Постанова

від 22.09.2016 по справі 809/470/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/4343/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 24.05.2016 року позов задовольнив повністю та стягнув з Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час фактичного розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 року по 13.04.2016 року в розмірі 23438 грн. 76 коп.

Не погоджуючись із даною постановою, Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи згідно частини 4 ст. 41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 05.11.2015 року № 590 о/с підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділення автоінспекції Тисменицького району, підпорядкованого управлінню ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «б» (через хворобу).

При звільненні ОСОБА_1 була нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 49940,55 грн., яку фактично виплачено шляхом перерахування на банківську картку 14.04.2016 року, що підтверджується довідкою ПриватБанку та довідками відповідача, наданими на запити суду. Як зазначив відповідач у відповіді на запит суду, затримка з виплатою сталася через відсутність коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як видно з матеріалів справи, позивач повний розрахунок, який повинен був провести з ним відповідач при звільненні, не отримав.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно частини 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що з вини Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківської області, в порушення вимог ст.ст. 116, ст.117 КЗпП України, з позивачем при звільненні вчасно не був проведений повний розрахунок, а отже наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити в користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні з 05.11.2015 р. по 13.04.2016 р.

Разом з тим, суд першої інстанції, стягуючи з відповідача в користь позивача середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні в розмірі 23438 грн. 76 коп., в порушення вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач такі не заявляв. Останній просив суд, нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні з 05.11.2015 р. по 14.04.2016 р.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо не проведення з позивачем в день звільнення повного розрахунку є протиправними.

Колегія суддів, враховуючи положення частини 2 ст. 11 КАС України, та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за можливе вийти за межі позовних вимог а саме - слід визнати протиправними дії відповідача в частині невиплати останньому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що на спірні правовідносини не поширюються норми трудового законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас, питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про міліцію», чинним на час виникнення спірних відносин.

Ст. 18 даного Закону передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.

Відповідно до пункту 12 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент виникнення спірних відносин та розгляду справи у суді законодавством, яке регулює спірні відносини є саме ст. 116, ст. 117 КЗпП України, оскільки нормами спеціального законодавства спірні відносини не врегульовані, а тому обґрунтовано застосував дані норми.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції невірно вирішив спір, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з винесенням нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у справі № 809/470/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в частині невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні з 05.11.2015 року по 13.04.2016 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська