Рішення

від 21.09.2016 по справі 914/1992/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016р. Справа№ 914/1992/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: 7 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України, м. Львів-Винники, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «А Трейд ЛТД», м. Львів, про: стягнення 34.449,64 грн. Суддя Трускавецький В.П. За участю представників: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №57/01-56 від 30.01.2016 р.), відповідача:не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов 7 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю «А Трейд ЛТД» про стягнення 34.449,64 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.08.2016 р. Ухвалою суду від 17.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 21.09.2016 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення договору оренди нерухомого військового майна, що належить до державної власності №4 від 26.07.2012р. не повернув орендоване приміщення після припинення дії договору. Внаслідок чого відповідачу нарахована неустойка у розмірі 34.449,64 грн. за період з 16.01.2016 р. по 25.04.2016 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (долученим до матеріалів справи), причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого військового майна, що належить до державної власності №4 від 26.07.2012 р. (надалі - Договір).

За цим Договором орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення (№1-7) загальною площею 81,9 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку (позначені літ. А-5), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 3 (надалі - майно) та перебувають на балансі позивача.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2012 року 1.240,22 грн. Враховуючи актуалізацію на звіт про оцінку майна орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2012 року 1.235,54 грн., що є вищим, ніж орендна плата визначена на підставі Методики.

За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого військового майна (Протокол засідання конкурсної комісії №2 від 17.06.2012 р.) встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2012 року 1275,00 грн. За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого військового майна встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2012 року 1.277,54 грн.

Орендна плата за перший (повний) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекси інфляції за період з базового місяця по перший місяць оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2016 р. у справі №914/4402/15 зобов'язано звільнити нежитлові приміщення (№1-7) загальною площею 81,9 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку (позначені літ. А-5), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 3. Крім того, зокрема, стягнуто 57.071,66 грн. неустойки за період з 25.07.2015 р. по 15.01.2016 р. Зазначеним рішенням суду встановлено:

- на виконання Договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято державне нерухоме військове майно, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна від 26.07.2012 р.;

- Договір припинив свою дію 25.07.2015 р.

Постановою державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ від 17.05.2016 р. ВП №50879698 закінчено виконавче провадження. Згідно з актом державного виконавця від 26.04.2016 р. рішення суду виконано, вбудовані нежитлові приміщення (№1-7) загальною площею 81,9 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку (позначені літ. А-5), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 3 передано 7 територіальному вузлу урядового зв'язку Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України (позивачу).

Оскільки відповідачем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України просить стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 16.01.2016 р. по 25.04.2016 р.р. в розмірі 34.449,64 грн.

Позивачем на адресу відповідача скеровано претензію від 01.07.2016р. №57/01-403 з вимогою щодо сплати нарахованої неустойки в сумі 34.449,64 грн., яка отримана відповідачем 05.07.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено,у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2016 р. №914/4402/15 встановлено, що договір припинив свою дію 25.07.2015 та відповідач не повернув орендоване приміщення, тому йому нарахована неустойка за користування нежитловим приміщенням в сумі 57.071,66 грн. за період з 25.07.2015 р. по 15.01.2016 р.

В силу положень частини третьої 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Належних та допустимих доказів звернення до позивача про повернення майна, доказів неможливості повернення майна протягом вказаного періоду відповідачем не надано, а судом не встановлено. Обставини справи свідчать проте, що орендоване майно до моменту його передачі орендодавцеві знаходилось у володінні і користуванні відповідача (з врахуванням правової позиції, зазначено у Постановах Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №5015/4879/12 та від 02.09.2014 р. у справі №927/1215/13).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем передано позивачу орендоване приміщення, про що свідчить акт державного виконавця від 26.04.2016 р. Орендарем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення у встановлений термін, тому орендодавцем нарахована неустойка в порядку статі 785 Цивільного кодексу України за період з 16.01.2016 р. по 25.04.2016 р. в розмірі 34.449,64 грн.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у сумі 34.449,64 грн., є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 1.378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А Трейд ЛТД» (адреса: вулиця Генерала Чупринки, будинок 58-А, місто Львів, Львівська область, 79044; ідентифікаційний код 37073425 ) на користь 7 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України (адреса: вулиця Академіка Сахарова, будинок 18, місто Львів-Винники, Львівська область, 79495; ідентифікаційний код 34814325 ) 34.449,64 грн. неустойки та 1.378,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.