Рішення

від 22.09.2016 по справі 911/2173/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 911/2173/16

Суддя А.С. Грєхов , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Київпродзбут"

до відповідача малого приватного підприємства "Гетьман"

про стягнення заборгованості у розмірі 30 831,37 грн

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - свідоцтво № 4546/10 видане 19.05.2011 року,

від відповідача : ОСОБА_2 - довіреність б/н від 09.09.2016 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Київпродзбут" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до малого приватного підприємства "Гетьман" (надалі - відповідач) про стягнення 21 144,48 грн основного боргу, 6 129,68 грн пені, 3 557,21 грн штрафу з покладенням на відповідача сплати судового збору. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3 500,00 грн витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 18/08/15 від 01.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.07.2016.

28.07.2016 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав документи, які були витребувані ухвалою суду від 11.07.2016.

28.07.2016 року в судове засідання з'явився представник позивач та надав пояснення у справі, уповноважений представник відповідача не з'явився, витребуванні судом докази не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2016 року розгляд справи відкладено на 04.08.2016 року.

04.08.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача та надав пояснення у справі. Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Крім цього, подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Представник позивача не заперечував проти заявленого усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2016 року розгляд справи відкладено на 15.09.2016 року.

В судове засідання 15.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Представник відповідача просив суд відмовити позивачу у позові. Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача просив долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення № 487 від 15.09.2016 на суму 21 144,48 грн., що підтверджує сплату відповідачем позивачу основного боргу у повному обсязі.

15.09.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22.09.2016 року.

В судове засідання 22.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Представник відповідача просив суд відмовити позивачу у позові.

У судовому засіданні 22.09.2016 після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 між приватним підприємством "Київпродзбут" (продавець, позивач у справі) та малим приватним підприємством "Гетьман" (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу №18/08/15 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар (крупи в асортименті, борошно, макаронні вироби, цукор) згідно товарних накладних, також надати необхідні документи (посвідчення якості, податкову накладну), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна товару згідно накладної на момент здійснення поставки. Датою поставки є датою у видатковій накладній.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що термін оплати за товар 15 банківських днів, у вигляді безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, виключно в національній валюті України.

Згідно з п. 2.3. Договору, днем оплати вважається день перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.3. Договору, датою поставки кожної партії продукції (товару), вважається дата, зазначена в накладній.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим Договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов'язань за даним Договором.

Згідно з п. 4.2. Договору, на покупця покладаються наступні штрафні санкції:

- за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості ( п. 4.2.1. Договору).

- у разі, якщо заборгованість не буде погашеною протягом 15 днів з дати виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 5% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено ( п. 4.2.2. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом необмеженого часу. Кожна із сторін має право розірвати дії цього Договору за умови попередження про це іншу сторону за один місяць, виконавши при цьому всі зобов'язання за даним Договором.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 18/08/15 від 01.01.2015 позивач по видаткових накладних № РН-0000079 від 19.08.2015 на суму 24 007,43 грн., № РН-0000242 від 09.09.2015 на суму 6 322,07 грн., № РН-0000388 від 25.09.2015 на суму 6 204,48 грн., № РН-0000543 від 13.10.2015 на суму 4 651,20 грн., № РН-0001040 від 25.12.2015 на суму 11 885,30 грн., № РН-0000075 від 20.01.2016 на суму 6 361,00 грн та № РН-0000142 від 11.02.2016 на суму 11 713,00 грн поставив відповідачу товар на загальну суму 71 144,48 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток сторін на зазначених накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищевказаними видатковими накладними розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 21 144,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі вказана заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи відповідачем подано платіжне доручення № 487 від 15.09.2016 на суму 21 144,48 грн.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна позиція викладена у п. 4.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У звязку з тим, що заборгованість в розмірі 21 144,48 грн. відповідачем погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі у частині стягнення з відповідача 21 144,48 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 129,68 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 49 інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4.7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд зробив власний розрахунок пені, вважає, що розмір її складає:

за видатковою накладною № РН-0000079 від 19.08.2015 враховуючи період заборгованості з:

11.09.2015 по 08.10.2015 сума боргу в розмірі 24 007,43 грн., складає 902,42 грн;

09.10.2015 по 29.10.2015 сума боргу в розмірі 15 007,43 грн., складає 379,91 грн;

30.10.2015 по 03.12.2015 сума боргу в розмірі 6 007,43 грн., складає 253,46 грн;

04.12.2015 по 22.12.2015 сума боргу в розмірі 1 007,13., складає 23,07 грн.

