у графі мати ОСОБА_4, які перебували у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії III-УР №575157, виданим Преображенським сіль ЗАГС Межівського району 08 березня 1962 року, актовий запис №7.

Згідно свідоцтва про смерть серії I-КИ №157923, виданого Межівською селищною радою Дніпропетровської області 06 січня 1998 року, актовий запис №6, ОСОБА_3 помер 05 січня 1998 року, а свідоцтвом про смерть серії I-КИ №614611, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 03 квітня 2015 року, актовий запис №40, підтверджується, що ОСОБА_4 померла 02 квітня 2015 року.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок по вул Коротченко,19,

смт Межова, інвентаризаційна справа №2362/2373, виготовленого ДОКП «Межівський комун сервіс» 02 жовтня 2015 року, власником технічної інвентаризації зазначено

ОСОБА_3, будинок побудований в 1972 році, який не є аварійним та придатний до проживання.

Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, посвідченими державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 26 січня 2016 року, спадкова справа №83/15, зареєстровано в реєстрі - №26 та №27 ОСОБА_2 є спадкоємцем майна у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0600га, кадастровий №1222655100:03:001:0499, розташованої на території Межівської селищної ради Дніпропетровської області та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,08га, кадастровий №1222655100:04:035:0001, яка знаходиться по вул.Коротченка,19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52234581 від 28 січня 2016 року, та індексний номер 42761598 від 26 січня 2016 року, позивач провів реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину, якого було внесено як власником зазначених вище земельних ділянок.

Домовою книгою на житловий будинок по вул.Коротченка, 19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області підтверджується, що ОСОБА_2 з 07 вересня 1999 року зареєстрований у вказаному будинку.

Згідно постанови державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року, позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті його матері ОСОБА_4 з причини відсутності оригіналу документу, підтверджуючого право власності на житловий будинок, розташований по вул.Коротченка, 19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області.

Оголошенням в газеті «Межівський Меридіан» №3 (11611 від 03 вересня 2016 року підтверджується, що втрачені правовстановлюючі документи на домоволодіння, видані на ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Мати позивача після смерті його батька вважається такою, що прийняла спадщину, з огляду на вимоги законодавства, що діяло станом на день смерті ОСОБА_3, померлого 05 січня 1998 року.

Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадщиною.

Законодавство, яке визначало умови та правові наслідки будівництва житлових будинків на момент його завершення, зокрема Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийняту відповідно до цього Указу постанову Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків".

Відповідно до вказаних нормативних актів підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів.

Таким чином, ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Крім того, положення ЦК УРСР 1963року також не пов'язували виникнення такого права з його обов'язковою реєстрацією. А Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, взагалі не передбачала здійснення державної реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, що знаходились в сільській місцевості.

Позивач після смерті матері, як вбачається з матеріалів цивільної справи, належним чином прийняв спадщину, проте не оформив право власності на будинок у нотаріальному порядку з об'єктивних причин.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В силу ст.1261 ЦК України, першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлений факт прийняття спадщини позивачем після смерті його матері. З урахуванням того, що відсутні правовстановлюючі документи на нього та нотаріально оформити спадщину чи іншим шляхом визнати право власності неможливо, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

Оскільки відповідач позов визнав повністю, суд приймає визнання позову відповідачем, яке на думку суду не суперечить вимогам закону, та обставини позову не потребують доказуванню відповідно до ст.61 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.328, 1216, 1217, ч.2 ст.1223, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту:

Літера «А» - житловий будинок;

Літера «а» - прибудова;

Літера «Б» - літня кухня;

Літера «Б» - сарай;

Літера «б» - сарай;

Літера «Г» - гараж;

Літера «Е» - сарай;

Літера «П» - погріб;

Літера «Т» - туалет;

Літера «Л» - літній душ

№1-2 - огорожа.

Згідно експлікації житлового будинку літера «А»:

-Коридор площею 6,9 кв.м.;

-Кладова площею 4,9 кв.м.;

-Прихожа площею 15,3 кв.м.;

-Житлова кімната площею 9,3 кв.м.;

-Житлова кімната площею 9,9 кв.м.;

-Житлова кімната площею 20,1 кв.м.;

-Кухня площею 9,1 кв.м.,

який розташований по вул.Коротченка,19, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02 квітня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_5