Постанова

від 13.09.2016 по справі 901/1291/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа№ 901/1291/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

позивача: Звада Р.В., довіреність № 09/05-147 від 17.08.2016,

відповідача: ОСОБА_3, директор,

третьої особи: ОСОБА_3, особисто.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2016

у справі №901/1291/13 (суддя Мудрий С.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.11.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016, позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за № 230, укладений між акціонерним банком "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул.. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059), предметом якого є нерухоме майно, а саме їдальню дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. належить товариству з обмеженою відповідальністю "Рейдер" на підставі договору купівлі-продажу ВСТ 411633 від 10.05.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., за реєстровим номером 1477 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" 29.05.2006 за реєстровим № 46 в книзі №1 в рахунок задоволення грошових вимог до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 по кредиту та по відсоткам в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - їдальні дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м., шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 1 409 000,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять ) грн 00 коп. судового збору. 23.02.2016 видано накази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2016 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Енергобанк про виправлення помилки в наказах. Виправлено помилку в наказах Господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення від 23.02.2016, а саме: замість: - "Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 04.02.2016." вказано: "Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 04.02.2017."

05.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" надійшла заява про визнання наказів Господарського суду м. Києва від 23.02.2016 у справі №901/1291/13 такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 у справі №901/1291/13 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 901/1291/13 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ "Рейдер" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 у справі №910/1291/13 та визнати накази Господарського суду м. Києва від 23.02.2016 такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, заявник зазначив, що обов'язок боржника (відповідача) по відношенню до позивача відсутній повністю у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України між третьою особою та позивачем згідно заяви про таке зарахування від 04.07.2013, яка була надіслана позивачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Рейдер" було передано для розгляду колегії суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Рейдер" прийнято до провадження у визначеному складі суддів та призначено до розгляду на 13.09.2016.

12.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Рейдер" про визнання наказів Господарського суду м. Києва від 23.02.2016 такими, що не підлягають виконанню та залишити оскаржувану ухвалу суду у вказаній справі без змін.

В судове засідання, яке відбулось 13.09.2016 з'явились всі учасники судового процесу та надали суду усні пояснення стосовно доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13784/13 від 27.07.2015 позовні вимоги задоволено частково, розірвано договір відступлення права вимоги боргових зобов'язань від 31.03.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством "ЕНЕРГОБАНК" та ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту від 02.02.2007 № 20703, що був укладений між АБ "Енергобанк" та ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_2); розірвано договір відступлення права вимоги боргових зобов'язань від 31.03.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством "ЕНЕРГОБАНК" та ОСОБА_6, згідно з яким Публічним акціонерним товариством "ЕНЕРГОБАНК" передано ОСОБА_6 право вимоги заборгованості в сумі 2 426 282,37 грн за договором про надання кредиту від 02.02.2007 № 702-04, що був укладений між АБ "Енергобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 апеляційну скаргу публічному акціонерному товариству "Енергобанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13784/13 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13784/13 скасовано частково, в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейдер" відмовлено повністю.

В силу вимог статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із ст. ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Відповідно, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При цьому, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); зрілість вимог - необхідно щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи що б термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно, Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" вказані у заяві і також в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підтвердженими, тому суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 у справі №901/1291/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" - без задоволення.

2. Матеріали справи №901/1291/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран