Вирок

від 26.09.2016 по справі 535/665/16-к

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/665/16-к

Провадження № 1-кп/535/62/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва кримінальне провадження за № 12016170210000274 від 10 липня 2016 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23 листопада 2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст.185, ст.75 КК України, у виді три роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. 25 грудня 2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185 КК України, до покарання у виді 3-х місяців арешту. 24.03.2016 року покарання за даним вироком відбув повністю. 24 травня 2016 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 та ч. 3 ст.185 КК України, до покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 маючи судимості, не зняті і непогашені в установленому законом порядку, у період відбуття покарання з іспитовим строком, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах. 10 липня 2016 року близько 02 години, таємно, умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном, проходячи випробувальний строк на пилорамі у ТОВ «МС ЛІС» (ЄДРПОУ 37387145) та перебуваючи на території даного підприємства, проник до їх складського приміщення, яке знаходиться за адресою: с. Діброва, вул. Перемоги, 2, Котелевського району, Полтавської області, де через проміжок між стіною та покрівлею, яке було закрите на навісний замок і доступ до ключів був обмежений, де знаходилося дизельне пальне, що належить ТОВ «Лісвуглепром» (ЄДРПОУ 37386754), взявши при цьому чотири каністри ємкостями по 20 літрів кожна, в які набрав дизельне пальне об`ємом 40 літрів, вартість якого відповідно до довідки директора ТОВ «Лісвуглепром» становить 560 гривень.

Після цього дві каністри в яких знаходилося 30 літрів дизельного палива виніс за територію пилорами та повернувся по інші дві в яких знаходилося 10 літрів дизельного палива, тим самим виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але крадіжку не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівником ТОВ «МС ЛІС» ОСОБА_5 .

У наслідок упередження вчинення злочинних дій ОСОБА_4 , попереджено заподіяння матеріальних збитків ТОВ «Лісвуглепром» на загальну суму 560 гривень.

Під час судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 , в свої поясненнях суду свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню (злочину) визнав повністю, підтвердивши фактичний виклад обставин зазначених в обвинувальному акті. Під час системного допиту пояснив суду, що дійсно 10 липня 2016 року у нічний час знаходячись в с. Діброва, на території ТОВ «Лісвуглепром» проник до складу, через проміжок між стіною та покрівлею та викрав 40 літрів дизельного пального, яке перелив в чотири каністри 30 літрів у дві каністри та 10 літрів ще в дві пластикові каністри. При цьому був помічений та затриманий працівником ТОВ «Лісвуглепром». Обвинувачений ОСОБА_4 , зазначив суду, що вину визнає повністю, щиро розкаюється в скоєному, просить суд суворо не карати його.

Окрім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченого у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України стверджена також витягом з ЄРДР№ 12016170210000274 від 10 липня 2016 року.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільними дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки учасники судового провадження, зокрема прокурор та обвинувачений вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, при цьому обвинувачений надав до суду відповідну письмову заяву (т.1 а.с. 45), судовий розгляд кримінального провадження було проведено відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом було роз`яснено прокурору, обвинуваченому, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, про що обвинувачений та потерпілий подали до суду письмові заяви.

Суд системно, допитавши обвинуваченого, проаналізувавши норми кримінального закону, що винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за встановлених вище у вироку обставин, які підтверджуються показаннями наданими самим обвинуваченим, що є процесуальним джерелом доказів, повністю знайшла своє підтвердження безпосередньо у судовому засіданні, а тому суд кваліфікує його дії, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому повторно, тобто: за частиною 2 ст.15, частиною 3 ст.185 КК України.

Суд зазначає, що згідно пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №16437/04) визначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить, із вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, обумовлену тим, що він раніше неодноразово судимий, новий злочин вчинив у період відбуття покарання з іспитовим строком, за місцем проживання характеризується посередньо (т.2 а.с. 72), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 74).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочину), відсутність будь-яких тяжких наслідків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України, органами досудового слідства та судом не виявлено.

З урахуванням пом`якшуючих обставин та за відсутності обставин обтяжуючих покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як інша міра покарання, буде недоцільною і не матиме виховного та профілактичного впливу для обвинуваченого, а оскільки нове кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив у період відбуття покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року (т.2а.с. 81-83), то остаточно покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , слід обрати за правилами ст. 71 КК України, і до покарання за новим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до вимог змісту роз`яснення п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Таке покарання на думку суду, буде справедливим, співмірним та домірним вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню (злочину), необхідне і достатнє для виправлення і соціальної реабілітації обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попереджатиме і запобігатиме вчиненню обвинуваченим нових злочинів і в повній мірі відповідатиме меті кримінального покарання.

При цьому, оскільки покарання обвинуваченому визначене для відбування у виді реального позбавлення волі, тому його необхідно взяти під варту в залі судових засідань.

Згідно медичного висновку про стан здоров`я, працездатність та необхідність застосування примусового лікування від алкоголізму від 22.07.2016 року, ОСОБА_4 , має діагноз: здоровий, лікуванні від вживання ПАР не потребує (т.2 а.с. 77).

По даному кримінальному провадженню цивільний позов потерпілою юридичною особою не заявлявся, процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 118-122 КПК України, які б підлягали стягненню з обвинуваченого відсутні.

Питання про речові докази по кримінальному провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: дизельне паливо в кількості 40 літрів необхідно повернути законному володільцю юридичній особі ТОВ «Лісвуглепром».

Заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 376, КПК України, суд;-

З А С У Д И В :

Обвинуваченого ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання: по ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Взяти обвинуваченого ОСОБА_4 за даним вироком під варту в залі судових засідань.

Речові докази по кримінальному провадженню, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: дизельне паливо в кількості 40 літрів повернути законному володільцю юридичній особі ТОВ «Лісвуглепром».

Вирок може бути оскаржений через Котелевський районний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженому який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору вирок вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити, обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя