Рішення

від 19.09.2016 по справі 908/2015/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/61/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016 Справа № 908/2015/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 100 від 18.01.2016р.

Від відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» , м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення неустойки в розмірі 329332,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Управління комунальної власності Бердянської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» про стягнення неустойки за договором оренди комунального майна від 15.09.1998р. у сумі 329332,52 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 15.09.1998р. між Управлінням комунальної власності (Орендодавець) та ТОВ В«Ательє В«НадеждаВ» (Орендар), було укладено договір оренди комунального майна площею 119,2 кв.м., розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 16.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. по справі № 5009/4202/12 за позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради до ТОВ В«Ательє В«НадеждаВ» про внесення змін до договору та стягнення встановлено, що вищезазначений договір відповідно до волі сторін діє до 30.11.2013р.

Відповідно до п. 5.9 договору оренди комунального майна орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаного орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2014р. у справі № 908/298/14 усунено перешкоди в користування майном шляхом виселення ТОВ В«Ательє В«НадеждаВ» з орендованого приміщення.

Об'єкт оренди було повернуто позивачу 11.07.2016р.

Згідно п. 8.5 договору оренди комунального майна у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочки.

На підставі зазначеного позивачем нараховано відповідачу неустойку за період з 06.12.2013р. до 11.07.2016р.

Таким чином станом на час подання позову відповідач, з урахуванням переплати в сумі 31042,98 грн., має заборгованість з неустойки перед позивачем в сумі 329332,52 грн.

Претензія позивача № 1738 від 12.07.2016р. про сплати суми неустойки за договором оренди комунального майна від 15.09.1998р. в сумі 329332,52 грн. залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по неустойці за договором оренди комунального майна від 15.09.1998р. в розмірі 329332,52 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/61/16 та призначено розгляд справи на 06.09.2016р. о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

19.09.2016р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що при нарахуванні неустойки була допущена технічна описка, вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог, а саме нарахувати неустойку за прострочення повернення орендованого майна (83627,32 грн.) та враховуючи наявну переплату (31042,98 грн.) станом на теперішній час відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 52584, 34 грн. Просить відповідно до розрахунку стягнути з ТОВ «Ательє» Надежда» неустойку в розмірі 52 584,34 грн. на підставі додаткової угоди від 27.07.2009р., рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2013 р. по справі № 5009/4202/12, постанови Донецького апеляційного господарського суду України від 11.06.2013р. по справі № 5009/4202/12.

Заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом приймається, розглядаються позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

За заявою представника позивача справа слухається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судові засідання 06.09.2016р. та 19.09.2016р. представник відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду від 01.08.2016р. та 06.09.2016р. не виконав, про причини неможливості з'явитись у судове засідання суд не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 01.08.2016 р. та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача: 71100, м. Бердянськ, вул. Шмідта,16. Дана адреса зазначена і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала про порушення провадження у справі від 01.08.2016 р. повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала про відкладення на адресу суду на день розгляду справи не повернулась.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.09.2016р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

15.09.1998 р. Управлінням міським комунальним майном (орендодавець, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» (орендар, відповідач у справі) укладений договір оренди комунального майна (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 22.07.2009 р. до договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться на баланс' комунального підприємства «Житлосервіс - 2-а» (надалі - Майно), площею 119,2 кв.м згідно зі звітом про оцінку майна, розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Шмідта, 16, на першому поверсі триповерхового будинку (кімнати за номером 112-115, 129, 133-135, V згідно з технічним паспортом БТІ), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 383144,00 грн. (1 кв.м -3214,29 грн.) без ПДВ, виконаною станом на 31.12.2008 р. ТОВ «ДІО» експертом - оцінювачем ОСОБА_2 Майно передається в оренду з метою використання під ательє з шиття одягу.

Умовами п. п. 2.1 договору визначено, що вступ орендаря у користування майном настає з моменту підписанням сторонами договору.

Згідно з п. п. 3.1 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 22.07.2009 р. до договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Бердянськ, затвердженої рішенням сорокової сесії ІV скликання від 24.05.2005р. № 22 В«Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. БердянськВ» .

У п. 9.1 договору визначено, що він діє з 04.07.1996 р. до 31.12.2000 р.

Додатковими угодами сторони неодноразово продовжували термін дії договору, зокрема востаннє, додатковою угодою від 27.07.2009р. був подовжений строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 15.09.1998 р. № б/н до 31.07.2009 р.

Відповідно до п. 9.4 договору, дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. по справі №5009/4202/12 за позовом управління комунальної власності Бердянської міської ради до ТОВ «Ательє «Надсада» про внесення змін до договору та стягнення встановлено що вищезазначений договір відповідно до волі сторін діє до 30.11.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2014р. по справі № 908/298/14 за позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» усунено перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ТОВ «Ательє Надежда» з орендованого приміщення.

Управління комунальної власності Бердянської міської ради листом від 27.08.2013р. № 2436 повідомило ТОВ «Ательє «Надежда», що нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, власник планує використовувати для власних потреб та договір після закінчення строку дії подовжено не буде.

Листом від 06.12.2013р. № 3441 Управління комунальної власності Бердянської міської ради повідомило ТОВ «Ательє «Надежда», що строк дії договору припинився та йому необхідно повернути предмет оренди.

Зазначені вище факти встановлені рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/298/14 від 13.03.2014 р., яке набуло чинності 04.11.2014 р., та в силу положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведенню знову при розгляді даної справи.

Вказаним рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. у справі № 908/298/14, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2014 р., позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення задоволені; вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» з нежитлового приміщення за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 16 площею 117,75 кв.м (приміщення № 112, 113, 114, 115, 116, 128, 129, 133, 134, 135 V згідно з планом БТІ першого поверху будівлі).

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 р. по справі № 908/298/14, яке набрало законної сили 04.11.2014 р. та постанови Вищого господарського суду від 04.11.2014 р., яка набрала законної сили 04.11.2014 р. видано наказ від 12.11.2014 р.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди комунального майна. Спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з орендною комунального майна, є Закон України від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Частиною 1 статті 27 даного Закону визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.9 договору (додаткова угода до договору від 15.09.1998р. № б/н оренди комунального майна від 01.10.2007р.) сторони домовились, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встанволено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У п. 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» роз'яснено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8.5 (додаткова угода до договору від 15.09.1998р. № б/н оренди комунального майна від 01.10.2009р.) договору сторони погодили, що у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Орендоване приміщення було повернуто 11.07.2016 р. в порядку примусового виконання рішення у справі № 908/298/14 від 13.03.2014 р., про що свідчить акт державного виконавця б/н від 04.07.2016 р.

Зважаючи на це, позивачем нараховано відповідачеві на підставі пункту 8.5 договору неустойку за прострочення повернення орендованого майна за період з 06.12.2013 р. до 11.07.2016 р. в сумі 83627,32 грн. Враховуючи наявну переплату в розмірі 31042,98 грн., сума, заявлена позивачем до стягнення, складає 52584,34 грн. Розрахунок неустойки судом перевірено та визнано обґрунтованим.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати неустойки або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 52584,34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Ательє В«НадеждаВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 16, ідентифікаційний код 22126397) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, буд. 2, ідентифікаційний код 25473739) неустойку в розмірі 52584 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 34 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.09.2016 р.

Суддя О.А. Топчій