за видатковою накладною № РН-0000242 від 09.09.2015 враховуючи період заборгованості з:

01.10.2015 по 22.12.2015 сума боргу в розмірі 6 322,07 грн., складає 632,55 грн.

за видатковою накладною № РН-0000388 від 25.09.2015 враховуючи період заборгованості з:

17.10.2015 по 22.12.2015 сума боргу в розмірі 6 204,48 грн., складає 501,12 грн;

23.12.2015 по 09.02.2016 сума боргу в розмірі 3 185,18 грн., складає 188,02грн;

10.02.2016 по 17.04.2016 сума боргу в розмірі 3 070,48 грн., складає 251,01 грн.

за видатковою накладною № РН-0000543 від 13.10.2015 враховуючи період заборгованості з:

04.11.2015 по 22.12.2015 сума боргу в розмірі 4 651,20 грн., складає 274,74 грн.

за видатковою накладною № РН-0001040 від 25.12.2015 враховуючи період заборгованості з:

20.01.2016 по 09.02.2016 сума боргу в розмірі 4 885,30 грн., складає 123,33 грн.

за видатковою накладною № РН-0000075 від 20.01.2016 враховуючи період заборгованості з:

11.02.2016 по 06.07.2016 сума боргу в розмірі 6 361,00 грн., складає 1 023,84 грн.

за видатковою накладною № РН-0000142 від 11.02.2016 враховуючи період заборгованості з:

04.03.2016 по 06.07.2016 сума боргу в розмірі 11 713,00 грн., складає 1 575,49 грн.

а разом 6 128,96 грн.

За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір пені, нарахований за зобов'язаннями відповідача по оплаті товару в сумі 6 128,96 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню. В частині стягнення 0,72 грн - пені слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Також позивач просив стягнути з відповідача штраф у сумі 3 557,21 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п п. 4.2.2. Договору, у разі, якщо заборгованість не буде погашеною протягом 15 днів з дати виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 5% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Суд вважає, що розмір штрафу складає:

за видатковою накладною № РН-0000079 від 19.08.2015 сума боргу в розмірі 24 007,43 грн., складає 1 200,37 грн.

за видатковою накладною № РН-0000242 від 09.09.2015 сума боргу в розмірі 6 322,07 грн., складає 316,10 грн.

за видатковою накладною № РН-0000388 від 25.09.2015 сума боргу в розмірі 6 204,48 грн., складає 310,22 грн.

за видатковою накладною № РН-0000543 від 13.10.2015 сума боргу в розмірі 4 651,20 грн., складає 232,56 грн.

за видатковою накладною № РН-0001040 від 25.12.2015 (враховуючи те, що була проплата у розмірі 7 000,00 грн до виникнення заборгованості) сума боргу в розмірі 4 885,30 грн., складає 244,26 грн.

за видатковою накладною № РН-0000075 від 20.01.2016 сума боргу в розмірі 6 361,00 грн., складає 318,05 грн.

за видатковою накладною № РН-0000142 від 11.02.2016 сума боргу в розмірі 11 713,00 грн., складає 585,65 грн.

а разом 3 207,21 грн.

За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим розмір штрафу становить 3 207,21 грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню. В частині стягнення 350,00 грн - штрафу слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Також, оозивач просить суд включити до складу судових витрат витрати на послуги адвоката в сумі 3 500,00 грн.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пунктах 6.3, 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, копію договіру про надання правової допомоги б/н від 04.07.2016, копію акта про надання послуг б/н від 06.07.2016, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4546/10 від 19.05.2011 та копію платіжного доручення № 236 від 07.07.2016 на суму 3 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, а також наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених позивачем витрат по оплаті за договором про надання правової допомоги в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, на підставі 49 Господарського процесуального кодексу України,

витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49, 77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 21 144,48 грн. основного боргу припинити.

Стягнути з малого приватного підприємства "Гетьман" (08290, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Кулішова, будинок 18-Б, ідентифікаційний код: 21635903) на користь приватного підприємства "Київпродзбут" (02121, місто Київ, Дарницький район, вулиця Вербицького, будинок 28-Б, ідентифікаційний код: 23392445) 6 128,96 грн (шість тисяч сто двадцять вісім гривень дев'яносто шість копійок) пені, 3 207,21 грн (три тисячі двісті сім гривень двадцять одна копійка) штрафу, 1 362,32 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні тридцять дві копійки) судового збору та 3 460,19 грн (три тисячі чотириста шістдесят гривень дев'ятнадцять копійок) витрат на послуги адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.09.2016 року.

Суддя А.С. Грєхов