Ухвала

від 26.09.2016 по справі 910/2839/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 вересня 2016 року Справа № 910/2839/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі№ 910/2839/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" доПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" провжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Так, постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Пунктом 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Всупереч вищезазначеному, в доданій до касаційної скарги квитанції в графі "Призначення платежу" зазначено "*;101;ЄДРПОУ 34762371;Судовий збір, за позовом ТОВ "Такіра", Вищий господарський суд України", а відтак не може бути визнано судом належним доказом сплати судового збору за оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі №910/2893/16, оскільки не зазначено, який документ є предметом оскарження у Вищому господарському суді України та в якій саме справі.

Враховуючи те, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому порядку, це є підставою для повернення скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі №910/2839/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.А. Гольцова

Судді Н.М. Губенко

Л.Б. Іванова