Рішення

від 19.09.2016 по справі 914/1979/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016р. Справа№ 914/1979/16

Господарський суд Львівської області, в складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65», м.Львів Зашківської сільської ради, с.Зашків, Жовківський район, Львівська область про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 8 778,12 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №1504/16 від 15 квітня 2016 р.);

від відповідача: не з»явився.

Права та обов'язки, згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України, суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65»,м.Львів, до відповідача,Зашківської сільської ради, с.Зашків, Жовківський район, Львівська область про стягнення 8 778,12 грн. заборгованості, з якої: 5 040,00 грн. основний борг, 3 316,32 грн. інфляційні нарахування, 421,80 грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов»язань за Договором №0305/13 від 01.06.2013 року та неоплату виконаних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків.

Ухвалою від 01.08.2016 року порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 19.09.2016 року.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 09.08.2016 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79014 1058835 0.

У Довідці №1609 від 16.09.2016 року, яка подана позивачем в додаток до клопотання від 16.09.2016 р. (вх.№37072/16 від 16.09.2016 р.) Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» повідомило суд про те, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутня справа зі спору між тими ж сторонами і з тих же підстав та немає рішень цих органів з такого спору. Долученою до клопотання й Довідку №02-57/522 від 14.09.2016 року Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м.Львова Львівської області, якою підтверджено зарахування в доход Державного бюджету України сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №1030 від 25.07.2016 року судового збору в сумі 1378,00 грн.

В судове засідання 19.09.2016 року позивач явку повноважного представника забезпечив. З підстав наведених у позовній заяві та наданих суду пояснень представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

В судовому засіданні оглянуто оригінали документів, які в засвідчених копіях позивачем долучено до позовної заяви.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, доказів проведення розрахунку з позивачем суду не надав, заявлені позовні вимоги не заперечив і не спростував в порядку, встановленому ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання, заяви від відповідача до суду не надходили.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як зазначено у п.2.3 Постанови пленуму ВГСУ №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом ( частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з»ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення.

Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов'язки сторін, серед яких, зокрема, право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов'язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту перед'явлення до нього позову.

Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як зазначено у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18, у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторін в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43, 75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У адресованому Товариству з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» (позивачу) листі №149 від 30.04.2013 року Зашківська сільська рада (відповідач) просила виконати проектно-кошторисну документацію по об»єкту «Капітальний ремонт вул..Є.Коновальця в с.Зашків».

На підставі зазначеного листа 01 червня 2013 року між позивачем і відповідачем було укладено Договір №0305/13 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_2 (Зашківська сільська рада) доручає, а Виконавець (Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65») забезпечує розроблення кошторисної документації на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків.

Сторони погодили (п.2.1), що Виконавець розпочне виконання робіт з моменту підписання договору і завершить виконання робіт до 31.12.2013 року.

Виконавець може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику (п.2.2).

Договірна ціна розроблення кошторисної документації на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків становить 5 040,00 грн. з урахуванням ПДВ - 840,00 грн. (п.3.1).

Відповідно до п.4.1 Договору забезпечення кошторисною документацією покладається на Виконавця.

Відповідно до п.п.4.3;4.4 Договору Виконавець зобов»язувався подати на затвердження ОСОБА_2 підготовлену кошторисну документацію в строк до 31.12.2013 року, а ОСОБА_2 - розглянути кошторисну документацію та забезпечити її затвердження в строк до 31.12.2013р. і передати Виконавцю 3 комплекти затвердженої кошторисної документації.

У п.5.1 Договору Сторони погодили, що ОСОБА_2 оплачує вартість розроблення кошторисної документації одноразовим платежем у розмірі 100 відсотків від договірної ціни протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до умов в п.7.1, за несвоєчасну оплату виконаних робіт ОСОБА_2 зобов»язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Строком Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов»язки відповідно до Договору (п.8.1).

Відповідно до п.8.2 Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань.

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.8.3).

Договір підписаний з боку ОСОБА_2 сільським головою Зашківської сільської ради ОСОБА_3,з боку Виконавця - директором Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» ОСОБА_4, їх підписи скріплені печатками сільської ради та товариства.

ОСОБА_2 і Виконавцем підписано Прокол погодження договірної ціни, що є невід»ємною частиною Договору, у якому зазначено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на здійснення проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків в сумі 5 040,00 грн. , з урахуванням ПДВ - 840,00 грн.

Додатком до Договору №0305/13 від 01.06.2013 року є погоджений та підписаний ОСОБА_5 Кошторис на проект (вишукувальні) роботи на «Капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків» вартістю 5 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 840,00 грн.

Згідно погодженого та підписаного ОСОБА_5 Календарного графіку на здійснення проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків початком робіт погоджена дата 01.06.2013 року, закінченням робіт - дата 31.12.2013 року.

Календарний графік (як і зазначений вище Додаток до Договору) підписані сільським головою Зашківської сільської ради ОСОБА_3 з боку ОСОБА_2, директором Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» ОСОБА_4 від Виконавця, їх підписи скріплені печатками сільської ради та товариства. Оригінали Договору, Додатку до Договору, Календарного графіку, тощо суд оглянув в судовому засіданні. Розбіжностей між відомостями у копіях документів, які у справі, так оригіналами цих документів судом не виявлено.

Між ОСОБА_2 (Зашківською сільською радою) та Виконавцем (ТДВ «ШРБУ №65) підписано ОСОБА_5 №1 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за вересень 2013 року на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків.

У ОСОБА_5 підтверджується, що проектно-кошторисна документація задовольняє умовам договору і належним чином оформлена. Загальна сума згідно акту готовності за виконані роботи складає 5 040,00 (п»ять тисяч сорок) грн. з урахуванням ПДВ - 840,00 ( вісімсот сорок) грн. В ОСОБА_5 зазначено, що належить перерахувати 5 040,00 грн. Роботу здав від виконавця ОСОБА_4 ( підпис, печатка ТДВ «ШРБУ №65»), роботу прийняв від ОСОБА_2 ОСОБА_3 (підпис, печатка Зашківської сільської ради).

Відповідачем порушено зобов»язання, передбачені п.5.1 Договору і станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду розрахунки за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи не проведено (основний борг становив 5 040,00 грн.). Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з листопада 2013 року по червень 2016 року в сумі 3 316,32 грн., а також 3 % річних в сумі 421,88 грн. за період з 11.10.2013 року по 25.07.2016 року.

Доказів того, що станом на момент звернення позивача з позовною заявою до господарського суду Львівської області сума основного боргу не відповідала сумі, яку просить стягнути позивач, а саме - 5 040,00 грн., відповідач суду не надав. Відповідач не висловив заперечень і щодо проведених позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних.

Станом на дату вирішення спору по суті відповідач не надав доказів відсутності основного боргу перед позивачем в сумі 5 040,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовамист.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладений 01 червня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» і Зашківською сільською радою Договір №0305/13 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» своїх зобовязань по Договору №0305/13 від 01 червня 2013 року підтверджується наявними у справі документами , зокрема ОСОБА_5 №1 за вересень 2013 року здачі -приймання проектно-кошторисної документації на «капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків», вартістю 5 040,00 грн. які , як зазначено ОСОБА_5 в ОСОБА_5, належать до сплати.

Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації належним чином підписаний та скріплений печатками сторін, ОСОБА_2 претензій до якості, обсягів виконаних робіт не має.

Тобто, виконані позивачем роботи по розробленню кошторисної документації на капітальний ремонт дороги по вул.Є.Коновальця в с.Зашків загальною вартістю 5 040,00 грн. (в т.ч.840,00 грн. ПДВ) відповідачем прийняті без зауважень до їх якості, обсягу чи терміну виконання.

Відповідач факт належного виконання і приймання від позивача виконаних робіт не заперечив.

У п.5.1 Договору Сторони погодили, що ОСОБА_2 оплачує вартість розроблення кошторисної документації одноразовим платежем у розмірі 100 відсотків від договірної ціни протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Проте, відповідач оплату за виконані роботи не здійснив, причин невиконання договірних зобов»язань по оплаті суду не повідомив, поважність причин не довів. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд, зважаючи на те що відповідачем ум справі є Зашківська сільська рада, вбачає за доцільне зазначити таке.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 постанови №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розяснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто державне підприємство, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобовязань, взятих на себе за договором.

Крім цього, виходячи із приписів ст.511 ЦК України, зобовязання не може створювати обовязку для третьої особи, що не є стороною договору (наприклад - казначейської установи). У випадках, встановлених договором, зобовязання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

А відтак, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 5040,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз»яснено, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р.

У вказаному листі роз»яснено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то нарахування починається з наступного місяця.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). (п.1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Крім того, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.п.3.1, 4.1 зазначеної вище постанови Пленуму ВГС України).

Перевіривши розрахунки позивача по інфляційних нарахувань та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення нарахованих інфляційних нарахувань в сумі 3 316,32 грн. та 3% річних в сумі 421,88 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.1,2,4-3,12,22,32,33,34,36,43,44,49, 82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Зашківської сільської ради (80375, Львівська область, Жовківський район, с.Зашків, вул.Євгена Коновальця, буд.162; ідентифікаційний код 04371756) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» (79058, м.Львів, проспект В.Чорновола,63; ідентифікаційний код 03448630; відомості про адресу для листування: 79019, м.Львів, вул.Татарська,14) 8 778,12 грн. заборгованості, з якої : 5 040,00 грн. основний борг, 3 316,32 грн. інфляційні нарахування, 421,80 грн. - 3 % річних, а також стягнути 1 378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 26.09.2016 р.

Суддя Кітаєва С.Б.