Рішення

від 20.09.2016 по справі 910/13849/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/13849/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укрхімремобладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбудмаш" простягнення 511 539,10 грн Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаДобринська Н.М. (представник за довіреністю від 10.04.2016) від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрхімремобладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбудмаш" про стягнення з нього заборгованості за договором № 06-04-16 від 06.04.2016 у розмірі 511 539,10 грн, з яких 466 884,50 грн основного боргу, 25 812,94 грн пені, 2 033,82 грн 3% річних, 16 807,84 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/13849/16 та призначено розгляд справи на 23.08.2016.

Ухвалою від 23.08.2016 розгляд справи відкладено судом на 20.09.2016.

В судове засідання 20.09.2016 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував, хоча про дату, час та місце судового засідання у справі відповідач повідомлявся належним чином.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укрхімремобладнання" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентбудмаш" (покупець) укладено договір № 06-04-16 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі рахунку-фактури постачальника, погодженої покупцем.

Згідно з п. 4.3 договору товар вважається поставленим постачальником та переданим у власність покупця з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про факт отримання товару, і не потребує підписання між сторонами цього договору будь-яких актів приймання-передачі товару у власність.

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше десяти днів з дати виставлення рахунку-фактури постачальником. (п. 6.1 договору).

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 466 884,50 грн, підтвердженням чого є видаткова накладна від 06.04.2016, підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Проте, в порушення умов договору, відповідач як покупець не розрахувався з постачальником за поставлений ним товар, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України) однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт несплати за поставлений товар відповідач не спростував, доказів його оплати або ж наявності підстав для відмови у її здійсненні суду не надав.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 466 884,50 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 466 884,50 грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Окрім того, за прострочення відповідача позивачем заявлено до стягнення 25 812,94 грн пені, 2 033,82 грн 3% річних та 16 807,84 грн інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 033,82 грн 3% річних та 16 807,84 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої позивачем суми пені в розмірі 25 812,94 грн, суд вказує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 7.1 договору сторони погодили, що за прострочку платежу покупцем сплачується пеня, розмір якої становить подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наразі, з поданого позивачем розрахунку слідує, що ним на підставі вказаного положення договору розраховано пеню у період прострочення відповідача з 17.04.2016 по 08.06.2016 в розмірі 25 812,94 грн, правильність нарахування якої перевірена судом, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбудмаш" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 39, ідентифікаційний код 39602142) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрхімремобладнання" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 04816164) 466 884 (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 50 коп. основного боргу, 25 812 (двадцять п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн 94 коп. пені, 2 033 (дві тисячі тридцять три) грн 82 коп. 3% річних, 16 807 (шістнадцять тисяч вісімсот сім) грн 84 коп. інфляційних втрат та 7 673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн 09 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.09.2016

Суддя О.М. Ярмак