Рішення

від 21.09.2016 по справі 916/3672/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р.Справа № 916/3672/15 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №01-36/19 від 21.01.2016р.;

Від відповідача (заявника): ОСОБА_3 за довіреністю №б/н від 15.08.2016р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного підприємства „ЛюндаВ» (вх. №2-4367/16 від 22.08.2016р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 112 - 114 ГПК України, по справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до приватного підприємства "Люнда" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 21 766,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було задоволено, розірвано договір оренди нежитлового приміщення №53/58 від 01.10.2003р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та приватним підприємством "Люнда" (далі по тексу - ПП „ЛюндаВ» ), виселено ПП "Люнда" з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 100,3кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18-Б на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнуто з ПП "Люнда" на користь позивача 18 960 грн. 02 коп. заборгованості з орендної плати, 2 806 грн. 32 коп. пені, 4 236 грн. судового збору.

24.11.2015р. господарським судом в порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази.

22.08.2016р. до господарського суду надійшла заява ПП „ЛюндаВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по даній справі за нововиявленими обставинами, в порядку , передбаченому ст.ст. 112-114 ГПК України. В порядку ст. 2-1 ГПК України вказану заяву було передано на розгляд судді Желєзній С.П.

В судових засіданнях представник ПП „ЛюндаВ» повністю підтримав вимоги поданої заяви. В свою чергу, представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не заперечував проти задоволення поданої ПП „ЛюндаВ» заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши заяву ПП „ЛюндаВ» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією із підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» (з наступними змінами та доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Так, в основу рішення від 09.11.2015р. про задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у повному обсязі господарським судом було покладено наступні обставини.

Судом було встановлено, що 01.10.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (позивач, Орендодавець) та ПП "Люнда" (відповідач, Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №53/58, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 18-Б на першому поверху, загальною площею 96,7 кв.м. зі строком дії договору до 14.12.2005р. (п.1.1. договору).

При цьому, орендна плата визначалася на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» та рішення сесії Одеської міської ради №1054-ХХІV від 26.03.2003р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста ОдесиВ» (п.2.1. договору).

Положеннями п. 2.4. договору №53/58 від 01.10.2003р. передбачено, що Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3 договору №53/58 від 01.10.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством .

Згідно з п. п. 5.6, 7.6 3 договору №53/58 від 01.10.2003р. за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків за договором, Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством. Договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Так, 01.11.2007р. сторонами договору №53/58 від 01.10.2003р. було погоджено, що профілем використання орендованого приміщення є розміщення майстерні з ремонту одягу, також було встановлено розмір орендної плати.

25.01.2013р. між сторонами було укладено додатковий договір №6 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №53/58 від 01.10.2003р. яким було змінено назву Орендодавця з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради та продовжено строк дії договору до 20.01.2016р.

Судом також було встановлено, що згідно акту обстеження орендованого приміщення від 19.03.2015р. працівниками позивача було встановлено, що відповідачем проведено перепланування приміщення без відповідного дозволу та облаштовано вихід з приміщення №9 (технічного паспорту КП „БТІ ОМРВ» від 12.04.2007р.), змінено профіль використання орендованого приміщення.

Актом обстеження від 23.06.2015р. проведеного співробітниками позивача було підтверджено факти, встановлені актом обстеження від 19.03.2015р.

Суд зазначає, що рішенням від 09.11.2015р. також було встановлено, що станом на 14.08.2015р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 18 960,02 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, за результатом застосування до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права, судом було встановлено, що заборгованість з орендної плати у розмірі 18 960,02 грн. підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради були задоволені у зазначеній частині. Також, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, з ПП „ЛюндаВ» було стягнуто пеню у розмірі 2 806,32грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, використання орендованого приміщення не за призначенням та переобладнання орендованого приміщення без дозволу Орендодавця, вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №53/58 від 01.10.2003р. були визнані судом обґрунтованими та задоволені у зазначеній частині. Враховуючи розірвання судом договору оренди нежитлового приміщення №53/58 від 01.10.2003р., позовні вимоги позивача в частині виселення ПП "Люнда" з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 100,3кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18-Б на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, також були задоволені судом.

В той же час, в якості нововиявлених обставин, які спростовують доводи, покладені в основу рішення суду від 09.11.2015р. по даній справі, відповідачем висувається наступне.

Так, ПП "Люнда" зазначає, що заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 18 960,02 грн. та пені у розмір 2 806,32 грн. була сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №0.0.432374319.2 від 28.08.2015р. на суму 6 800,00 грн., квитанцією №0.0.433119720.1 від 11.09.2015р. на суму 20 725,76 грн., квитанцією № 0.034342158.1 від 21.10.2015р. на суму 6 000,00 грн.

Окрім вище зазначеного, заявник зазначає, що судом не було враховано акт обстеження нежитлового приміщення від 20.08.2015р., відповідно до якого комісією було встановлено, що Орендар використовує приміщення згідно з встановленим профілем для розміщення майстерні з ремонту одягу. З огляду на викладене, ПП "Люнда" наголошує на тому, що вказані обставини мають істотне значення для справи.

При наданні правової оцінки обставинам, на які посилається заявник як на нововиявлені для даної справи, господарський суд виходить із наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені положення, господарський суд доходить висновку, що станом на 09.11.2015р., тобто на день винесення рішення господарським судом Одеської області, у ПП "Люнда" була відсутня заборгованість за договором №53/58 від 01.10.2003р. щодо внесення орендної плати, оскільки останній платіж відповідач здійснив 21.10.2015р., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.

Так, п. 5.3 договору №53/58 від 01.10.2003р. передбачено, що у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахувалась заборгованість в тому числі за період з квітня 2015р. по червень 2015р., яка була частково погашена 30.06.2015р. на суму 9 000,00 грн. В подальшому Орендар не сплачував орендну плату за період з червня 2015р. по липень 2015р., проте в подальшому, як зазначалось по тексту рішення вище, здійснив відповідні платежі 28.08.2015р., 11.09.2015р. та 21.10.2015р.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач вживав заходи, направлені на виконання спірного грошового зобов'язання, систематично сплачував платежі в рахунок погашення заборгованості із оренди, проте їх розмір, зазвичай, був меншим за необхідний щомісячний платіж. За переконанням суду, співвідношення існуючої для позивача шкоди із очікуванням того, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради очікував при укладенні договору - своєчасного та в повному обсязі надходження плати за використання об'єкту комунальної власності, не дозволяє дійти висновку про істотність порушення власних зобов'язань ПП "Люнда" за договором оренди №53/58 від 01.10.2003р.

За таких обставин, у господарського суду були відсутні підстави до розірвання договору оренди №53/58 від 01.10.2003р. та виселення відповідача із займаного приміщення., оскільки відповідачем було погашено заборгованість в повному обсязі.

Відповідно до ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймається рішення у разі зміни або скасування рішення.

Згідно з п., 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» (з наступними змінами та доповненнями) прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Таким чином, за результатами розгляду заяви приватного підприємства „ЛюндаВ» про перегляд рішення суду від 09.11.2015р. по даній справі, поданої в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про наявність нововиявлених обставин, які у повному обсязі спростовують висновки суду щодо доведеності, правомірності та обґрунтованості позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про необхідність скасування рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по даній справі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд даної заяви, понесені приватним підприємством „ЛюндаВ» , підлягають відшкодуванню останньому за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 86, 112-114 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. №2-4367/16 від 22.08.2016р.) приватного підприємства „ЛюндаВ» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст. 112-114 ГПК України, - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по справі №916/3672/15 - скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595/ на користь приватного підприємства „ЛюндаВ» /65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18-Б, код ЄДРПОУ 25040012/ судовий збір у розмірі 4 689 грн. 31 коп. /чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять грн. 31 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах. Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2016р.

Суддя С.П. Желєзна