Рішення

від 30.08.2016 по справі 905/1475/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.2016 Справа № 905/1475/16

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

суддів Мельниченко Ю.С., Левшиній Г.В.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ», м. Дружківка, Донецька область

про звернення стягнення на предмет застави автомобіля марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.м., рік випуску 2013 згідно договору застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року шляхом його реалізації на публічних торгах,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 19.02.2016р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» про звернення стягнення на предмет застави автомобіля марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.м., рік випуску 2013 згідно договору застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року шляхом його реалізації на публічних торгах.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 22, 526, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем кредитного договору №50009023 від 12 червня 2013 року, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 206690, 49 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 25373, 25 доларів США строком на 36 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013. Також відповідачу надано додатковий кредит у сумі 53078, 10 грн, що є еквівалентом 6515,85 доларів США на дату укладення договору, з цільовим призначенням - оплата страхових платежів згідно з договором страхування РМ162613Га/13скв, укладеним на виконання умов кредитного договору. Повернення кредиту та процентів за їх використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту по договору не пізніше 15 числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Виконання зобов'язання відповідачем за договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року, за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 275587,3 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, 29 вересня 2015 року позивачем направлено відповідачу вимог (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором. Станом на 03 квітня 2015 року сума заборгованості за кредитом становить еквівалент в гривні 3988,49 доларів США. З урахуванням курсу ПАТ «Креді ОСОБА_2» на дату складання позову 26,210 грн. за 1 долар США, сума кредиту, яка підлягає поверненню, становить 104538,32 грн.

Позивачем нарахована процентна ставка в розмірі 9,9%, яка становить 1782, 37 грн.

Зазначив, що відповідач порушив зобов'язання за додатковим кредитом, а саме: не сплатив щомісячний платіж за лютий 2016 року у розмірі 4647, 11 грн., за березень 2016 року в розмірі 4774, 85 грн.

Просив стягнути збитки з відповідача в розмірі 47863, 30 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

На підставі пункту 8.1 кредитного договору позивачем нараховано пеню в розмірі 85, 97 грн., за додатковим кредитом - в розмірі 25, 79 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних за кредитним договором в розмірі 1366, 16 грн., за додатковим кредитом в розмірі 1391,95 грн.

Просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн. з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного вище просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08 червня 2016 року продовжений процесуальний розгляд справи до 05 липня 2016 року.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, справа розглядається у складі головуючого судді Кучерявої О.О., суддів Мельниченко Ю.С., Левшиної Г.В.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові та додаткових письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але 05 серпня 2016 року надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

12 липня 2016 року представником відповідача наданий відзив на позов в якому останній заперечував проти розрахунку суми боргу з урахуванням курсу обміну валюти КБ «Креді ОСОБА_2 банк». На думку відповідача позивач неправомірно нарахував 9,9% за користування кредитом та 3% річних з огляду на те, що за одне і те ж правопорушення може застосовуватись одне стягнення у рамках одного виду юридичної відповідальності. Заперечував проти стягнення штрафу та пені, а також збитків. Вказав на відсутність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями. Відповідач зазначив, що не мав змоги з червня 2014 року сплачувати суму кредиту згідно графіку у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (Компанія та позичальник), яке діяло на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 02 липня 2009 року (реєстраційний номер 16102366), виданого Державною комісією з регулювання ринка фінансових послуг України, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (Позичальник) укладений кредитний договір №50009023 (надалі по тексту - кредитний договір).

Сторонами складений та підписаний додаток до кредитного договору, яким визначено загальні умови кредитування (надалі по тексту - умови кредитування).

За умовами кредитування договору компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін.

Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту (далі за текстом - додатковий кредит) у сумі, визначеній у кредитному договорі. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Якщо сторони не погодили надання додаткового кредиту в кредитному договорі, положення загальних умов кредитування щодо додаткового кредиту до сторін не застосовуються.

Сторони можуть погодити надання компанією додаткового кредиту на страхування майна або інший вид страхування та передбачити умови його надання у відповідній додатковій угоді до кредитного договору.

Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору (пункт 1 умов кредитування).

Цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013. Перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля здійснено в еквіваленті 8457, 75 доларів США, ціна автомобіля відповідно до договору з дилером в еквіваленті 33831 доларів США.

Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок №26000184874300 у банку Укрсіббанк Московський проспект, 60, м. Київ, 01001, МФО351005, одержувач: Тріол-Авто, ЄДРПОУ 32831647, призначення платежу: за придбання автомобіля.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 25 червня 2013 року №50003493 (том 3, а.с.8).

Відповідно до пункту 1.3.1 умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті вказаних у графіку погашення кредиту, при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.

Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору.

За умовами договору сума кредиту складає 206690, 49 грн., що еквівалентно 25373,25 доларів США строком на 36 місяців. Сторонами передбачений курс для обчислення: філія КІБ ПАТ «КредіАгріколь Банк», що дорівнює 8,1460 грн./дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами складений та підписаний графік погашення кредиту, яким передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у доларах США, відповідно до статті 1.3 загальних умов кредитування.

Компанія надає позичальнику додатковий кредит на страхування у сумі та на умовах, визначених у кредитному договорі. Цільовим призначенням додаткового кредиту є сплата страхових платежів відповідно до договору страхування, укладеного позичальником на виконання умов кредитного договору (пункти 10.1, 10.2 умов кредитування).

Пунктами 10.3, 10.4, 10.5 умов кредитування сума додаткового кредиту дорівнює сумі страхових платежів, які має сплатити позичальник відповідно до договору страхування за весь час, що залишається до припинення кредитного договору. Додатковий кредит надається компанією позичальнику шляхом перерахування компанією на користь страхової компанії, зазначеної у кредитному договорі або іншому документі, грошових коштів за страхові премії відповідно до договору страхування, що підлягають сплаті компанією рівними місячними платежами.

Позичальник доручає компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії рівними місячними платежами. Банківські реквізити страхової компанії для перерахування платежів зазначаються в кредитному договорі або іншому документі.

На виконання умов договору, 21 червня 2013 року між позивачем та АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» підписаний договір добровільного страхування наземного транспорту автомобіля марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013, АН3350ІН.

Сума додаткового кредиту за договором становить 53078, 10 грн., що еквівалентно 6515,85 доларів США.

Згідно із пунктом 1.4.3 умов кредитування до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту звертається до компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Вимоги суду, викладені в ухвалах, позивач не виконав, рахунки - фактури на оплату чергового платежу не надав, але в письмових поясненнях від 01 серпня 2016 року пояснив, що вони направлялись останньому простою поштовою кореспонденцію, а також на електронну пошту. Зазначив, що відповідно до пункту 1.4.3 договору у разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до настання відповідного строку сплати платежу у поверненні кредиту звертається до компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів у поверненні кредиту, тому саме на відповідача покладається обов'язок отримувати рахунки на сплату кредиту.

Доказів звернення до позивача з вимогою про надання рахунків на оплату матеріали справи не містять, відповідачем суду не надано.

За використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у кредитному договорі. Якщо сторони домовились про фіксовану процентну ставку, розмір цієї ставки, вказаної в кредитному договорі, застосовуватиметься до графіка погашення кредиту (пункти 2.1, 2.2 договору).

Так, процентна ставка за договором становить 9,9%, змінна ставка відповідно до пункту 2.3 загальних умов кредитування.

В судовому засіданні встановлено, що процентна ставка не змінювалась.

Відповідно до пункту 2.4 договору нарахування процентів проводиться наступним чином: щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом « 30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання кредиту і до першого календарного дні наступного місяця.

21 червня 2013 року між позивачем та відповідачем підписаний договір застави транспортного засобу №50009023, за умовами якого заставодавець (відповідач) з метою забезпечення виконання зобовязань заставляє майно, а саме автомобіль марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013, АН3350ІН.

За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 275587, 33 грн.

Заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором №50009023 від 12 червня 2013 року, укладений між сторонами.

Строк користування кредитом за кредитним договором встановлено згідно графіку погашення кредиту, що є невід'ємною частиною до кредитного договору, але в будь-якому випадку кредит підлягає поверненню не пізніше 15.06.2016 року, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено відповідно до зазначеного кредитного договору (пункт 1.3.2 договору застави).

04 серпня 2015 року позивачем направлена відповідачу вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором на суму 421190, 92 грн.

Листом від 26 жовтня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Мото Україна» повідомлено позивача, що 11.09.2015 року згідно накладної №6735-89063 було прийняте відправлення від відправника ТОВ «Порше Мобіліті» з доставкою за реквізитами: одержувач ТОВ «Дари Природи», адреса: 86422, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Гірників, 42 лист від о4.08.2015 вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості та рахунки - фактури за період з 15 серпня 2014 року по 03 серпня 2015 року. Вказаним листом повідомлено позивача, що 29 вересня 2015 року співробітником компанії ТОВ «ЕКСПРЕС Мото Україна» була здійснена спроба доставки відправлення за вказаною адресою в накладній. Доставити відправлення не вдалось, так як за місцезнаходженням одержувача знаходиться будинок в нежитловому стані, осіб для вручення не знайдено, за вказаним телефоном ніхто не відповідав (том 1, а.с.36-37).

Виконавчим написом нотаріуса від 24 листопада 2015 року зобов'язано звернути стягнення на транспортний засіб автомобіля марки VW модель Passat B7, кузов №WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2013, АН3350ІН, що належить на праві власності ТОВ «ДАРИ ПРИРОДИ». За рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованості в розмірі 405634, 71 грн.

02 грудня 2015 року Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 24 листопада 205 року №1713.

15 березня 2016 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повідомленням стягувача про закінчення виконавчого провадження як фактично виконаного.

Загальна сума коштів, яка була зарахована в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором становить 405634,71 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до порядку зарахування коштів, визначеного пунктом 1.7 договору, який визначає черговість та порядок зарахування, кошти зараховувались наступним чином:

зі сплати щомісячних платежів за період з серпня 2014 року по січень 2016 року на суму 345101,66 грн., з яких: 232 250,41 грн. - заборгованість зі сплати щомісячних платежів в повернення кредиту та додаткового кредиту частково за серпень 2014 року, в повному обсязі за вересень - грудень 2014 року, січень - серпень 2015 року.

- 112851, 25 грн. - платежі за вересень - грудень 2015 року, січень 2016 року.

Зі сплати штрафних санкцій відповідно до пункту 8.3 кредитного договору - 17660, 61 грн., інші витрати- 42872, 44 грн.

З урахуванням часткової оплати, сума заборгованості згідно графіку погашення кредиту становить 3988, 49 доларів США, що за курсом ПАТ «Креді ОСОБА_2» станом на 31 березня 2016 року становить 26,210 грн. за 1 долар США, з огляду на що, за розрахунком суду сума несплаченого кредиту становить 3988,49 доларів США, що становить 104538, 32 грн.

За розрахунком суду розмір процентів за користування кредитним за період з 01 лютого 2016 року 03 квітня 2016 року на суму 104538,32 грн. становить: 104538, 32 грн.x 9,9%х62/360=1782,37 грн.

Повернення додаткового кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в строки, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

Строк кредитування на суму додаткового кредиту дорівнює строку, що лишається до припинення кредитного договору (пункти 10.10.3,10.10.4 умов кредитування).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачений щомісячний платіж за лютий 2016 року у розмірі 4647, 11 грн відповідно до рахунку №00305699 від 02.02.2016 та за березень 2016 року в розмірі 4774, 85 грн. Відповідно до рахунку №00309497 від 04.03.2016.

З огляду на що, за розрахунком суду заборгованість за додатковим кредитом становить 9421, 96 грн.

Відповідно до пункту 3.3 умов кредитування позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб).

Якщо збудь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку - банківські виписки, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах. Відповідачем до матеріалів справи разом із відзивом надані платіжні доручення, які підтверджують факт часткового погашення боргу на суму 405634,71 грн.

Відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором відповідач не надав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою кредиту, заборгованості за процентами за користування кредитом та заборгованості за додатковим кредитом є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом не приймаються посилання відповідача щодо неправомірності одночасного нарахування 3% річних та відсотків за користування кредитом, з огляду на те, що нарахування відсотків за користування кредиту сторони узгодили умовами кредитного договору як плату за користування кредитом, а право нарахування 3% річних встановлено законодавством за прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання в обумовлений у договорі про розстрочення заборгованості строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач має право нарахувати відповідачу 3% річних.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 28 жовтня 2015 року по 03 квітня 2016 року, вказаний позивачем в позові, суд визнає його вірним, тому сума 1366,16 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати грошових зобов'язань за додатковим кредитом за періоди з 16 лютого 2016 року по 03 квітня 2016 року на суму 111, 76 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов'язання за приписами статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За приписами частини 2 статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» (набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Нормами зазначеного спеціального Закону визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, а його дія поширюється лише на певне коло суб'єктів.

Згідно положенням статті 1 Закону В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено, зокрема, м. Дружківка.

Між тим дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Правові та організаційні основи боротьби з тероризмом повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом визначені нормами Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV В«Про боротьбу з тероризмомВ» , в статті 4 якого зазначено, що суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Відповідно до статей 10, 11 цього Закону антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (ст. 1 Закону).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 відповідно до статей 107, 112 Конституції України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» .

Наказом голови Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року №33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» визначені такі райони антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Входження міста Донецька до складу Донецької області є загальновідомим фактом та не потребує доказування.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є місто Дружківка.

Прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №1079-р від 05 листопада 2014 року не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Листом від 27 жовтня 2014 року №18-112/64138 Національний банк України повідомив усім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та вказав на те, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.

Відповідно до статті 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в статті 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання не може носити декларативний характер.

У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 зазначеного закону відносно заборони нарахування пені та штрафу з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо можливості їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення статті 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми пені у сумі 111,76 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення суми збитків в розмірі 47863, 30 грн., понесених у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, з яких 7977,22 грн. - нарахований ПДВ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.3 умов кредитування у разі неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором, компанія має право вживати необхідних, на розсуд компанії, заходів для забезпечення прав компанії, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з позичальником (для юридичних осіб - з керівниками та працівниками позичальника). Витрати компанії на такі дії підлягають відшкодуванню позичальникові у повному обсязі.

Збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції (пункт 8.5 умов кредитування).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення витрат (збитків) на надання юридичних послуг.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором позивачем укладені договір про надання юридичних-консультаційних послуг з товариством з обмеженою відповідальністю «Тріпл Сі» від 21 червня 2012 року та договір про надання юридичних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер і Партнери» від 09 січня 2013 року.

Факт надання юридичних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріпл Сі» підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг. Розмір понесених позивачем збитків у розмірі 29966, 43 грн. підтверджується рахунками- фактурами та платіжними дорученнями. Акти наданих послуг, рахунки-фактури на суму 9919, 65 в матеріалах справи відсутні.

Факт надання юридичних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер» підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг. Розмір понесених позивачем збитків у розмірі 10000 грн. підтверджується рахунком- фактурою та платіжним дорученням.

З огляду на те, що податок на додану вартість є непрямим податком, який входить в ціну, в даному випадку, послуг, юридичні особи які їх надавали при виставленні рахунків на оплату повинні була вести його облік та перерахування до державного бюджету. З огляду на що, відсутні правові підстави для окремого нарахування суми ПДВ та її стягнення з відповідача. Таким чином задоволенню підлягає сума збитків в розмірі 39966, 43 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання, суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем підтверджені доводи позовної заяви. Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору та обставин, на які посилається відповідач у своїх запереченнях.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договорами не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 147653, 28 грн.

Таким чином, судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» про звернення стягнення на предмет застави автомобіля марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.м., рік випуску 2013 згідно договору застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року шляхом його реалізації на публічних торгах - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 20340885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, офіс «В», ЄДРПОУ 36422974) суму заборгованості за кредитом в розмірі 104538,32 грн., 1782,37 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованість за додатковим кредитом в розмірі 9421,96 грн., 3% річних в розмірі 1366, 16 грн., суму збитків в розмірі 39966, 43 грн.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №50009023 від 21 червня 2013 року, а саме на автомобіль марки VW, модель Passat B7, кузов WVWZZZ3CZDP053284, об'єм двигуна 1968 куб.м., рік випуску 2013, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 20340885) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, офіс «В», ЄДРПОУ 36422974) за кредитним договором №50009023 від 12.06.2013, яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 104538,32 грн., 1782,37 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованості за додатковим кредитом в розмірі 9421,96 грн., а також 3% річних в розмірі 1366, 16 грн., суму збитків в розмірі 39966, 43 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ПРИРОДИ» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 20340885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1В, офіс «В», ЄДРПОУ 36422974) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2214,80 грн.

У судовому засіданні 30 серпня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05 вересня 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя Г.В. Левшина