Рішення

від 21.09.2016 по справі 910/13534/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13534/16 21.09.16 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЕН СТАР"

про стягнення 23 161,06 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЕН СТАР" про стягнення 23 161,06 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.08.2016 р.

12.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою суду від 19.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 21.09.2016 р.

У судове засідання 21.09.2016 р. представники сторін не з'явились.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.09.2016 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (позивач, Плстачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРЕН СТАР" (відповідач, Покупець) укладено договір №39-к (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність Покупцю протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним Договором.

Пунктами 3.5., 3.6. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана Покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної. Оплата поставлених товарів проводиться Покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах, вказаних в пункті 3.5 даного Договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок Постачальника.

Сторони Додатковою угодою від 31.12.2015 р. погодили, що Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2020року, а щодо зобов'язань за Договором - до повного їх виконання.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови Договору в частині поставки товару, поставивши відповідачеві товар на загальну суму 26 887,60 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 100034000/1 від 25.01.2016 р. на суму 11 408,36 грн., № 100034000/2 від 25.01.2016 р. на суму 348,00 грн., № 100044749/1 від 01.02.2016 р. на суму 11 850,84 грн., № 10044749/2 від 01.02.2016 р. на суму 411,77 грн., № 5000001512/1 від 17.02.2016 р. на суму 2 683,58 грн., № 500000152/2 від 17.02.2016 р. на суму 185,05 грн. наявними в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено повернення поставленого позивачем товару на загальну суму 2 367,68 грн.

Таким чином, з урахуванням поверненого товару, оплаті відповідачем підлягала вартість поставленого товару у розмірі 24 519,92 грн., проте відповідач здійснив оплату товару лише на суму 5 219,04 грн.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 19 300,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача, крім основної заборгованості у розмірі 19 300,00 грн., також 3 860,18 грн. штрафу.

Відповідно до Протоколу розбіжностей до Договору поставки №39-к від 18.11.2014 р., укладеного між сторонами, за прострочення платежу обумовленого в п. 3.5 даного Договору більше ніж на 20 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, суд встановив його правильність та арифметичну вірність.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 300,88 грн. заборгованості та 3 860,18 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЕН СТАР" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 18; код ЄДРПОУ 38893505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61140, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 48, кв. 47; код ЄДРПОУ 21194014) 19 300 (дев'ятнадцять тисяч триста) грн. 88 коп. заборгованості, 3 860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн. 18 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна