Постанова

від 20.09.2016 по справі 910/9017/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа№ 910/9017/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

Прокуратури: Вакулюк Д.С., посвідчення №041070 від 03.02.2016,

позивача: Тхорик С.М., довіреність №225-КМГ-2082 від 29.06.2016,

відповідача 1: Коломієць В.С., довіреність №062/01/10-5238 від 24.05.2016,

відповідача 2: Гаращенко І.В., довіреність №79 від 14.06.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016

у справі №910/9017/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),

Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.07.2010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень в літ. А, по вул. Б. Хмельницького, 3 у м. Києві, загальною площею 1231,50 кв.м з №1 по №5 (групи приміщень №10), з №1 по №32 (групи приміщень №11), з №1 по №29 (групи приміщень №12) площею 1019,80 кв.м, місця спільного користування площею 211,70 кв.м, укладений 15.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Відкритим акціонерним товариством "Світанок".

Стягнуто з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код 19020407) на користь Прокуратури міста Києва (03150, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати зі сплати судового збору в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 6; ідентифікаційний код 03062220) на користь Прокуратури міста Києва (03150, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати зі сплати судового збору в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "АТ "Світанок" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Заступнику Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стягнути судовий збір з позивача.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що прокурор не наділений повноваженнями подавати позов в інтересах Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, крім того позивач у позовній заяві не вказав у чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, а також не зазначив обставини, які унеможливлюють звернення до суду Київською міською радою, інтереси якої, на думку позивача, порушені. Також скаржником зазначено про те, Заступником прокурора міста Києва при зверненні до суду з позовом пропущено строки позовної давності.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 залишити без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/9017/16 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2016.

20.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника прокуратури надійшло письмове повідомлення, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Таким чином, державою встановлено один правовий режим для відчуження як державного майна, так і для майна, що перебуває у власності територіальної громади. Неправомірне вибуття майна та активів місцевого самоврядування створює перешкоди для належного виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій щодо населення відповідного регіону. У зв'язку із цим, на думку прокуратури, недотримання вимог закону під час відчуження майна територіальної громади свідчить про порушення інтересів держави.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2016 присутні представники надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015100000000160 від 11.02.2015 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2007-2010 років службові особи Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації організували незаконне, за завідомо заниженою вартістю, привласнення майна територіальної громади міста у вигляді об'єктів нерухомості, чим завдали збитків бюджету міста у сумі понад 255000000 грн.

Зокрема встановлено, що рішенням Київської міської ради від 23.08.2008 №106/106 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" включено до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації шляхом викупу на аукціоні Головним управлінням комунальної власності м. Києва, нежилі приміщення по вул. Б.Хмельницького, 3, літ. "А" в м. Києві.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (назву змінено на Департамент комунальної власності м. Києва) від 29.03.2010 №200-ПР визначено провести приватизацію вказаних нежилих приміщень шляхом продажу на аукціоні, забезпечити проведення його оцінки.

Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Консалтинг груп ЛТД" від 31.03.2010, затвердженим наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.04.2010 №206-ПР, вартість вказаних приміщень визначена у розмірі 9840000 грн. з ПДВ.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 03.06.2010 № 426-ПР, вирішено знизити початкову ціну продажу приміщень на 30% та встановити їх початкову вартість у сумі 6888000 грн. з ПДВ.

В подальшому, 04.06.2010 в газеті "Дивіденди-Інформ" опубліковано оголошення про проведення аукціону.

Відповідно до протоколу №4 про хід торгів на аукціоні 06.07.2010 відбувся аукціон з продажу вказаного нежитлових приміщень, за результатами якого 15.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Відкритим акціонерним товариством "Світанок" (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство "АТ "Світанок") укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень в літ. А по вул. Б.Хмельницького, 3 у м. Києві загальною площею 1231,50 кв.м з №1 по №5 (групи приміщень №10), з №1 по №32 (групи приміщень №11), з №1 по №29 (групи приміщень №12) площею 1019,80 кв.м, місця спільного користування площею 211,70 кв.м, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. та зареєстровано в реєстрі за №4439.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що під час приватизації вказаних приміщень порушено встановлений законом порядок приватизації, зокрема вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до ч. 2 ст. 8 якого, строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Також, позивач посилався на порушення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про приватизацію державного майна" під час проведення аукціону.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності на державне або комунальне майно у разі його приватизації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на дату проведення аукціону) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон) з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що підготовку зазначених приміщень до приватизації розпочато лише 29.03.2010 згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва №200-ПР, в той час, як рішення про приватизацію прийнято 28.08.2008, чим порушено імперативні норми щодо строків підготовки об'єкта малої приватизації до продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які, зокрема, визначають початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

В той же час, оголошення про проведення аукціону з продажу вказаного майна опубліковано в газеті "Дивіденди-Інформ", у визначеному Українською універсальною товарною біржею виданні, в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки вказане видання не було визначено органом приватизації, що в результаті звузило коло потенційних покупців у аукціоні щодо продажу цього об'єкту приватизації. Крім того, як вбачається з наданого представником Київської міської ради витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації газета "Дивіденди інформ" не є місцевим засобом масової інформації та не є інформаційним засобом органу приватизації. Доказів публікації інформації про продаж спірного майна в інформаційних бюлетенях органів приватизації сторонами не надано.

Крім того, зі змісту протоколу про хід торгів на аукціоні від 06.07.2010 вбачається, що початкову ціну об'єкта визначено у розмірі 6888000 грн. з ПДВ., а з боку ВАТ "Світанок" запропоновано ціну 6888000 грн., при цьому пропозицій від ТОВ "Матіс-С" не надходило.

Водночас, відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Частиною 4 ст. 17 Закону визначено, що у разі, коли протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкту.

Крім того, згідно з п. п. 1, 34 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.2007 № 803 визначено, що аукціон це спосіб продажу майна, за яким його власником стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, при цьому коли протягом трьох хвилин після оголошення початкової вартості майна жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за оголошену ліцитатором, аукціон вважається таким, що не відбувся, проте в порушення вказаних норм чинного законодавства, аукціон фактично не проводився, оскільки майно продано за початковою ціною та жодним з покупців не запропоновано вищої ціни, проте договір купівлі-продажу спірного майна не зважаючи на викладене було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочином у відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.ст. 4, 10, 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що аукціон з продажу вказаних нежитлових приміщень будинку проведено з порушенням порядку, встановленого Законом України "Про приватизацію державного майна", Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", договір купівлі-продажу, укладений 15.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Відкритим акціонерним товариством "Світанок" (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство "АТ" Світанок"), підлягає визнанню недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з виписками з рахунку Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошові кошти, що надійшли від ВАТ "Світанок" у якості оплати за договором купівлі-продажу, повернуто на розрахункові рахунки вказаного підприємства 19.08.2010 в сумі 688800 грн. та 3100000 грн. та 20.08.2010 у сумі 3099200 грн. як помилково перераховані та у зв'язку з відсутністю договору купівлі-продажу в управлінні.

Враховуючи наведене, у даному випадку порушення інтересів держави пов'язано з тим, що наслідками укладення спірного договору відбулося незаконне відчуження майна територіальної громади міста Києва та порушені майнові інтереси держави.

Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрутовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо заперечень Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" стосовно того, що Заступником прокурора міста Києва пропущено строк позовної давності, оскільки прокуратурою ще у 2010 році було здійснено виїмки документів у Київській міській раді та нотаріуса, який посвідчував спірний договір, а тому прокуратура була обізнана про вказані вище обставини ще у 2010 році, а тому пропустила строк позовної давності згідно ст. ст. 257, 261 ЦК України та щодо посилань відповідача 2 на те, що Київській міській раді теж було відомо про укладення спірного договору, оскільки відповідач 1 підпорядковується Київській міській раді, а тому звітує останній про результати проведення аукціонів, слід зазначити наступне.

В процесі розгляду справи, суд дослідив обставини, на які посилався відповідач 2 та дійшов до висновку про відмову останньому у застосуванні строку позовної давності, оскільки матеріалами справи підтверджується, що прокуратурі стало відомо про обставини проведення спірного аукціону та, як наслідок укладення спірного договору купівлі-продажу, лише під час проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені №42015100000000160 від 11.02.2015, про що в матеріалах справи наявні відповідні письмові докази (листи, запити), тоді як відповідачем 2 та його представниками не було підтверджено факту того, що у 2010 році прокуратурою було здійснено виїмки по спірному аукціону у Київській міській раді, Департаменті та у нотаріуса, який посвідчив спірний договір.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 29 ГПК України, оскільки з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради, статусу позивача набула Київська міська рада, відповідно при встановленні факту обізнаності позивача про порушення його прав слід виходити з моменту коли про спірних договір дізнався позивач - Київська міська рада, а не прокуратура.

Проте, посилання відповідача 2 на той факт, що відповідач 1 підпорядковувався Київській міській раді, а тому остання знала про спірні обставини ще у 2010 році, не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.12.2012 №2383 "Про затвердження Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (далі - Положення) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді.

Основними завданнями якого є забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та акцій (часток, паїв), що належить територіальній громаді міста Києва в статутних капіталах господарських товариств (далі - Майнові права); здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, Майновими правами та державним майном, акціями (частками, паями), що передані до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); організація та проведення приватизації майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою; здійснення повноважень власника щодо майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав, які приватизуються та відчужуються згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями; здійснення повноважень орендодавця об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою; здійснення захисту майнових прав територіальної громади міста Києва в межах своєї компетенції; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації, відчуження майна, що належить територіальній громаді міста Києва та майнових прав у випадках, встановлених законодавством, передачі комунального майна в оренду та користування; повернення у власність територіальної громади міста Києва комунального майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з комунальної власності з порушенням законодавства.

Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Департамент перейменовано відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 N 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації)" з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є правонаступником Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації та, в частині приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва, регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Згідно з Положенням Департамент здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах оренди.

Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Київської міської державної адміністрації за поданням заступника голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.

Директор Департаменту звітує перед головою Київської міської державної адміністрації про виконання покладених на Департамент завдань та затверджених планів роботи.

Виходячи з наведенного вище, Департамент комунальної власності м. Києва не повідомляє Київську міську раду про результати проведення аукціону, а отже Київській міській раді не були повідомлені обставини допущення порушень при проведенні спірного аукціону та укладення спірного договору купівлі-продажу.

На підставі викладеного, підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем 2 не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним укладеного 15.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Відкритим акціонерним товариством "Світанок" (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство "АТ" Світанок") договору, оскільки за наслідками його укладення відбулося незаконне відчуження майна територіальної громади міста Києва та були порушені майнові інтереси держави.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача 2 у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТ "Світанок" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/9017/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9017/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран